Лахмітник

Цікаве, з задоволенням прочитав. Треба в себе подивитись, чи не завівся де. А ще не захламлювати голову різним непотребом

Щиро дякую! Мені здається, що хоч малесенький, але майже у кожного знайдеться;)

Думаю, що я таки спробую озвучити вашу казку. Вона мені припала до душі)

Дякую! Я її колись пробувала в ефірі зачитувати, то то катастрофа вийшла, бо не вмію темп тримати. Захекалася:)))) Тримаю за вас кулаки!

Дуже цікава оповідка, з таким міфом на основі накопичування речей старими людьми) В мене дідусь був такий, так він і на нашому горищі речі залишав))) Таке питання: онук майже дотягувався головою до рамена - це що таке? Мені здається що це щось диалектичне, бо навряд чи життя в маленькому українському містечку пов'язане з азіатською кухнею) Мені сподобалось оповідання. Впевнений у вас є ще багато інших оповідань, тому з мене підписка, в майбутньому ще й інші прочитаю)

Дуже дякую за подвійний відгук! Так, ваша правда, слово «рамено» має зовсім інше значення- «плече». Воно не дуже часто трапляється, бо походить з чеської, але я його зустрічала й в українських творах, тому взялася використовувати на рівні.

Чим далі досліджую авторів зі списку в "балачках", тим більше розумію, що на міфах було багацько непрочитаного мною, що могло сподобатися. Але ніколи не пізно наздогнати. Особливо приємно наздоганяти пропущене ось такими милими та цікавими малюками. Дуже гарний задум і оригінальний міф. Лаконічно і славно складений текст з глибоким і водночас казковим післясмаком. Мені сподобалося, дякую)

Дякую за такий розгорнутий коментар:) Так, робот на конкурсі було чимало. Теж маю підозру, що кілька гідних творів пройшли повз мене.

Дуже миле оповідання.

Дуже дякую!

Багато разів бачив це оповідання. Ще на конкурсі сподобалося. Потім бачив його на Фейсбук (фентезi ua? чи щось таке), і ось знову)))

Дякую! На конкурсі було. На фентезі ua, наче ні (хіба його хтось замість мене подав) Може ви його бачили у збірці від авторів 30+? У рамках цієї книги Лахмітник скоро вийде друком.

А... Так я там теж буду))) На ФБ не знайшов, але хтось посилання розміщував, мабуть, хтось із спільних знайомих. Якщо ми обидва на "конкурсі 30" були, то й спільних знайомих маємо.

легко читати, приємна авторська мова) Історія хоч і коротка, але дуже мила!) Добре, що хлопчик зміг перебороти в собі цю жагу до збирання речей. От би він ще й бабусі допоміг) Загалом - класно й повчально. Дякую!)

Дякую за відгук!:) Твір мав обмеження в кількості знаків, тому допомога бабусі залишилася за лаштунками.

гарно

І вам не ліньки 355 "гарно" писати? Дякую, посміялася

Згадалася бабуся з нашого кутка, яка тягнула всілякий непотріб до своєї хатки. Я малою була, не пригадую, але наче казали, що там спалахнула пожежа, і все згоріло, разом із хаткою...

Ого, оце так історія! Тоді міф про Лахмітника вам має бути близьким

Так, однозначно.

Ой, хлопче, не кажи "гоп", доки не перескочиш ))) Ти ще не старий, тож чи не забудеш, що собі пообіцяв? Та й Лахмітника з дому поки що ніхто не виженув... Але дякую, цікава історія. Особливо сподобалася сцена зустрічі та різкої зміни думок хлопця. Дуже гарно зроблено.

Гарно! Дякую!

Дякую, навзаєм;)

Як кажуть, "Коли збираєшся викинути речі, важливо не почати їх перебирати" )

Клас! Знаю таких бабусь і дідусів. Розповім їм про Лахмітника. Найвищий бал. Щасти!

Дякую! Це небезпечний дух. Він іноді й у молодих людей оселяється. Не втрачайте пильності:)

Гарне оповідання! А й справді літні люди часом полюбляють накопичувати речі без яких відверто кажучи можна обійтись. Та й напевно не тільки вони, а й хтось із молоді також. Так би мовити “Шкода викидати”. Цікавий міфічний герой й сюжет загалом. Сподобалося. Дякую.

Чудова оповідка! От би моя сусідка визріла цього лахмітника, це було би просто чудово \о/

Дякую! Ця страшна потвора багато у кого оселилася.

Дякую автору. Ніби і намагаюсь позбуватись не потрібних речей, та тепер розумію, хто часом мене збива з толку...

так, це все він! Дякую за коментар:)

Дякую за зауваження! Я вже теж над цим думала, щоб зменшити градус моралізаторства:) можливо згодом так і зроблю

Цікавий задум! Життєво!

Браво 👏🏻

Буду лаконічною: люблю збирати лахміття. Після оповідання задумалася. Гарна робота)

Дякую! Рада, що твір дозволив поглянути на це зі сторони;)

Дякую за таку історію. Тепер я знаю чому іноді шкода позбуватись речей...

Дуже добре! Справжній старий, але завжди актуальний, міф. І бабуся, на жаль, дуже пізнаваєма...

Дякую! Так, в мене мама таким страждає ось і вийшов погляд зі сторони.

Сподобалось.

Лахміття викидати треба, не розглядаючи, інакше стане його шкода)

Є таке:)

Цікава історія!

Дуже дякую!

Оригінально)

Дякую першому коментатору)