Зміст
  • Спи
  • Спи

    Ще як баба Діна була жива й приїжджала до них у богом забуте село, то разом з чудними помаранчевими абрикосами в плетеному кошику привозила пісні на незрозумілому наріччі й химерні історії. Одну з них йому було важко уявити: велетенське поле, щоб ні кінця ні краю, сплячу пустелю, по якій гуляють Тріскуни. Як вони дмуть у кулаки, щоб здійняти крижаний вітрюган, що пробирає до кісток, тупають п'ятами по стиглій землі, змушуючи її тріщати.

    Він згадав про це лише зараз, коли курив біля окопу й разом з димом вдихав колюче повітря. Про необачно зняту рукавичку встиг пошкодувати — пальці ледь тримали цигарку й не гнулися. З чорного неба сипало дрібним сухим снігом, який підхоплював прудкий вітер і жбурляв йому в давно не голене лице. Дряпав, кусав, майже як вдома. Тільки вдома була крива хата, її топили хмизом. Там удосталь хмизу, а тут проклятий степ.

    У похмурий день сірий овид непомітно переходить у таке саме сіре небо. У тихий день здається, що вони покинуті напризволяще в закрайсвіті. А як жоднісінької хмаринки нема, то сонце сліпить, аж голову плавить. За що баба Діна так той степ любила — йому невтямки. Як і те, чого тут люди такі вперті. Не бажають скинути фашистів при владі й возз’єднатися з братнім народом…

    Недопалок ужалив задубілу шкіру, він стріпонув рукою й вилаявся. Вже зібрався було лізти в окоп, та помітив краєм ока — хтось стоїть перед ним. Аж баньки протер попеченими пальцями. Дівчина! Тут, серед засніженої пустки. І де взялася, хіба з села? Пройшла зо двадцять кілометрів боса, у цупкій мерехтливій сорочці, бліда аж прозора. Її густе темне волосся ледь тріпав вітер, а колючий сніг пролітав повз. Очі — дві щілинки, світилися жовтавим, а на тонких вустах лежала тінь легкої усмішки. Мовчить, дивиться з-під лоба, не боїться.

    Хоч би що там було, а він загальмовано простяг руку до плеча, де теліпався автомат. Та дівчина виявилася прудкішою. Враз опинилася за спиною, встала навшпиньки й до вуха:

    — Спи-и-и-и… Спи-и-и-и… — солодко тягнула, липко переливала, мов мед лила.

    Вона торкалась оксамитовими пальчиками його носа, водила по лобові спіралями. Манила далеко, до рідної хати, де хоч і морози міцніші, та є як зігрітись. Де поруч гай березовий, і сніг пухнастий, чистий лежить.

    І відмахнутись би, та приємно, аж до сиріток на спітнілій спині. Дівчина, не змовкаючи, лоскотала подихом шию, запускала під комір бушлата крижані голки. Він відчув у роті кисло-солодкий присмак чудних помаранчевих абрикосів, аж заплямкав, ніби скуштувати хотів. Її пальці лягли йому на повіки, почали тягнути донизу. От би це не припинялося. Він завмер, готовий не дихати, аби не злякати чарівне марево. Кволі думки ворушилися в голові: «кто ти, кто ти, кто ти…»

    Він повільно осів на кам’яний ґрунт. Притулив кулак під голову й заплющив очі. Слухав медові переливи, смикав руками, щоб накритися ними, як невагомим серпанком, і поринути в м’які обійми сну. Здавалося йому, що десь поряд бігали ті самі Тріскуни. Як баба Діна казала — п’ятами тупають, щоб тріщало. І стрекотіло щось йому біля пояса. «…лєтіт… ми нє успєлі… как слишно?... прійом…»

    Таке воно, настирне, неприємне. Пробивалося десь з проклятого степу, заважало слухати дівчину. Не встиг він утекти до милих його серцю берізок. Враз яскравий спалах освітив тоненький стан дівчини. Та лиця на ній не було — хижий вишкір і порожні бездонні очниці жаско вперлися в нього.

    За мить світ здригнувся і щось гепнуло, чи ляснуло, чи луснуло. Його посипало землею і вологим шматтям. Він вирячив очі, відкрив рота, закрутився дзиґою навколо своєї осі. У вухах чимдуж свистіло, стукотіло серце. Він намагався схопити рацію, та замість правої руки у нього стирчала кістка з налиплим шкіряним дрантям. З окопу виривався лемент і ширився степом, та він то вже не чув. Вічний морок забирав його в обійми кістлявими пальцями.

    Дрімота тим часом ходила краєм вирви й рахувала. Сьогодні її полювання вдало почалося, але затримуватися нема часу. Хай ніч довга й темна, та окупантів тут не на одну неї вистачить.

    — Спі-і-і-іть, — кинула на прощання Дрімота й подалася далі, до інших окопів.

    Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

    Вподобати!
    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
    Роман Фещак
    25.02.2023 20:54
    До частини "Спи"
    Яка краса! Авторе, це шедевр! Описи на висоті! Від мене вподобайка і 5 зірочок. Успіху вам! Перемоги нам і вічного сну москалям!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Сая Хаторі
    23.02.2023 18:26
    До частини "Спи"
    Йой, яка краса. Дрімота без сумнівів найпрекрасніша у цій оповідки. Фінал буде потішив та умилив
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Валерія Малахова
    12.02.2023 18:27
    До частини "Спи"
    Дуже гарна історія. І так, погоджуся, "Колискова для ворога" тут була б доречна )) Хоча "І москаля нема, немає москаля" - теж добре ))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Анна Стаднік
    09.02.2023 14:01
    До частини "Спи"
    Поснуть. Можна піти зі степу, але його прокляття лишається назавжди з окупантом. Дякую за відгук))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Ігор Лобзік
    05.02.2023 14:42
    До частини "Спи"
    Я тепер не вживатиму цього слова. А то, аж жижки трусяться від прочитаного. Твір просто шикарний!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Анна Стаднік
    05.02.2023 23:44
    А ви уявляйте, що після кожного "спи" якийсь окупант не прокидається)) Дякую за відгук))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Анна Стаднік
    05.02.2023 13:15
    До частини "Спи"
    Іноді такі збіги обставин трапляються, що й у втручання вищих сил нє-нє, п повіриш. Дякую за відгук))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Анна Стаднік
    05.02.2023 13:12
    До частини "Спи"
    І то ще стримувати себе довелося, бо стала би міфічна мініатюра слатерпанком 18+. Дякую за відгук))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше