12. Бойовисько

Роздягнений до пояса Андрій сидів на колоді біля спорожнілої хати і ножем голив голову. Гостре лезо ковзало по волоссю, інколи залишаючи подряпини на шкірі, русяві пасма падали на спориш, місцями вже пожовклий. Хлопець час від часу занурював ніж у цебро холодної води, що стояло поряд.

Хоча звуки двигунів іще не долинали сюди, та він їх уже відчував. Незабаром поганці будуть тут. Ніж вчергове ковзнув по гладкій голові, Андрій поклав його на лаву, нахилився над цебром і подивився на своє відображення у воді. На нього примруженими блакитними очима дивився хлопець із лисою головою, у якого лише на маківці залишився сиротливий русий чупер. Андрій мотнув головою, і слідом за цим навколишню тишу розірвав гуркіт потужних двигунів.

***

Першим нісся камуфльований «Вепр», за ним поспішав джип Балогіна. Машини пролетіли сільську вуличку, переполохавши зграю гусей, звернули провулком до знайомого подвір’я. Не збавляючи швидкості, «Вепр» протаранив зачинену хвіртку і, поваливши частину огорожі, увірвався у двір.

Соболь зупинив машину перед знесеною хвірткою. Балогін притиснувся до вікна і встиг помітити лисого хлопця у білій сорочці, який окинув незваних гостей пронизливим поглядом, потім неспішно зайшов до хати і причинив за собою двері.

– Це ж той вилупок! – закричав Балогін, вискакуючи з машини. – Вижив таки, падлюка!

Напевне, це дід постарався його зцілити, – зло подумав бізнесмен. – А де ж сам клятий шкарбан–чарівник?

Бійці Тимура у повному бойовому спорядженні повистрибували з «Вепра» і розсипались навколо машини, наготувавши зброю. Спочатку Балогін думав, що найманці налаштувались на легку прогулянку і недооцінять свого супротивника. Але тепер побачив, що вони дійсно професіонали. Поставили машину так, щоб вона прикривала їх від можливого вогню у відповідь, хоча дід навряд чи мав вогнепальну зброю, але – хай би його чорти вхопили! – раптом він блискавками кидається, абощо…. Доки Балогін перебував у полоні дивних роздумів, Берсерк скинув на плече трубу ручного гранатомета, Апач з автоматом заліг під машиною і взяв на приціл вікна. Самурай незворушно спостерігав за двором, у тому числі і за машиною з охоронцями Балогіна.

Тимур підняв руку вгору і різко опустив. В той самий момент Берсерк вистрілив з гранатомета, снаряд влучив точно у двері. Прогримів вибух – і на місці дверей та частини стіни з’явилася димуча діра.

Тимур кивнув Скіфові, той коротко свиснув – і з кузова «Вепра» мовчазно вискочили Жах і Лють.

– Пішли! – скомандував Скіф.

Пси відразу рвонули уперед, набираючи швидкість. З відкритих пащек капала слина, червоні язики звисали поміж іклами Ротвейлери майже домчали до хати, от–от увірвуться всередину досередини… аж раптом собацюри почали сповільнювати свій шалений біг. Біля порога вони зовсім зупинилися, нерішуче затупцяли на місці. Першою заскавчала Лють, за нею жалібно запищав Жах… і ось дебелі бойові пси піджали куці зади і, наче малесенькі нажахані цуцики, кинулися навтіки.

– Куди?! Стояти!!! – репетував Скіф, але вихованці його не слухали.

Перелякані пси вилетіли з подвір’я, протупотіли повз Балогіна і зникли десь у верболозах.

Тимур запитально подивився на Скіфа, той лише знизав плечима. Тоді мовчки показав у бік хати.

Балогін теж перевів погляд і побачив, що у проймі зруйнованих дверей стоїть… вовк. Здоровенний, зі світло–сірою шерстю з темними підпалинами, звір блакитними очима дивився прямо у вічі бізнесмену. Той мимохіть зробив крок назад, машинально відмітивши, що у вовчиська пошкоджене ліве вухо. Звідкіля він тут узявся? Правий був Варяг, від цього діда можна чекати всього що завгодно!

– Вогонь! – гаркнув Тимур.

Звір кинувся назад у хатину, йому вслід заспівали автоматні черги. Берсерк знову звів гранатомет, і черговий вибух струсонув стіни.

Кулі цвьохали по стінах і по вікнах, розбивали шибки, довбали глину. Балогін бачив, як найманці змінюють магазини і знову луплять по хаті. Нарешті Тимур підняв руку догори – і запанувала тиша. Балогін ледь стримався, щоб не чхнути – міцний запах пороху, що стояв на подвір’ї, лоскотав йому ніздрі.

Тимур підняв угору два пальці – і Скіф з Апачем, прикриваючи один одного, побігли до напівзруйнованої хати. Апач притулився до подзьобаної кулями стіни біля пройми, не висовуючись, дав чергу з автомата всередину. Скіф з автоматом наперевіс забіг у розгромлену хату, Апач прослизнув слідом за ним. Якийсь час звідти не долинало ані звуку, потім тишу розітнула автоматна черга, за нею долинули крики і гарчання. Потому знову запанувала тиша.

Із хати ніхто не виходив. Не чекаючи команди, Берсерк люто заричав, до крові прокусив губу і побіг до хати. Він з розгону заскочив усередину, розмахуючи гранатометом, як довбнею. Було чутно, як той щось нерозбірливо горлав, і від його криків здригалися вцілілі стіни.

І ось Балогін побачив, що Берсерк повільно вийшов на завалений цеглою поріг. А за мить його ноги підкосилися, і він упав на коліна. Ззаду за ним стояв той хлопець з русявим чубом, у нього в руках були дві шаблі. Він змахнув ними навхрест – і голова Берсерка відділилася від шиї, впала у пил і покотилася в сторону машини найманців.

Тимур звів автомат, але його легким порухом руки відсторонив Самурай. Балогіну навіть здалося, що він бачить вдоволену посмішку на вилицюватому обличчі мовчазного найманця.

Самурай швидко скинув куртку, потім футболку, продемонструвавши міцний жилавий торс. Неквапливо дістав з машини японський меч і пішов до хлопця, який непорушно застиг на порозі над тілом Берсерка. Найманець на ходу витягнув клинок з піхов, швиргонув їх геть.

Підійшовши ближче, Самурай помилувався відблиском на лезі свого меча, тоді легко вклонився хлопцеві, що стояв, поклавши скривавлені шаблі на плечі.

– Я давно шукав собі гідного супротивника, – Балогін вперше почув, як Самурай розмовляє. – Я бився з воїнами по всьому світу, скрізь шукав смерті, але тільки був її посланцем. Мені здається, що ти гідний того, щоб з тобою схрестити клинки.

Хлопець не відповів нічого, а знову кинув погляд на Балогіна. Віктору здалося, що на нього дивиться хижий звір, який готується пошматувати свою здобич.

Самурай блискавично ринувся уперед і біля хати завертівся справжній вихор. Балогін намагався щось розгледіти, але бачив тільки дві примари і чув брязкіт клинків, що вели свій танок смерті.

Зненацька вихор зупинився, Самурай завмер з піднятим мечем, а хлопець випустив одну шаблю і подався назад, схопившись за скривавлене плече. Найманець тут же навідліг рубонув клинком, хлопець встиг підставити шаблю, але не втримався й упав. Самурай підійшов до розпластаного на землі тіла, збираючись добити супротивника.

Балогін помітив, що погляд хлопця спрямований не на меч, що зараз мав обірвати його життя, а на Тимура, який тримав націлений на нього автомат.

– Ти був гідним суперником, – проказав Самурай, заносячи меча для смертельного удару. – Мій дайто із насолодою нап’ється твоєї крові.

Аж раптом пролунала автоматна черга.

Це вистрілив Тимур, кулі ударили прямо у спину Самураю. Той здригнувся, з подивом обернувся до ватажка. А той вражено дивився на свій автомат, ніби бачив уперше: він же ж збирався поцілити у хлопця!

Прошитий кулями Самурай поточився, почав падати. Він встиг виставити меча руків’ям уперед, упав животом на власне вістря, завалився на бік і затих. А хлопець звівся на ноги і навхрест змахнув шаблею.

Тимур нажахано відкинув автомат геть і, як для кульгавого досить спритно, кинувся до машини, заскочив у кабіну, гарячково завів двигун, і «Вепр» різко стартонув з місця. Збивши залишки огорожі, машина помчала геть, залишивши за собою лиш хмарку куряви.

Балогін чув, як з острахом переговорюються за спиною його охоронці, як Соболь поспіхом заводить машину. Але він не міг відірвати погляду від хлопця. На розідраній сорочці розросталась червона пляма, він похитувався, спотикався, але йшов уперед. Ось він підійшов до діжки з водою, зачерпнув кухлем, спрагло зробив кілька ковтків. А тоді вилив воду на себе – і щез! На тому місці, де тільки–но стояв юнак, залишився тільки порожній кухоль.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.