Friends. Forever

— Драко, ми дружимо з тобою дуже давно й я справдій ціную всі моменти, проведені з тобою. Я розумію, як це дивно звучить, враховуючи той факт, що я три хвилини тому розсталась зі своїм хлопцем. Але я кохаю тебе. — Мелфой недовірливо вигнув бров, адже він не міг повірити у щирість сказаного його подругою. Бо, як йому добре відомо, на гарячу голову можна сказати будь-що. Але він продовжував уважно слухати кожну репліку, дивлячись своїми, мов туманний ліс, сірими очима прямісінько на Герміону. Дівчина нервово закусила губу, зробила ще один ковток води і продовжила:

— Драко, прошу тебе, не дивись на мене, наче я несповна розуму. Я справді тебе кохаю. Ти собі навіть не уявляєш. Ще зі школи, ще тобі, коли ти задирав мене, та називав ботанічкою. І коли ми почали дружити, коли сварились, коли сперичалися, коли я була у стосунках з Рональдом я кохала тебе і тільки тебе, ні Рона, ні когось іншого. Саме ти був головим у моєму серці, саме тобі я готова відати усе, що маю. Драко, я кохаю тебе!

— Ні, Гермі — стиха промовив блондин. Ні, він їй не повірить, ні за що. «Я лише заміна» великими червоними літерами ця думка пульсувала у його свідомості. Драко бажав своїй подрузі лише найкращого, тому він не дозволить їй помилитися. Мелфой впевнений на сто десять відсотків, що Герміона не кохає, більше того, ніколи не покохає його, він завжди буде лише заміною когось. Стільки років френдзонити, а тут раптово «кохає», ні, ні,ні вони ж не у попсовому фанфіку. Вони друзі, лише друзі, але, на жаль, Драко так не пощастило закохатися у подругу.

— Гермі, послухай, — вже гучніше, щоб подруга його чула, почав хлопець — я бажаю тобі лише найкращого, ти така неймовірна подруга, правда, чудова. Я не хочу руйнувати нашу дружбу, тому ми з тобою назавжди будемо друзями, як ти і казала весь час. — Вони дивились одне одному в очі протягом хвилини, намагаючись почути щось, але ніхто не знав що. «Лише друзі, назавжди» це болісно в΄їлось у мозок кожного. Вони назавжди товарищі, хоча це «назавжди» може бути до першої пляшки ігристого, але хтозна.

— Так, Мелфою, ти правий, краще буде так — Герміона піднялась, щоб скоріше втікти з цієї кухні, але Драко випередив її та міцно обійняв. Дівчина утнулась кудись в плече, так вони і стояли, думаючи про одне й те саме. Їм було тепло разом у дружніх обіймах.