Дощ,який вбиває людей

Сьогодні все місто спантеличила заявою місцевої поліції.

- Ми змушені вам повідомити про випадки серійного викрадення.

- Чому ви вважаєте викрадення серійними? - місцева журналістка.

- У нас є підстави так вважати .

- Які підстави ?

- Ми не можемо розголошувати нічого детальнішого,це може зашкодити жертвам, пробачте - йде зі сцени.

Журналісти давили в натовпі одне одного,щоб отримати хоч якусь інформацію. До цього моменту в новинах були згадки про зниклих людей, та ніхто ніколи не розголошував теорію саме про викрадення.

- " Відділ №2 - розслідування важких злочинів "

Пан інспектор,який щойно виступав перед журналістами заходить у відділ та шукає очима людину,яку їй зарекомендували колеги. - Пані Слідча?

- Так, Інспекторе - з натовпу зацікавлених офіцерів промовила Айріс. З підліткового віку дівчинка зацікавилась розкриттям злочинів, пошуку злочинців та розгадуванням деталей. Уже в студентські роки вона змогла досягти визнання серед викладачів, Айріс здібна, працьовита та швидка в роботі. Криміналістика це справа її життя і вона зацікавлена у кожній справі щоб допомогти жертвам та їх сім'ям, проте ця справа здається Айріс значно особливішою ніж її вважають інші.

- Для мене це великий крок у моїй кар'єрі,я вдячна за такий шанс. - Айріс сповнена гордості.

- Я хочу,щоб ти знала,що в тебе мало часу на розкриття справи і хочу попросити тебе доповідати мені про все, абсолютно все. - Ствердно оголосив Інспектор.

- Я не підведу - Впевнено відповідає Айріс.

...Минає декілька хвилин...

- Айріс б'є себе по голові задаючи собі питання.- Я і гадки не маю,що робити, навіщо я з такою легкістю взялась за цю справу??

- Пані Айріс, ви дасте нам якісь завдання? - запитує помічниця слідчої.

- Я хочу,щоб ви з іншими опрацювали усі зачіпки та біографії жертв, а я відправлюсь на місця злочинів. - Встає і одягається.

- Зачекайте ви впевнені,що підете сама ? - хвилюється помічниця.

- Так, я впораюсь,не турбуйся.

Минає декілька годин, Слідча пройшла майже усі згадані місця злочинів, залишилась остання, злочин скоєний там, був останнім на данний момент. Айріс оглядається,вулиця доволі маленька, свідків немає, під час злочину був сильний дощ. - Тут жодних зачіпок, як і на минулих місцях.

...

- Сьогодні вихідний, 15:00 дня, Хната тільки-но прокинулась, після дивних проявів сили минуло уже 5 днів.

- Води, я хочу води - підривається з ліжка. - Наливає воду вмикаючи радіо. - Сьогоднішня заява місцевої поліції сколихнула усю країну. Серійні викрадення,а можливо і вбивства є основою теорією офіцерів. Проте між жертвами ще не встановили логічні або теоретичні зв'язки. Просимо громадян бути уважнішими.

- Хната випльовує воду тільки-но чуючи промову. - Серійні викрадення ? - дівчину починає охоплювати відчуття провини,здавалось би вона не пам'ятала нічого про вбивцю і була ще зовсім малою,але це відчуття вини її не покидало . - Можливо якби я комусь тоді розповіла, можливо його би спіймали, а раптом це той самий злочинець ? Як я..я..- повільно видихає. - Б'є рукою по обличчю - Боже - вигукує Хната. - Що це за дивні спогади перед очима ? - Дівчина починає згадувати відображення тіні та дивні звуки,які начебто колись були їй знайомими.

- Що це ? Я знала,що той день був дивним, але здається спогади повертаються.

- Пана Оста не покидали думки про свою племінницю, він був стурбованим і те й робив,що цілими днями намагався знайти в записах схожі симптоми. - Це ні нащо не схоже ? Що з нею взагалі трапилось ?

Хната якраз бігла до Оста,щоб розповісти про повернення спогадів,як в мить зупиняється перед дверима чуючи дивне ім'я.

... Минає декілька годин...

Хната таки не розповіла Пану Осту про свій стан. - Думаю, я поки сама розберусь.

- Хната вирішила повернутись на місце злочину, оглядаючись та не знаходячи нічого, Хната розуміє,що повинна прийти сюди не по обіді, а вночі і бажано в ту саму годину.