ROSHEL Цукровий Рейнджер

В довгу смугу вишикувалися канадські броньовики „Roshel” та журналісти. Усі чекали на офіційні формальності ̶ урочисту передачу автівок

Позаду преси, з-за обрію, виринула довга байкерська колона на чолі з п’ятим українським королем цукерок - рейнджером Дмитром Баришко! Сиве чоло проступало з-під ковбойського капелюха, поля якого тілімпало по вітру, немов вуха слоненяти.

Заметушилися охоронці, побігли журналісти з мікрофонами. Баришко підкотив впритул до юрби та з пафосом виставив ліву ногу, гальмуючи ̶ величезний байк з гуркотом ліг на бік, разом вклавши Баришка в пилюку. Звідусіль заклацали фотокамери. Невтомний плантатор карамельних долин, відкашлюючись, обтрусився та випростався, позуючи назагал.

Баришко був вдягнутий у піксель та бронежилет повного комплекту, напханий аптечкою, навігатором та гранатою. З обох боків на ремені рейнджера висіли два пакети патронів „шалена бджілка”, а на ляшці - здоровенна кобура з іменним пістолетом. Величного „дон кіхота” супроводжувала Ярина, загорнута в шолом та броню. Люди в камуфляжі злазили з байків, сортуючись в ряд. Головнокомандувачка ескорту Херащенко, мов „санчо панса”, несла в руках величезний банер: „Фонд Баришка – солодкий смак волонтерства”. Колона завершувалася режисером Асланом Доєвим та оператором.

Масовка розбіглася серед автівок, Ярина з Херащенко розтягнули банер із зображенням Старлінк та розвісили плакати. Доєв облаштував операторське місце. Баришко швартувався біля броньовиків.

- Діма, давай, поєхалі! Чуть на мєня єщо, на мєня. Тааак…

Баришко став по-ковбойськи, широко розставивши ноги, та притулився до мордатого броньованого капоту. Він намагався елегантно прикрити ліктем останню літеру надпису „Roshel”.

- Вооот, хорошо! Всьо! Стоім, Діма, стоім.. Іііііі….. Екшн!

Розплившись у блискучій посмішці, мов вареник у маслі, Баришко тріснув зубами карамельку та защебетав на камеру.

- Дорогі друзі! Що ви зараз бачите перед собою? – сказав він та гепнув пухкою долонькою по броні. - Це скарб! Скарб, від якого затремтіло серце кожного зампотила! А ще…

Натовпом прокотився голосний сміх.

- Стоп, Діма, стоп. Шото нємножко тєкст по-дєбільному напісан. Што за зампотила? Єщо раз сначала, - командував Доєв.

Баришко набрав повні легені повітря.

- Вітаю вас! Що ви зараз бачите перед собою? Це скарб!!! Коштовний скарб! В основному - 80 відсотків - вклав Я! Ну і 20 відсотків - ваші гроші, дорогі друзі!

Він стискав кулак в дульку, радісно вимахуючи в повітрі кожен відсоток.

- І терміново на передок! Шо тут є? – продовжував Баришко, що вже відчепився від капоту і повісився на сходинці до кабіни.

- Roshel - це найкращі броньовики, я в них їздив! Якщо ви коли-небудь бачили Rolls-Royce у сфері бронетехніки – це він. Потужний двигун, не цивільний, а військовий! Ось тут є крута телевізійна система, лазєрні дальномери, крутий… автоматична коробка, круті броньовані двері! Кондіціонер, навіть usb-софіти та підресорне сидіння! - вигукував він, підстрибуючи та сходинці та заглядаючи всередину кабіни. Ярина підставила плече, страхуючи його від падіння.

Серед натовпу залунали потужні голоси народу.

- Херой!

- Боже ж мій! Цей піар і рамштайн з лендлізом не заткнуть, - лунало звідусіль.

- Ви стільки цукру накрали, що вже б і танки купили!

Баришко, ображено, закопилив губи.

- Хочу нагадати, що з початку війни ми витратили один мільярд шістсот мільйонів гривень. Буквально висмоктали ці кошти! - повідомив він. - По теперішньому курсу це 38 мільйонів доларів!

- А це ви не зажали? Форбс приписав вам 12-те місце та 700 мільйонів доларів статків.

Доєв, тим часом, підбіг до оператора, даючи вказівки.

- Діма, давай, работаєм! Больше драми! Ііііі… Началі!

Баришко вдягнув фірмову посмішку, аж звідкілясь пікнула поліцейська сирена. З натовпу вийшов кремезний шериф. На грудях його сяяла зірка, а позаду майорів довгий чорний плащ.

- Баришко, знову! Ну шо ж таке! Якщо назва торгової марки схожа це ще не значить, що можна стрибати тут, наче вона ваша!

- А я й не казав, що моя, - обурився Баришко. – Я про скарб розповідаю!

Він схопив примірник Старлінку, вчасно поданий Херащенко, та продемонстрував його шерифу.

- А плакат „Придбано фондом Баришка” на броньовик ви навіщо повісили?? Це ж не ви купили! А канадські партнери! – гримав шериф.

- Це плакат формальний, він нічого не означає юридично, - пояснював Баришко. - І якщо вже назва так сильно схожа, то це теж скарб! Я ж допомагаю! Вже один мільярд шістсот мільйонів... 80 відсотків – Я! Моторола – Я! Буржуйки – Я!

- Я, я.. А гроші на допомогу в людей збираєте через фонд, - дорікнув шериф. – І шо вам все мало!

- То ж я збираю! Значить все Я і скарб теж мій!

- Ну досить, злазьте. Ще коли ті вибори будуть! А ви вже розстрибалися, - вмовляв шериф. – Нам головне перемога, а не рейтинги! Ви і так лідер мемних просторів TikTokу. Вгамуйтесь.

Баришко зітхнув, спускаючись.

- Сфоткайтесь тоді зі мною і Старлінком, для сторіз, - попросив він.

- Ну давайте, - погодився шериф, поблажливо.

Доєв розвернув на них оператора з камерою та скомандував:

- Смотрім сюда і говорім: „Скааааарб”!