Острів Крит
Я сиджу навпроти відчиненого вікна, читаю. Легенький літній вітерець задуває в кімнату, моє волосся трохи погойдується. Відчуття, ніби я на вулиці. От я сижу на пластиковому стільці, за пластиковим столом, на обшарпаному балконі. Внизу, по вузькій вулиці, їздять кольорові мопеди, ходять дівчата в купальниках чи в бавовняних сукнях. Позаду, в декількох метрах, розмовляє море. Воно каже, що вже прохолодне, але завтра знов буде тепле-тепле. Вечір поступово опускається на місто. Гуляки виходять з дому, щоб заскочити в перший ліпший бар і просадити всі свої гроші. Вмикається музика в клубах, вона буде грати аж до самого ранку. Хтось буде скаржитися на це, та мені вона зовсім не заважає. Безліч звуків. Вони поглинають мене і всіх людей, котрим доводиться їх чути. Ця вечірня прохолода. Обіцяю люба, я повернуся до тебе ще
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!