Різниця

“What is the difference?” – запитує мене вчитель англійської.

Та щойно я збираюся з думками, аби відповісти, як у класі гасне світло. Партами прокочується невдоволений гомін, але вже за хвилину на кожній горить свічка. Відключення електроенергії сталося за планом, тож наш вчитель готовий до такої зміни, і ми продовжуємо урок.

Коли заняття закінчується, світла ще немає. Вчитель зі свічкою виходить в коридор, аби освітити нам сходи. Ми вервечкою спускаємося і виходимо з темної школи у вогкість осінніх вулиць. Надворі темінь не здається такою густою. Хоч ліхтарі не горять, у вікнах багатоповерхівок жовтіють відблиски свічок, і це робить мій шлях крізь пітьму не таким жаским.

Я повертаюся з курсів англійською нашим центральним проспектом. Він у полоні мороку. А десь вдалині сяють вогні – той район зараз не відключили. Проте мій будинок, як і дев’ята школа, куди я вечорами ходжу підтягувати знання англійської, ще стоїть без світла.

Я заходжу в свій під’їзд, навпомацки підіймаюся сходами і стукаю в двері квартири, адже дзвінок не працює без електрики. Мені відчиняє мама – вона з татом вже вдома. І вечеря теж готова. При свічках.

А потім мене чекають шкільні домашні завдання.

Рахуючи приклади з математики, краєм вуха слухаю, про що говорять батьки. Кажуть, що скоро перестануть відключати світло. Кучма підписав указ, аби в рахунок газових боргів передати Росії півтисячі ракет Х-55.

Москва дотримала слова, і незабаром подача газу відновилася, електростанції запрацювали.

Щоправда, ракети ті теж прилетіли в Україну – через 23 роки.

І знову не стало світла.

Але тепер усі знають ціну їхніх обіцянок.

That is the difference!

Київ, 22 січня 2023 року