366 днів
Я бачу цю дорогу після смерті. Вона веде мене у вічний спокій,хоч як моя душа б не мерзла. Я у білому платті і частинами чорну шкіру маю від холоду. Але як тільки зайду вглиб то стане тепло..моя душа зігріється,мені буде добре. Люблю зиму. Скоро побуваю у тому місці,там буде вічний спокій і лише тихе повіювання вітру навколо. Буду блукати серед безкраїх краєвидів і розуміти—це те,чого так хотіла насправді.
Також можу блукати і в людському світі,але лише як подув вітру: тихий,непомітний..
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.