Синопсис

"Адже таємниця беззаконня вже діє, але не здійсниться, доки не буде відсторонений той, хто утримує все дотепер –

І тоді відкриється беззаконник, котрого Господь Ісус вб'є духом уст Своїх та винищить дивом з'яви Своєї"

2Фс 2:7-8

Його мали стратити завтра. Він увірвався в школу, розстріляв безліч дітей, а тоді всівся в коридорі, чекаючи, коли його пов'яжуть.

Я тоді працював у соціальній службі й прийшов спитати, чи нічого йому не треба. Він сидів у своїй одиночній камері, але йому було до всього байдуже. Здається, він навіть не розумів, де він.

Можливо, це стало найбільшою моєю помилкою, але я запропонував керівництву психокогнітивний експеримент. Задача полягала в тому, аби він зрозумів... Хоча б що-небудь.

Зрідка я підключався через альтернативне обладнання, таким чином потрапляючи в його реальність. З часом я затримувався там усе довше й довше. Аби витягти мене, доводилось підключати все більшу кількість людей. Експеримент розростався.

Я не міг здатись. Причина була не у впертості. Початкове рішення не дати скарати людину, яка не розуміла власних вчинків, оберталось на нечуване протистояння, в яке вже було задіяно нескінченну кількість людей.

Іноді мені здавалось, що від самого початку він усе розумів. Що соціопати лише тим і відрізняються від психопатів... Або ж ні.

У тому, майже забутому всіма всесвіті, злочини були рідкістю. Саме тому цей нечуваний випадок масового вбивства набув такого розголосу. Суспільство мало вирішити, що робити із цим маньяком. Мене ж цікавило, чому саме він став таким.

Після чергового апокаліпсису ми конструювали все нові й нові реальності. Долучалась нова кількість людей. Не буду приховувати, що весь час зростала й кількість учасників, які назавжди застрягали в цьому експерименті.

Той світ був кращим. І досі ніхто не прийняв рішення відключити нас, поставивши крапку. Ми боролись за кожного. За нас боролись також. За них також мав хтось боротись...

Ми програвали. Небеса перетворювались на пустку. В центрі нової реальності царювала демонстративна маніакальність, що врешті-решт убивала всіх. Разом із собою.

Одного разу там, за пультом, не залишиться нікого, а психокогнітивна гра перетвориться – на останню спробу.

Врятувати всіх.

Я й досі задаюсь питанням, що й коли пішло не так.

29.10.2019