У кожного своя маска

Завдання 2:

2. АНТАГОНІСТ МАЄ РАЦІЮ

Зосередьтеся на героєві історії та людині, яку він вважає своїм ворогом.

Напишіть сцену конфлікту.

Але цього разу не захищайте головного героя. Дайте його противнику найсильніші аргументи. Дозвольте йому сказати те, що головний герой не хоче почути.

Завершіть останнім реченням:

"І найгірше було те, що він мав рацію".

#нове_написане_письменницьке_бінго_N2

«У кожного своя маска».

Цок-цок, цок-цок. Звуки торкання тоненькими підборами сходинок лунали по всьому під’їзду, а за ними в повітрі надовго залишався шлейф дорогих нішевих ароматів. Кожного ранку, о восьмій. Можна було звірятися з годинником, але сусіди і так знали точний час початку робочого дня їх сусідки. Фіфи. Може хтось і знав її справжнє імя, але між собою її називали Фіфа. Чи знала вона своє під’їзде ім’я? Звісно, знала. Знала, але коли про це думала вигинала гарненько свої брова, бо Фіфою себе не вважала. Скоріше гарна доглянута турнірна коняка, яка завжди приймає участь в перегонах, перемагає, потім трішки видихає. Поки видихає, з’являється час на відновлення фізичне та ментальне і…наступного разу знову перегони.

Цього ранку все йшло за планом, окрім одного. Випадкової зустрічі. Зустрічі біля сміттєвих баків. Так вийшло, що її помічниця відпросилася на пару днів у відгули і Фіфа сама понесла пакет зі сміттям до баків.

Ще за метр до смітника почало смердіти і вона почала кашляти.

- Ходять тут усі підряд, відпочити не дають! – хтось рявкнув хриплим голосом і так налякав пані, що вона зробила крок назад і потрапила черевиком в маленьку тріщину між бруківкою та застряла підбором. Витягнути просто смикаючи ногою не виходило і Фіфа нахилилася, щоб допомогти рукою. Смикнула і… витягла, але на високому підборі залишилася подряпина.

- Нє, ну за що? Зовсім новенькі! – причитала пані, - Де ти взявся на мою голову, Смердюк! – прошипіла Фіфа, повернувшись до безхатька.

- Це ти мене розбудила, отож і отримала, - огризнувся безхатько.

Пані кинула до одного з баків свій пакет із сміттям, розвернулася, щоб йти, але щось її зупинило і вона звернулася до чоловіка, який весь цей час лежав на картонці і підпирав рукою голову, наче дивився телевізор, лежачі на м’якому дивані.

- Якби ти свого часу думав головою й працював, а не котився вниз, не сидів би тут! – випалила Фіфа, вважаючи це заключною фразою в неприємному спілкуванні.

Безхатько присів, розчесав брудною рукою скуйовджене сиве волосся, потім поправив бороду якимось дуже інтелігентним рухом і відповів:

- Ти – це лише тимчасова маска, дівчино, - похитав він головою, - Ти думаєш, що ти розумніша за мене? Ні, пташко. Ти просто поки що щасливіша. Твій контроль над ситуацією — це дитячий малюнок на піску. І ти сама знаєш, що від моєї картонки під ногами тебе відділяє лише один невдалий день.

- Але я буду намагатися робити все, щоб не опинитися поруч із тобою, - відповіла Фіфа і при цьому була вражена розумом та викладанням своїх думок чоловіка на смітнику.

- Ти витрачаєш усе своє життя на те, щоб вразити людей, яких ти навіть не поважаєш, - не вгамовувся чоловік, - Ти проживаєш чужий сценарій, їси чужу брехню і називаєш це розумом. Я спився і втратив усе, але я хоча б не брешу собі щоранку перед дзеркалом, як це робиш ти.

- Діалог закінчений, - завершила розмову Фіфа, не звикла до суперечок, розвернулася і пішла до парковки, де її чекала біла красуня Беха.

Вона сіла в тихий, стерильний, розкішний салон авто, подивилася на своє відображення в дзеркалі заднього виду й зрозуміла, що вона дійсно живе у постійній фальші, надягаючи щодня маску. Маску бізнес леді, успішної жінки. Живе в ілюзії контролю та гарантій. 


Вона стиснула кермо своїми доглянутими пальцями і зрозуміла, що вся її «розумність» — це лише везіння, а перед справжнім хаосом життя вона абсолютно беззахисна. І гординя її, як форма самотності.


Фіфа перевела подих, намагаючись повернути звичне відчуття вищості... але слова безхатька лунали в голові все гучніше та гучніше: «Ти витрачаєш усе своє життя на те, щоб вразити людей, яких ти навіть не поважаєш» і найгірше було те, що він мав рацію…

Все. Кінець)