Таємничий напій

Таємничий напій

Він озирнувся, навколо були лише свої: тренер, масажист, лікар-психолог. Дарма, що всюди камери, «картинку» вони перекриють. Власне, нічого крамольного: спортсмен приклався до пляшки з соком. Щоправда, в тарі з-під соку хлюпає особлива рідина кармін-червоного кольору. Допінг? Навіщо ризикувати на міжнародних змаганнях! Це лише настоянка за старовинною рецептурою, щось на кшталт напою... козаків-характерників. Витяг з ягід, квітів, коріння і навіть грибів – всього дюжини три компонентів. Склад був потаємним навіть для нього, та він добре знав його дивовижні властивості.

Спеціалісти вважають, схоже питво вживали берсерки – відчайдушні воїни вікінгів. У старовинних сувоях зашифровані складові та дозування. Не факт, що вони стануть усім в нагоді. У кожного народу не тільки свої міфи, традиції, а й генетична схильність до інгредієнтів. Як нехитро сформулював тренер: «що в своїй землі народило – те й знадобило». Недарма його тестували «по генетиці»… Головне, ніякої «хімії», тільки «живі» натуральні складові. Тоді й допінг-контроль не знайде забороненого.

Як стверджують фізики (яким опонують філософи та фантасти) час тече з постійною швидкістю. Але (встановлений факт!) в критичних ситуаціях змінюється наше сприйняття часу. Біологічні процеси прискорюються, нервові імпульси проходять швидше, та частіше скорочуються м'язові волокна. Лишається увійти в «прикордонний стан». Стрес? Безумовно, один з дієвих факторів. Коли за спиною пара доберманів, зростає і швидкість і можливість долати перешкоди…

За легендою характерників не брали кулі та стріли. Навряд, тіло можна зробити невразливим, але посилити реакцію і навіть інтуїцію – можливо. Це дозволяло успішно захищатися від холодної зброї, а загострений периферійний зір давав змогу ухилитися від пострілу чи… спіймати пущену стрілу.

Він зробив ковток. Гіркота обпекла горло. Та вже за хвилину настоянка почала діяти. Світ навколо захитався, а рухи людей навколо нагадували сповільнену зйомку. Пружним кроком він рушив на доріжку. Фехтувальна маска успішно приховувала від загалу очі, що палали бойовим завзяттям.

З шаблею напереваги, вже чекав перший супротивник. Угорець – красень з чорними вусами, якому б личив гусарський мундир. Вони схрестили зброю. Незагальмована свідомість пришвидшила його реакцію. Супротивник виглядав немов ганчір’яна лялька – млявим і повільним. Він передчував будь-які його дії і встигав брати захист. Ось угорець «полює за рукою», а зараз піде у флеш-атаку. Пропустивши супротивника зліва, він завдав удар по масці – вирішальне туше!

Наступний бій. На доріжці – швед. Шульга. Фізично сильний і настирливий. Удари розмашисті, амплітудні. Не фехтує, а рубиться, як на ратному полі. Та результат був прорахованим.

Черговий суперник. Француз! Витончена техніка. Вільну руку картинно заклав за спину. Дії на доріжці нагадують кіношне, а не спортивне фехтування. Та всі хитрі комбінації француза він передбачав ще в зародку, а власні удари невідворотно знаходили ціль. Ідучи з доріжки, згадав дворовий жарт: « – У вас шпага якась дивна. – Це – арматура, месьє».

Півфінал. Поляк. Невисокий на зріст, але неймовірно рухливий і технічний. Істинний нащадок Володиєвського. Готувався до легкої перемоги і був збентежений розривом в чотири удари.

Фінал. На доріжці останній супротивник. Індус ?! Що це за «географічні новини»! Індія ніколи не значилася у «фехтувальних» державах. Стоїть розчепірившись, ніякої школи. Ми бачили фантастичних бійців у індійському кіно, але тут? Та ж якось пробився до фіналу! Не все так просто…

Бій вийшов неймовірним. Клинки схрещувалися з небаченою швидкістю. Феєрверк карколомних прийомів: атака, ріпост, ухилення, атака у відповідь… Не тільки глядачі, але й судді завмерли від здивування. Якийсь час вони йшли очко-в-очко, а потім ... індус завдав два неймовірних удари – в падінні та стрибку...

Хитаючись, в супроводі тренера він ледве дійшов до роздягальні. Реакція організму на таємний напій – відома: небувале збудження, яке змінюється тривалим розслабленням і апатією. Тепер важливо не заснути на ходу і витримати ще один вихід – на нагородження. Сьогодні – лише «срібло»…

Індієць? Він здогадався ще там, на доріжці: справа ... в Сомі! Стародавній напій з сакральної рослини, сік якої викликає екстатичний стан. Цікаво, а читає наш кшатрій мантри, перед вживанням? Схоже, сома діє не менш ефективно, ніж його козацький напій. Такий собі... етнодопінг. У кожного народу – свій.