Обіцянка (фанфік по парі Tokka: Toph + Sokka)

— Але й люду набігло. Це ж треба. Я і забув яким галасливим може бути вогняне плем'я. Але свято вийшло на славу. Зуко — неперевершений король. Цікаво коли він нарешті зробить пропозицію Мей?

Тоф мовчки йшла біля хлопця. Вона ніяк не поділяла веселого настрою свого друга, хоч після останніх подій дівчина не могла називати його так. Після того як Сокка розійшовся з Сукі, хлопець знайшов втіху в обіймах Тоф. Дівчина не заперечувала. Сокка був у чудовій формі. До того ж колись він їй подобався. Еге ж. Одинадцять років тому, коли їй було дванадцять. Зараз їй двадцять три, і багато хлопців задивлялися на Тоф. Дівчина відчувала, як їхні серця починали битися сильніше, коли вона проходила повз.

— Щось сталося? Ти якась засмучена.

Тоф нервово здригнулася. Від цього стурбованого голосу та пришвидшеного серцебиття Сокки. Вона відчувала вібрацію. Найменше всього Тоф хотіла, щоб хлопець закохався у неї. Вони одразу домовилися, що розважаються. Без якихось почуттів. І все було чудово. Сокка був чудовим. Його поцілунки були гарячі, а дотики вимогливі. Юнак досліджував кожен вигин тіла дівчини, від чого у Тоф паморочилося в голові. Але все це було без почуттів. До одного вечора. До проклятого вчорашнього вечора, коли Сокка раптом став стриманішим, ніжнішим, повільнішим. Від цього Тоф шаленіла ще більше. А наостанок серце Сокки билося швидше. А цього ніколи не було раніше. Та ж ні. Було. Просто Тоф не надавала цьому значення. А як пояснити його раптову турботу зранку? Він вже другий тиждень приносив їй сніданок у ліжко, у якому вони разом спали. Допомагав їй розчісувати волосся та приймати душ.

Отже, Сокка закохувався і цього найбільше боялася Тоф. Вона не хотіла страждати вдруге.

— Тоф?

Сокка обережно торкнувся передпліччя дівчини. Тоф здригнулася. З цим треба було щось робити. Тож вона кинулася на хлопця і почала жадібно його цілувати. Хлопець вперся в крону дерева і важко застогнав. Дівчина почала розв'язувати парадний костюм юнака. Сокка ж повільно розстібав гудзики на сукні дівчини.

Тоф різко зняла з себе сукню, повністю оголивши себе.

— Що на тебе найшло?

Тоф відчувала, як хлопець уважно розглядав її. Дівчина поклала руку на гарячі груди юнака, які то підіймалися, то упускалися і повалила його на землю.

— Нестримне бажання відчути тебе, — прошепотіла вона на вухо Соцці, від чого той злегка здригнувся. Він хотів був поцілувати дівчину в губи, але Тоф не дала йому цього зробити.

Натомість дівчина почала спускатися все нижче. Цілувала груди хлопця, живіт. Тоді ж упустилася нижче живота. Хлопець задихав швидше. Тоді ж застогнав.

— Трясця, Тоф. Що ти робиш?

— Тільки не кажи, що не подобається.

Тепер Тоф сиділа на Соцці, тримаючи свої руки на його грудях. Дівчина повільно рухалася. Але знову відчувши пришвидшене серцебиття Сокки, змінила швидкість. Вона не хотіла відчувати тих довбаних метеликів у животі. Лише задоволення від процесу. Не більше.

Сокка закинув голову назад. Тоф рухалася все швидше, не даючи хлопцю поцілувати її у губи.

— Тоф, зачекай, — насилу сказав Сокка.

Та дівчина не зупинялася.

— Тоф.

Ще рух і ще. Вона вже була так близько як і Сокка.

— Тоф, я кохаю тебе.

Дівчина важко відкинулася і впала на свою сукню, яка лежала поруч. Її дихання пришвидшене. Руки і ноги тремтіли. А серце шалено билося.

— Що це було?

У голосі хлопця чулося роздратування.

— От тільки не кажи, що тобі не сподобалося. Усі хлопці люблять таке.

— О, то ти вже в цьому профі, — голос юнака роздратований і сумний.

Тоф рвучко піднялася і почала вбирати сукню.

— Ти обіцяв. Обіцяв ніяких почуттів.

Тоф ніяк не вдавалося застебнути гудзики. Сокка підвівся і взяв дівчину за руку.

— Так, але... Сам не знаю як це сталося.

— Та невже? І ти думаєш, що мені від цього легше? Я одинадцять років спокійно жила. Нарешті перестала щось відчувати до тебе. А тепер ти зі своєю турботою. Зі своїм зізнанням. Ми мали просто розважатися чорт забирай!

Тоф вдарила Сокку у груди, але той навіть не похитнувся.

— Дідько. Мій удар для тебе тепер ніщо.

Сокка мовчав. Лише повільно застібав гудзики на сукні Тоф.

— Ай, годі. Іди сам краще вберися. Не вистачає, щоб тебе оголеного побачили охоронці. Друг вогняного лорда у саду. Оце будуть язиками чесати.

Дівчина підняла сорочку і недбало кинула хлопцю.

— Я не знав, що тобі тоді подобався.

Тоф нічого не відповіла.

— Власне. Ти злишся через те, що тоді я зустрічався з Сукі?

— Ні, м'ясна голово. Я злюся, бо не хочу, щоб ти прив'язувався до мене! Щоб був закоханий. Бо я тоді не зможу опиратися цьому. Я знову розчинюся в тобі. А я цього не хочу!

Тоф крутнулася на п'ятах, та Сокка прихопив її за руку і міцно обійняв.

— Пусти.

— Ні.

Тоф ще деякий час била хлопця в груди, а тоді припинила. Вона поклала свою голову йому на плечі.

— Ти не мав закохуватися. Ти обіцяв.

Сокка підняв дівчину за підборіддя.

— Ти також обіцяла.

Тоф не знала який у Сокки був вигляд, аде відчувала, який він був напружений. Як і вона.

Тоф першою поцілувала хлопця, обвивши його шию. Юнак зітхнув, а тоді притягнув дівчину за талію ближче. Сокка ніжно цілував вуста Тоф. То повільно, то швидко, від чого та все більше і більше тонула в руках хлопця. Ці поцілунки були ніжні, боязкі, але водночас такі палкі, такі бажані. Значно кращі, ніж ті, які були у них раніше, коли вони лише розважалися і хотіли швидкого задоволення.

Сокка перший відхилився від Тоф. Він міцніше обійняв її, а тоді поцілував у маківку. І цей жест був більш красномовний, ніж солодкі слова, якими обмінювався Аанг з Катарою.

— Але пообіцяй одне, — раптом обізвалася Тоф.

— Що?

— Не будемо з тобою перетворюватися на тих закоханих голуб'ят.

— Голуб'ят? А. Ти про мою сестричку і Аанга. Ні, це вже ніколи.

Тоф підняла голову.

— Обіцяєш?

— Обіцяю.

Тоф усміхнулася.

— Хоча б цю обіцянку стримай.

— Не обіцяю.

Вони обоє засміялися. Щиро, дзвінко. Так по-дитячому. Як колись. У старі добрі часи.