Павербанкозалежність

Ця зима дійсно буде найважчою для нас, бо нам треба буде якось зібратись і перестати скуповувати повербанки.

Бо це вже поступово перетворюється в щось нездорове. У мене, наприклад, три павери, і я ледве не купив четвертий. Дивом зупинив себе, бо в певний момент розум таки включився і сказав мені, що я скоріше за все буду заряджати цим павербанком інший повербанк - на третій день середньостатистичного блекауту можна буде лише цим займатись.

Насправді це дуже небезпечно. Бо повербанки - це як наркотик.

Спочатку ти починаєш з малих доз - заходиш в “Аврору” і бачиш десь там, на третій полиці, вгорі невеликий рожевий павер в прозорій зіп-упаковці. Невеликий, на десять тисяч міліампер-годин. І ви думаєш: “А дай я спробую… Я так натерпівся. Скільки стресу. Світла немає … з самого ранку. Мені не завадить невелика зарядка. Просто щоб відволіктись і збадьоритись”.

Але ви вагаєтесь. Третесь біля прилавка і не можете відійти. І тут ще продавщиця підюжує: “Беріть, від одного павербанка нічого не буде - ви зарядитесь і будете далі жити своїм життям”.

І ви берете. Це ваш перший раз. Приносите свій перший павер у квартиру, тремтячими руками (від холоду, звісно - світла та тепла немає другий день), рвучко вириваєте кабель з зарядки, один кінець вставляєте в телефон, навіщось закатуєте рукав светра, другий кінець кабеля вставляєте в павер, і відкидаєтесь на ліжку, уже скляними від задоволення очима спостерігаючи, як значок батареї акумулятора на дисплеї телефону поступово заповнюється.

Вам зараз добре. Ви ловите енергетичний кайф, ще яскравий і, як і все в цій країні, потужний. Але це - початок кінця.

Зарядившись перший раз, ви собі говорите - “Ну нічого такого. Я просто спробував. Просто один раз зарядився. Що тут такого? Я можу в будь-який момент кинути - заряджати телефон, дивитись ТікТок, вірити жінкам! І взагалі… Знаєте що? Я взагалі почну бігати з понеділка! От прямо о п’ятій прокинусь і побіжу… Треба лише телефон зарядити, щоби музика була… Так, стоп! Без телефону! Просто встану і побіжу!”

У вас зараз багато сил. У вас заряджений телефон. І навіть планшет, нехай і наполовину. У квартирі досі холодно, але він споглядання зарядженого на дев’яносто дев’ять відсотків акумулятора телефону у вас тепло на душі.

Так ви підсідаєте на павербанки. І скоро вашої рожевої енергетичної дози в десять тисяч вам уже замало. Ви купуєте павер більший, на двадцять, тридцять міліампер-годин. І не один, а кілька - п’ять! десять! Ваше життя розділяється на до, коли ви, як здорова людина, заряджались від мережі, і “після”.

Тепер ваше життя протікає в іншому ритмі… Тільки прокинувшись, ноги самі несуть вас в “Електронний Мір”***. Вас там вже впізнають. Усміхаються, нехай і пластиково. Це тепер ваша нова сім’я. Ви знаєте, всіх продавців. Ви навіть збираєтесь самі стати продавцем і вже почали купили собі красиву синю сорочку і колхозну пику. Ви навіть знаєте, як звати того охоронця в скляній будці, хоча, здається, він сам не знає, як його звати. У вас навіть з’являється власний дилер. Його, як у будь-якого довбня, звати Артуром. Він, звісно, з Дергачів. І в нього є прямий доступ до складу, де прямо в коробках з-під прального порошку лежать вони - павербанки. Нові, ще в поліетилені…

На жаль, на цьому етапі людину врятувати практично неможливо. Павербанкова залежність - дуже погана штука. Погано те, що з павербанків людина зазвичай переходить на щось важче - інвертори, ДБЖ****, зарядні станції. Остання стадія - це генератори. Це найважчий випадок. Людина, залежна від генератора, толерує бензиновий сморід, гул у вухах і матюки сусіда в сусідньому дворі. Особу, яка підсідає на генератори, важко повернути до реальності, бо все, що їй тепер треба, - залити (бензин) і смикнути (шнур).

Це фінальна стадія. Людина, що підсіла на генератор, вже втрачена для суспільства, бо якщо ви захочете їй допомогти, вона вас просто не почує.

___

*** "Електронний Мір" (правильно - "Електронний світ") - один із найкрупніших магазинів у Харкові, де продається електроніка.

****ДБЖ - джерело безперебійного живлення. Використовується для живлення роутерів, комп'ютерів та ін.