Час корони

***Час корони***

Їй залишалось жити ще декілька годин. Новина про її смерть уже облетіла світ. Хтось заплакав, хтось схопився руками за голову, хтось зробив ретвіт новини, хтось оговтувався. Тоді, коли з’явилось спростування, до її замку у Шотландії уже почали з’їжджатися усі спадкоємці престолу. Їх автомобілі та приватні літаки рухались туди, де ще билось серце потужної британської монархії, де ще билось серце Королеви Великобританії - Єлизавети ІІ.

Світ, затамувавши подих, опинився на роздоріжжі. Час наче зупинився. Невже це станеться саме сьогодні? Не може бути!

Ще наче тільки вчора Єлизавета потисла руку Ліз і наказала сформувати новий уряд. Чи не символічно? Рука монархії передала всю потужність та силу, мудрість та любов до своєї країни, руці демократії. Ще ніби вчора гучно святкували її рекорд перебування на престолі.

І ось… ця мить… Вона пішла… тихо, мирно, у засвіти…

Жалоба накрила всю Великобританію. Розпочалось строге слідування плану «Лондонський міст». Здавалось, що і Біг Бен перестав іти. Але годинник монархії знову заведуть, згідно плану - через 10 днів.

Там на неї чекав її Філіп. Кажуть, що пари, які прожили життя разом, після відходу у засвіти своєї другої половини не живуть довго. Так і Єлизавета, як справжня жінка, затрималась ще трошки на землі, аби відзначити свою 70 річницю з дня сходження на престол. Бо це ж свято її народу. Для них усе.

—-Кохана, я уже зачекався на тебе, але я розумію, що в тебе були важливі справи, важливіші ніж ми, корона…, - він, молодий та усміхнений, у світлих лляних штанах та полотняній білій сорочці, сидів у перламутровому кабріолеті. По червоній доріжці до нього наближалась 20 річна худенька дівчина, у батистовій сукні з дрібними квіточками та у солом’яному капелюшку. На руці в неї була її улюблена сумка. Рухалась вона, наче у сповільненому режимі. Її волосся, що вибивалось з-під капелюшку, розвивалось на вітру. А очі, сповнені сліз радості, жадібно линули до омріяного коханого.

—-Тепер ми можемо почати все спочатку, - прошепотіла вона, вмостившись на передньому сидінні кабріолету поруч з любов’ю всього її життя. - Тепер я буду тільки твоя, а ти тільки мій. Ми так довго до цього йшли.

Він лагідно взяв її обома руками за обличчя і пристрасно почав цілувати. Тієї ж миті їхні серця почали битися в унісон, а на небі засяяли дві зірки. Лілібет та Філіп нарешті здобули свободу. Бути собою і лише один для одного.

***

Наслідний Принц Чарльз зі своєю дружиною Камілою сиділи у вітальні Шотландському замку, обнявшись і мовчали. У інших покоях метушилися слуги, протокольні служби, секретарі. Вони попросили дітей та онуків відпустити їх на декілька хвилин, щоб побути удвох. Для них це було настільки важливо, як подихати повітрям, після довгого перебування у задушливій кімнаті.

Каміла тихо схилила голову на плече коханого Чарльза.

На стіні перед їх очима висів портрет з весілля Елізабет та Філіпа. Чарльз, їх старший син, вдивляючись у обличчя цих молодих і по суті абсолютно чистих та незайманих монархією людей, прошепотів своїй дружині:

—-Вони 70 років чекали щоб бути разом, а я 70 років чекав, щоб віддати себе короні. А коли ця мить настала, усе, що мені потрібно, це ти, - Чарльз говорив це із очима повними сліз та любові.

Каміла обома руками доторкнулась до обличчя свого чоловіка, рясно покритого зморшками, і пристрасно поцілувала його.

—-Коханий, я чекатиму рівно стільки, скільки буде потрібно.

Народжувався новий Король. Карл ІІІ. Народжувалась його королева-консорт. Каміла. Їх час зупинився. Час корони знову пішов далі.

10/09/2022 © Катерина Пилипчук