19.

- Н-да, цікаву історію ти розповів Ромка. Сумну, але цікаву. По очах бачу, ти здивований моєю реакцією. А що ти думав, я зараз плакати почну, шкільні роки згадувати? Хлопців звісно шкода, особливо Сергія, він допоміг мені якось, але я бізнесмен, і мушу сказати, що ти винен мені купу грошей. Коли ти зателефонував, я думав, що телефонує Сергій, і очікував на певний зиск. Сергій обіцяв мені дещо привезти, на чому я зможу добре заробити. А натомість я отримав самі збитки.

- Збитки?!

Роман був здивований. Він не очікував почути таке від свого шкільного товариша.

- Так, збитки. А як ти думав? Твоє лікування мені влетіло в копієчку. До лікарні везти тебе не можна, тож довелося тут палату обладнати. Прилади різні завезли, препарати дорогезні, лікарю за мовчання платити потрібно. Але це все дрібниці. Ми ж з тобою давні друзяки, Ромка, тож за лікування ти мені нічого не винен. Вважай, що це мій тобі подарунок, на честь нашої зустрічі.

Джаба широко, майже щиро посміхнувся.

- А от інше, - Джаба зробив театральну паузу, і продовжив, - тебе ж менти шукають. Де гарантія, що ти на хвості їх не привів? Я дуже ризикую допомагаючи тобі. Зателефонувавши мені ти зробив мене співучасником. Так Ромка, співучасником у пограбуванні і вбивствах, і щойно сам це підтвердив.

- Я не думав про це, - ледь чутно прошепотів Роман.

- Звісно що не думав, - ляснув себе по товстому стегну Джаба. - Всі так кажуть. Але це нічого не змінює. Винен ти мені Ромка.

- У мене немає грошей, - похитав головою Роман.

- Звісно що нема. Звідки у вчителів гроші? - Джаба зневажливо розсміявся. - Але тобі доведеться заплатити. Розумієш, Ромка, я не можу відпустити тебе просто так, не отримавши платні. Мене колеги по бізнесу не зрозуміють. Поважати перестануть. А у моєму бізнесі втрачати повагу не можна. Це дуже ризиковано.

- Розумію, - через силу посміхнувся Роман, - але не пощастило тобі, Джаба. Не зможу я з тобою розплатитися. Просто нічим.

- Ну як це нічим, Ромка? - натурально здивувався Джаба. - Інформацією плати. Ти казав у цих суботівських масонів залишилося ще багато цінних речей?

- Вони не масони. І невже ти думаєш, що вони після нашого нападу не вжили заходів? - здивовано поглянув на Джабу Роман. - Синюх не дурень. Впевнений, цінності уже перевезли в інше місце, а охорону посилили.

- А от це тебе Ромка не повинно турбувати. Це вже мій клопіт. А твій клопіт - надати мені повну інформацію про цих суботівських масонів, і особливо про скарби, які вони приховують. То ж розповідай, Ромка, розповідай. У тебе з’явився шанс не тільки розплатитися зі мною, а також помститися за своїх друзів.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.