Метелики

Вона механічно відривала крильця метеликам. "Любить, не любить. Любить, не любить". Завжди випадає не любить, можна було навіть не гадати. [Ніхто ніколи не любив і не полюбить її маленьку душу.]

Широко посаджені ясні очі, густі брови, кирпатий ніс і веснянки, хоча волосся темне, як гіркий шоколад - саме такий образ, брудний і мокрий, дивився з дна калюжі на дівчинку, яка зловила сьогодні зранку 12 метеликів. Комахи були невеличкими, з білими крильцями, і всі чомусь називали їх "капустянками", хоча метелики ані їли капусту, ані були схожі на неї кольором. Вона ще не знала, що капустою харчувалась гусінь цих метеликів. Вона навіть не бачила поки гусінь.

Перша зустріч з гусінню викликала шок. Щось зелене, з жовтими та чорними крапками, волохате та рогате. Демон! Не інакше. Але з демонами дівчинка теж поки не стикалась.

Гусінь ліниво піднялась з листка бузку і залишилась у такому положенні на певний час, поки дівчинка з цікавістю роздивлялась новий об'єкт. Хвилин за двадцять рука спритно схопила гусінь, яка в цей же момент почала згортатись у коло. На жаль, коло не врятувало її. Нутрощі гусені вилізли назовні слизькою субстанцією і це дуже нагадувало зубну пасту, тільки дивного кольору.

Широко посаджені запалені блакитні очі, поголена голова, губи скусані до крові - дівчина дивилась на себе у маленьке дзеркало у камері в'язниці поки вичавлювала пасту на зубну щітку. Звинувачення у смертях 12 дівчат з дитячих будинків у різних куточках країни. Відрізане волосся, вивернені руки, порізи на зап'ястках та повний рот листя. Тіла покладені під ліжками, закутані у підковдри, завжди з березня по травень. І хоч доказів поки лише на 5 вбивств, надто вже схожі й інші 7 випадків. Та поки інформацію не знайдуть - електричний стілець слухняно чекає за багатьма дверима на кілька поверхів нижче. "Я їх не вбивала, лише допомогла. Вони б ніколи не стали метеликами".