серія перша Волонтери
Генератор розбуджено пирхнув - і рівномірно загурчав. Світло в тунелі стало яскравішим, а двері величезного ліфта роз'їхалися.
- Гайда вантажитися! - система сповіщення рознесла команду по всіх норах. Кріль задоволено всміхнувся. Навіть холоднокровна ледацюга, що звикла клубочитися та спати в усі зими, крім своєї, почує.
- Чого репетуєш? Їду я, їду! - Щур вправно віз тунелем палету, де апетитно виструнчилися банки з тушкованкою.
- Чого тушло немарковане? - насупився Кріль.
- Як накажеш маркувати? Свинину, яловичину, курятину? Наші друзі образяться. Тоді я й кролятину позначу! Маркувати то маркувати!
- Тихо-тихо, без фанатизму! Добре, тоді ще конину в складі ковбаси зітри. І вантаж компактно, у ліфт ще моє влізти має.
Оглянувши власні запаси у великій льодовні, Кріль зажурився. Ні, за раз усе точно не вивезуть. Консервовані овочі, різні соління, кілька бочок по-всякому квашеної капусти, мариновані гриби. Варення, повидла, пюре. Сублімовані супи й борщі, сушена та заморожена зелень. А ще свіжі овочі та фрукти, раптом героям захочеться чогось особливого.
Перед порогом льодовні пригальмував - долівка в тунелі ворушилася.
- Сстій! - від цього голосу Кріль наче примерз до землі. - Не потопчччи моїх генно-модифікованих вояків!
Вухатий нахилився. Долівкою ішла колона ос та шершнів. У кожушках. А за ними такими ж рівними рядами посунули миші, і їхнє дружне тупотіння, помножене склепінням тунелю, просто оглушило.
- Шо, страшшшно? - за колоною манірно повзла Змія, мало не роздуваючись від гордощів. - Думав, ссплю? Е, нє! А тепер і ті ззайди не сспатимуть!
Махнула на нього хвостом. Кріль кліпнув і нарешті зміг поворухнутися.
Система сповіщення донесла сигнал нерозлучного дуету з поверхні - іржання та кукурікання. Так, ці прибули вчасно. А от йому треба поспішати!
Біля ліфта Щурові вже допомагала Мавпа - горішній ярус ящиків майже сягав стелі. Обернулася на вершечку, забачивши Кроля, клацнула його на смартфон та усміхнулася на всю ротяку.
- А ось і господар Року! Гарно облаштувався — бомбосховище, генератори, теплиці, опалення, старлінк! Не те, що ми - буржуйкою гріємося, а розпалити тільки в мене руці є.
- Та хіба хочеш? Мусиш! - знизав плечима Кріль.
- Як почнеш Рік, друже?
- Повисмикую вуса одному смугастому! За нього почалося, а мені розгрібати!
Мавпа зі Щуром перезирнулися й мовчки подалися до льодовні. Якщо Кріль довантажиться сам, усім буде непереливки.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!