Розділ 23: Поцілуй того, кого кохаєш 4

Розділ 23: Поцілуй того, кого кохаєш 4

Переїзд до північної фортеці пройшов гладко. Тут я міг бути спокійним, порівняно з тим, коли перебував у королівському палаці.

Загін складався з молодиків, але були серед них і старші були. Проте всі ставилися до мене з увагою і повагою.

Це була спокійна подорож, але я думав тільки про Ніделя протягом всієї поїздки. Був факт, що він сказав мені, щоб я ретельно думав під час експедиції, але все одно я не міг викинути його з голови.

В моїх думках були надзвичайно вульгарні бажання, на кшталт: "Оскільки я їду в експедицію, яка триватиме місяць, я хочу перед цим обійняти його", і мені було огидно від власної вульгарності.

Я зовсім не людина великої чесності, про яку він часто говорив. Нідель був про мене надто високої думки.

Ми вирушили за планом, і як тільки ми досягли північної фортеці, нас вийшли зустрічати тамтешні лицарі. Серед них були місцеві жителі, а також періодично розкидані люди, послані з королівського палацу. Обличчя, які я давно не бачив, також були там, і знайомі голоси пурхали навколо.

— Легато! Радий тебе тут бачити.

Саме в цей момент я почув ностальгічний голос і озирнувся.

— Капітане, давно не бачились.

— Привіт, привіт. Ти тепер теж капітан.

Той, хто підійшов до мене зі щирим сміхом, був тим, хто очолював лицарів у північній фортеці, капітан Баллам. Коли я увійшов до королівського палацу, він був на тій самій посаді, що і я зараз — командир загону. Коли хтось каже "капітан", я згадую капітана Баллама. Коли я був новобранцем, він був начальником, який найбільше піклувався про мене.

Він швидко передав свою посаду молодому поколінню і за власним бажанням перевівся до не надто популярної північної фортеці. Це була людина, яку я дуже поважав.

— У тебе все гаразд?

— Так, дякую. Маєте добрий вигляд.

— Звичайно! Адже це я!

Капітан Баллам засміявся, так само як і тоді, коли був у королівському палаці.

— Тут трохи прохолодно.

— Це правда, якщо порівнювати зі столицею.

Йдучи поруч з капітаном, я увійшов до північної фортеці. Вона знаходиться далі на північ, ніж столиця, і через те, що вона в горах, там був мороз. Я чув, що взимку там страшенно багато снігу. У той час, коли в королівській столиці тільки ночами було прохолодно, тут вже тремтіли від холоду.

— Завтра наші війська вирушать до Королівської Столиці. Це ненадовго, але ти будеш під моєю опікою.

— Так, дякую.

— Коли відпочинеш, вип'ємо разом. Нам треба багато про що поговорити. Влаштуймо сьогодні свято з усіма.

— Так!

Я повернув щиру усмішку капітану Балламу, який широко всміхався. Більшість лицарів північної фортеці мали вирушити до столиці, але Баллам залишався. Я був щасливий, що зможу знову працювати з ним, навіть якщо це буде лише на короткий час.

Мені показали призначену для мене кімнату у фортеці. Я був вдячний, що для мене підготували окреме приміщення. Це було ненадовго, і це було схоже на оренду кімнати, тому я був би задоволений, навіть якби це була загальна кімната.

Звичайно, порівняно з моєю кімнатою в Королівській столиці, вона була меншою, але я не скаржився.

Опинившись наодинці в кімнаті, перше, що я зробив, це відчинив вікно.

Я почав своє життя в північній фортеці. Капітан Баллам командував, і не було жодної проблеми; дні минали мирно. Крім капітана Баллама, були й інші члени загону, які також залишилися — ми із задоволенням проводили час, обмінюючись з ними мечами та спілкуючись з місцевими жителями.

Після того, як такий день закінчився, я, на запрошення капітана Баллама, зайшов до його кабінету вночі.

— Радий бачити, що ти прийшов.

Капітан Баллам, здавалося, був у піднесеному настрої та вже приготувався до випивки. Цікаво, чи не поцупив він це з їдальні, бо на столі, здається, теж була якась закуска. Побачивши це, я розсміявся. Він завжди любив вино, а я добре тримався і тому часто супроводжував його, коли був новобранцем.

Серед моїх начальників я провів з ним найбільше часу.

— Як робота в королівському палаці?

— Я ще зовсім мало чого знаю, але якось справляюся.

Взявши заздалегідь приготовану склянку, ми розмовляли без жодних обмежень.

— Хай там що, але вони тяжко працюють. Зрештою, вони ж рабовласники.

Використовуючи ім'я капітана Лицарського ордену і віцекапітана, капітан Баллам розсміявся. Якщо я не помиляюся, віцекапітан і він були колегами й добре ладнали між собою.

Хоча теми розмов перетиналися з багатьма речами, такими як стан королівського палацу та життя в північній фортеці, ми гаяли час, а капітан Баллам нахабно всміхався.

— До речі, ходять про тебе чутки. Навіть до мене дійшли.

Побачивши, як капітан говорить, широко посміхаючись, я поперхнувся своїм напоєм. Я б ніколи не подумав, що це може дійти аж сюди. Сила чуток лякає.

— Ніколи не думав, що ти зустрічатимешся з чоловіком. Та ще й з хлопцем з Тех Ордену?

— Хах...

— Він твій ровесник, той чорнявий хлопець? Він здається трохи холоднокровним, але він м'якший хлопець, ніж здається.

— А... мабуть. Ви знаєте досить багато.

Я врешті-решт усміхнувся враженню капітана Баллама про Ніделя. Однак, це було добре зрозуміло багатьом людям в Королівському палаці.

— Ну, в Технологічному Ордені не багато молодиків. Коли ви приєднувалися до Палацу, я також, як і ти був Капітаном, тому я звертав увагу і запам'ятав усіх, хто доєднувався до Орденів.

— Зрозуміло, це досить інформативно.

— А що ж тоді сталося? До мене дійшли чутки, що всі навколо прийняли його прихильно.

На це запитання капітана Баллама я поставив свою склянку на стіл і не знав, що відповісти. Капітан теж помітив мою заклопотаність.

— Що сталося? З ним щось не так?

— Ні... скоріше не все гаразд...

— Хм? А в чому справа?

— Щодо цього, я трохи стурбований.

Я трохи вагався, але вирішив проконсультуватися з ним з цього приводу. Капітан перебував у північній фортеці, і, перебуваючи далеко від королівського палацу, з ним було легко поговорити. Щобільше, навіть коли капітан Баллам був у королівському палаці, я радився з ним. Він був єдиним, з ким я міг порадитися з особистих питань у Лицарському Ордені. Не те щоб я не довіряв іншим людям, але я погано говорив про себе.

— Нідель... Ах, його звуть Нідель.

— О.

— Ми не зустрічаємося. Але чутки розрослися до таких розмірів, що навіть король згадав про це, і я не міг заперечувати в такий пізній час...

— Невже? Це дуже прикро. Він же не твій коханий, хах

— Так... напевно.

— Напевно, кажеш... Ви ж добре ладнаєте, так?

— Так. Ми недавно подружилися і часто випиваємо в моїй кімнаті.

— Ти трохи інтроверт, тому люди, з якими ти добре ладнаєш, для тебе безцінні.

— Точно. Ось чому він — дорогоцінний друг.

Капітан Баллам, як і очікувалося, добре знав мою натуру. Я, який безумовно відчув полегшення від того, що хтось почув мою історію, знову взяв склянку в руку. Капітан Баллам, підперши ланіту рукою, подивився на мене і відкрив рота.

— Отже, він ніби друг, але ви зробили те і те.

Я знову поперхнувся вином, яке пив. Цікаво, що він подумав про мою реакцію, але капітан зітхнув, ніби здивований.

— Дивлячись на реакцію, здається, що ви, зрештою, далеко зайшли.

— Прошу.

— Ні, тобі не потрібно переді мною вибачатися. Оскільки ви це зробили, ти не зміг спростувати чутки.

— Саме так.

Коли я підтвердив, капітан Баллам розсміявся.

— То ви "друзі з привілеями"... Що ж, серед лицарів є багато тих, хто має такі стосунки. Навіть у цій фортеці є кілька таких. Це не є чимось незвичайним у місці, де живуть лише чоловіки. Ти ж не відчуваєш жодних почуттів любові до цього Ніделя, чи не так?

— Напевно...

— Знову цей, напевно... нерішучий хлопець, чи не так? А як щодо твого партнера?

— Нідель... я йому подобаюся, здається...

— Га!?

Коли я це сказав, капітан Баллам знову підняв здивований голос.

— Не те щоб він сказав мені прямо... але я думаю, що це так. Він перший зробив мені таку пропозицію...

Це було схоже на виправдання, але в будь-якому випадку, це була правда, тому я сказав це тихим голосом.

— І ти просто пливеш за течією.

— Так...

— У вас це було лише раз?

— Ні.

— Він тобі пропонував?

— Ні, останнім часом я…

Після таких відповідей мені захотілося втекти. Але я відчував, що оскільки я почав давати пояснення вперше, я повинен відповісти на всі запитання капітана Баллама.

Переклад з англійської: NW

Редактура і бета: Buruliy

https://t.me/KATARNOVEL

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.