Все не так як здається

Всім привіт. Я тут послухала пісню Сергія Асафатова “Заведу кота”(https://artists.landr.com/692531710581) і подумала, а що буде, якщо одинокий чоловік заведе кота? Буде весело і …романтично?)))

Впевнена, ви всі її чули, наполегливо рекомендую переслухати перед тим, як читати цю оповідку)))

— Все, це остання крапля!! Я йду від тебе!!! Ніколи нічого зробити нормально не можеш!! Тюхтій! — На Арсена кричала його колись кохана дружина, заради якої був готовий хоч зірочку з неба, хоч пір’їну з хвоста русалки.

— Ти хіба не розумієш, що купив мені шубу норкову всього лише за двадцять тисяч, а у Свєтки шуба соболина за чотириста тисяч!!! Завжди на мені економиш, наплювати тобі на дружину !! — Тетяна почала пхинькати, але Арсен давно вже не вірив у ці сльози, адже з’являлися вони якраз тоді, коли це було вигідно.

— Ти сама обирала шубу, я оплатив ту, на яку ти вказала. А у твоєї подруги тоді ще й не було шуби. Точно пам’ятаю, адже ти перед покупкою сказала, що хочеш похизуватися і втерти носа тій дурепі.

— Ось, про Свєтку ти пам’ятаєш, а про рідну дружину ні! Я просила тебе - хочу на шопінг до Мілану, а ти що? Полетимо через місяць???? Тиждень моди не буде чекати поки ти ті свої звіти здаси.

— Але ж моя робота дозволяє забезпечувати всі твої капризи. Якби я був бідним, ти навіть не подивилася б на мене!

— Теж мені мільйонер знайшовся! Скільки прошу тебе - тобі час на підвищення, або свою справу відкривати. Тоді в тебе буде час і гроші на мене! Але ж ні, уперся як баран у нові ворота і нікуди!!!

— Але я гарно заробляю і мені подобається моя робота! Не хочу її змінювати!

— Не змінюй! Як тобі робота рідніша за жінку, то нехай вона тебе зігріває ночами!!! — Тетяна зі злості вхопила валіза, але через те, що вона в житті не піднімала нічого важчого за скляночку просеко, то беркицнулася своєю гепкою на підлогу. Від цього ще більше розізлилася, штурхнула ногою валізу і пробила в ній тонким каблуком розколину. Арсен від цього дійства реготав як скажений.

Всім привіт. Я тут послухала пісню Сергія Асафатова “Заведу кота”(https://artists.landr.com/692531710581) і подумала, а що буде, якщо одинокий чоловік заведе кота? Буде весело і …романтично?)))

Впевнена, ви всі її чули, наполегливо рекомендую переслухати перед тим, як читати цю оповідку)))

— Люба моя, таксі вже чекає. Прощавай!

— Щоооо?????? Ти мене приганяєш??? Ти, ти, ти повинен мені ноги цілували і благати залишитися, а я ще подумаю, чи варто, чи може знайти кращий варіант! Нахаба! — Тетяна давно вже забула про свою виставу під назвою “сльозо розлив” і напружено ворушила мізками. Не на такий фінал вона розраховувала. Думала, що поплаче трішки і чоловік як завжди погодиться їй купити те, що вона вимагає. І як їй тепер бути? Мабуть, краще зараз піти, а через деякий час повернутися “рятувати коханого” від самотності та зайвих грошей.

— Добре, я йду, але не благай мене повернутися! У світі є набагато кращі варіанти, ніж такий скнара як ти! — Ой, напевне даремно вона сказала про запасний варіант, даремно.

Коли таксі поїхало, Арсен нарешті розслабився і відчув непереборне бажання відсвяткувати свою свободу. Він не придумав нічого кращого ніж дістати гаджет і замовити добрячу порцію різного роду алкоголю. Через пів години задоволений і щасливий чоловік сидів на кухні і з найкращого келиха, який дружина ніколи не дозволяла брати, бо він для статусу, пив міцну прозору рідину. А ще через кілька годин пив все що під руку траплялося прямо з горла.

Через деякий час, але не раніше ніж через дві доби після отримання свободи, Арсен за часом зовсім не стежив, тож не міг сказати точно, вирішив змінити замки у дверях. Домовився з майстром, отримав нові ключі та пішов знову святкувати.

З роботи йому зателефонував шеф, здається, на третій або четвертий день і сказав:

— Лише з поваги до того, який ти класний спеціаліст я пробачаю тобі загул. Щоб завтра був на роботі як нова копійка! — І відключився, а Арсен продовжив святкувати. Кур'єр був уже за рідного і за винагороду погодився навіть винести пусту тару на смітник.

Ще через день закінчилася вся їжа і готівка, тому довелося одягатися і плентатися до будь - якого магазину. Телефон Арсен вимкнув, бо він сильно дратував — не замовкав ні на хвилину. Дзвонив начальник, дзвонила колишня, (яке приємне слово) дзвонив навіть кур’єр спитати чи не потрібно поновити запаси.

Взагалі Арсен був абсолютно нормальною людиною — одружився з красунею, яку сильно покохав. Сумлінно працював, бо робота приносила задоволення і дружині ж треба догоджати. Відпусток і лікарняних майже ніколи не брав, на роботу не запізнювався і його там дуже цінували. На відміну від дружини, яка ніде не працювала і мало не з перших днів почала прибирати до рук весь сімейний бюджет і витрачати так, як заманеться. Однак, Арсен зміг заробити грошей і купити гарний будинок і не дешеву машину. Тетяна зразу дуже раділа, робила ремонт і кликала подруг на посиденьки. Та коли у когось із цих піраній з’явився багатий “папік”, який подарував не двох, а триповерховий будинок і квартиру на Печерську, Танька взялася за чоловіка:

— Хочу квартиру на Печерських Липках. Чого ми як останні дурні живемо не зрозуміло де? — Але чоловік опирався як міг. Тому що і грошей зайвих не було на таку покупку, і не бачив у цьому сенсу.

І ось остання сварка ніби відпустила гальма Арсену і він почав робити те, чого ніколи собі не дозволяв. Відгородився від світу і пиячив. З роботи його звільнили заочно, адже він не відповідав на дзвінки й не відчиняв двері вдома.

В такому ритмі пройшло кілька місяців і від колишнього статного красеня мало що залишилося. Його дивовижне каштанове волосся відросло і рідко бачило душ, карі очі заховалися десь у мішках, а міцне, вольове підборіддя ховалося за великою, кудлатою бородою. Але нікому було сказати йому: “Досить”, а сам він уже і не згадав, що колись мав інше життя.

Якось повертаючись із магазину і подзенькуючи пляшками Арсен мало не наступив на кота. руденький пухнастик кинувся йому під ноги й старанно нявчав.

— Ти хочеш жити зі мною? Гаразд, тоді пішли. Але попереджаю - грошей у мене немає, тому на всілякі “гурме” не розраховуй, затямив? — З п’яної голови йому привиділося ніби кіт стверджувально похитав головою. Так вони і пішли до дому - Арсен, пляшки і кіт.

Прийшовши, чоловік в першу чергу похмелився, а потім дістав з мийки тарілку, поставив на підлогу і кинув туди шмат ковбаси. Кіт гидливо понюхав і застрибнув на стілець.

— Не хочеш?? Ну тоді ходи голодним, я тебе не змушував йти за мною. Коли ми жили разом у мене були купа правил і обмежень - так не сиди, те не роби, того не чіпай, того не дам, се не проси. А зараз я вільний! Розумієш, вільний! Хочу п’ю, хочу голим ходжу, їм де захочу, на роботу не треба йти. Красота! Ось вона, свобода!

Арсен хоч і не усвідомлював, але він скучив за спілкуванням, тому почав невпинно говорити з котом. Розповідав про свою роботу з захопленням, про колишню дружину з відразою, про дитинство зі сміхом і щирим задоволенням. Кіт не покидав свого господаря ні на секунду. Навіть до дверей туалету проводжав, але ніколи не заходив з ним. Арсен назвав свого чотирилапого друга Васьком і щоранку казав пухнастику:

— Дякую, що ти в мене є. Ти ніколи мене не зрадиш. Ти зі мною не заради грошей, я це точно знаю, адже одразу тебе попереджав, що в мене їх немає. І ти не втечеш від мене, адже любиш мене. — Після цих слів Васька так дивився на свого господаря, що здавалося щось дуже хоче сказати і Арсен ніяковів і біг приймати душ. З появою кота чоловік починав потрохи повертатися до життя.

Якось Арсен вирішив зняти напругу так, як це може зробити вдома самотній чоловік, але кіт почав так дивно поводитися, що довелося вставати з ліжка і закривати Ваську на кухні. Кіт, який завжди спав спокійно, коли господар займався своїми справами, сьогодні раптом почав стрибати на руку, тертися об ноги і загалом дуже заважати.

— Давай, Васька, піди погуляй, мені треба побути на самоті — З цими словами Арсен закрив двері, повернувся до спальні і почув, як нахабна руда морда щось розбила. А, нічого, на кухні такий безлад, що гірше не буде.

Сьогоднішню ніч Арсен спав міцно і солодко як дитина. Давно такого не було. А ще чоловік прокинувся від дивних відчуттів - спершу подумав, що йому сниться відвертий сон, але розплющив очі і побачив зайвий горбик під ковдрою. Першою думкою було - колишня якимось чином забралася у його лігво і йому наскільки не сподобалася ця думка, що він щосили відкинув ковдру і втупився поглядом у …

Незнайомка. На його голих ногах сиділа абсолютно роздягнена незнайомка. Вона була прекрасною і ідеальною, але зараз Арсен хотів пояснень.

— Вибав, не втрималася — трохи хриплим, але мелодійним голосом сказала дівчина. — Вчора ти мене так невчасно прогнав, що сьогодні мені просто нестерпно захотілося перевести наше знайомство в іншу площину. — Сказала якусь нісенітницю ця дівка, навіть не намагаючись вставати з Арсена.

— Ти хто така? Як тут опинилася? — гарний настрій, з яким чоловік прокинувся, випарувався безслідно.

— Ну, якщо тобі звичніше так, то нехай буде — промовила дівчина і через секунду на Арсенових ногах сидів його кіт Васька. Чи то правильніше сказати — кішка? Чи дівчина? А взагалі таке буває? Можливо він уже допився і до нього прийшла “білочка”? Ще мить і його кінцівки знову відчувають вагу дівчини.

— Бачу по твоїх очах, що ти сам собі не віриш. Так от, я справжня, не глюк. Ти сам привів мене до себе додому, сам розповідав про себе все без таємниць. Давай ми одягнемось і поговоримо? Даси мені свого халата? — Дівчина граційно підвелася і абсолютно не соромлячись пройшла до шафи, де зазвичай висів халат, який Арсен ніколи не вдягав. Коли одягнулася, кинула труси в чоловіка і сказала:

Одягайся і пішли мене годувати. Я нормально не їла уже кілька місяців.

Від цих слів Арсен ніби прокинувся і заверещав:

— Аааааа, пішла геть звідси, хто б ти не була. Я думав ти кіт, справжній мужик, мене розумієш, а ти весь час жінкою була і мене за носа водила!!!! Іди геть, в моєму домі більше не буде жінок — Арсен вхопив за лікоть колишнього Васька і поволік до виходу. Але тільки но відкрив вхідні двері, як сталося щось дивне - там був ніби невидимий бар’єр, який не випускав ні їх удвох, ні саму дівчину, а от самого Арсена без проблем і випускав і впускав.

— Треба випити, без пляшки я не втямлю що тут відбувається.

Дівчина пішла слідом, швиденько посмажила яєчню і сіла за стіл.

— Послухай, я і сама не в захваті від ситуації. Думаєш, мені подобається бути кицькою? Як би не так!

— Нічого не хочу чути! Людей, які перетворюються на котів не існує. — панічно похитав головою Арсен.

— Так, авжеж. — Цілком серйозно відповіла дівчина. — Мене доречі Аліна звати.

— А я що, тебе питав? Тебе не існує, у мене є тільки кіт Васька. — Арсен знову перехилив чарку.

— Ненавиджу, коли ти мене так називаєш! До речі, мені конче необхідно зателефонувати. Дозволиш? — Аліна кивком голови вказала на купу речей, під якими був давно розряджений телефон.

— Ні, не хочу, щоб мені телефонувати почали, мені в тиші добре.

— Послухай, я не думала, що перетворюся на кицьку саме тоді, коли поспішала на зустріч, яка мала допомогти розширити мій бізнес. Я зникла, мої люди не знають як діяти, сподіваюся що все ж таки дотримуються інструкцій і нічого не розвалили досі. — Аліна тяжко зітхнула і благально подивилася на Арсена. Чомусь саме це зацікавило Арсена найбільше і він врешті пішов на контакт.

— Що за бізнес у тебе?

— Флористика, маю кілька квіткових салонів. То я зателефоную? — З надією запитала знову.

— Добре, але на мої дзвінки не відповідай і одразу ж вимкнеш телефон.

— Дякую, дякую — Аліна одразу ж побігла до зарядного пристрою з телефоном, добре що за час перебування кішкою вивчила що де лежить. А Арсен задумливо дивився на щасливу дівчину і думав, що давно у нього в будинку не було такого легкого створіння. Вона вже кілька годин в, як би це правильно сказати - образі, формі людини, а все що попросила в нього це старий халат, сама приготувала поїсти і попросила телефон зробити декілька дзвінків. Неймовірно, просто приголомшуюче. Невже існують такі жінки, чи для цього потрібно вміти у тварину перетворюватися?

А Аліна в цей час натхненно сварила свою заступницю:

— Срала мазала ліпила ти, а не працювала у мою відсутність. Де договір з паном Тарасом? Два місяці роботи всієї команди ти звела псу під хвіст лише за кілька днів. А-а-а, можливо ти однією сракою на два базари хочеш? Зізнавайся, на кого ще працюєш? — Зневажливий вираз обличчя Аліни давав зрозуміти, що вона жодному слову своєї співрозмовниці не вірить.

— Послухай, деякий час я буду виключно в телефонному режимі працювати, спробуй мені тільки пікнути щось не те. Будеш робити все чітко як я сказала, інакше - на виліт з кепською характеристикою. Все, давай!

Завершивши розмову Аліна кілька хвилин походжала туди сюди, аби заспокоїтись, навіть кілька разів обернулася кицькою, а тоді набрала по пам’яті наступний номер.

— Привіт золотце, як ти? — Саме цю фразу почув Арсен і вона йому чомусь не сподобалася. Він подумав про те, що дівчина давно не їла, а яєчня була давно, тому зробив стосик бутербродів і підійшов до кімнати, щоб почути саме останні слова. Від незрозумілої злості повернувся на кухню і жбурнув усе наготоване в смітник. А Аліна продовжила свою розмову, несвідомо прислухаючись до того, що робить господар квартири. Вона поговорила зі своєю подругою, якій довірила перевірити роботу своєї заступниці і пообіцяла вийти на зв’язок через кілька днів. Завершивши роботу звернулася калачиком на ліжку і швидко заснула. Прокинулася повністю з думкою про те, що поспала солодко-солодко і повністю відпочила. Побачила, що Арсен спав поруч, обійнявши її за талію і чомусь зашарілася. Начебто і спали уже разом, але в іпостасі кота трохи не те. Спробувала обережно вивільнитися і завмерла, бо чоловік поцілував її маківку зі словами — “спи люба, ще рано”. А Аліна завмерла і не знала що й думати. Чи це він уві сні уявляє свою колишню, чи звертався безпосередньо до неї. Полежала трішки, впевнилася, що Арсен спить і спробувала ще раз. Ця спроба виявилася вдалою.

Дівчина привела себе до ладу і зайшла на кухню приготувати сніданок. Одного погляду на холодильник вистачило, щоб покращити її настрій, бо Арсен вчора сходив у магазині і всі покупки дбайливо розклав у холодильник. Аліна із задоволенням готувала сніданок і роздумувала, над тим, що відьмине прокляття поки що не принесло їй особливих проблем, а навпаки зробило життя різноманітнішим і цікавішим. Чого варте лише спостерігання за Арсеном без “масок”, адже перед котом не потрібно здаватися кращим ніж ти є насправді.

Через деякий час на кухню вийшов уже одягнений і “свіженький” Арсен, окинув задоволеним поглядом Аліну на його кухні і сказав:

— Знаєш, дівчиною ти пасуєш більше до моєї кухні, ніж котом.

— Я тобі що, фіранка, щоб пасувати, чи не пасувати? Дідька лисого тобі, а не мене на кухні — дівчина зі злості жбурнула горнятко на підлогу, в яке саме збиралася наливати свіжу каву, і розлючено пішла з кухні. Десь на півдороги Аліна не впоралася з емоціями і перетворилася на кота.

— Васько, киць-киць-киць — глузував Арсен, адже він досі був злий через підслухану фразу, йому і на думку не спало, що ці слова могли відноситися до подруги.

Аліна роздратовано зашипіла і вийшла з кухні. А хлопець залишився прибирати безлад і снідати. Дивно, але йому зовсім не кортіло випити. Арсен роздумував над тим, як примусити свою кицю забути про якогось там “золотце”. Потім він спіймав себе на думці, що складає плани з завоювання Аліни і здивувався цьому, адже він тільки нещодавно святкував холостяцьке життя і зовсім не збирався змінювати свій статус. Але було щось таке в його гості, що змушувало легко і невимушено пустити її у своє життя.

Посміхнувшись таким висновкам, він зайшов на сайт доставки квітів, обрав композицію з помаранчевих квітів, які, на його думку, пасували до Аліниного яскраво рудого волосся і оформив доставку. Далі почав шукати заклад, де можна провести перше побачення, але вчасно згадав, що з якоїсь дивини дівчина не може вийти з його квартири. Треба буде запитати принагідно, можливо вона знає причину і як це виправити.

Аліна в цей час справилася зі своїми емоціями і почала розв'язувати питання свого бізнесу. Скориставшись телефоном Арсена вона телефонувала, складала таблиці, робила замовлення та абсолютно забула про сварку на кухні.

***

Коли прийшов кур'єр, Арсен удав, що він зайнятий у ванній.

— Кицюню, відчини, будь ласка, я зараз не можу вийти.

Дівчина неабияк здивувалася, але двері відчинила, без жодних підозр забрала букет, розписалася про доставку, знайшла вазу і поставила квіти. Звісно, вона побачила листівку на букеті, але чомусь вирішила, що Арсен замовив подарунок, бо йде до когось в гості, або на побачення, тому навіть торкати до неї не стала, а повернулася до кімнати.

***Арсен вийшов з ванної, побачив, що букет стоїть у вазі, а листівка на тому ж місці, як і на фото звіті, яке надіслав менеджер квіткового магазину. Мабуть, Аліна вирішила, що букет не для неї. Шкода. Доведеться йти до свого ж кабінету, де судячи з усього активно працювала дівчина. Арсен прочинив двері, впевнено підійшов до своєї кішечки, яка саме зараз розмовляючи телефоном, ходила колами по кімнаті, ніжно притиснув її до себе вільною рукою і міцно поцілував поки що в щічку, вручив букет і вийшов насвистуючи щось. Аліна від несподіванки забула, що тільки що казала своєму найбільшому постачальнику Вадиму Миколайовичу.

— Аліно, алло, Ви на зв’язку? Вас не чути!

— Еее, так, зараз мене чути? Вибачте, маю бігти. Я підтверджую всі позиції, оплату зроблю протягом дня.

— Домовилися! Гарного дня, Алінко! — У Вадима Миколайовича явно чувся в голосі флірт, але Аліні зараз було не до цього, адже тут і зараз вирішується її життя.

— Навзаєм — відповіла механічно і завершила розмову милуючись квітами.

Цікавий розвиток подій, Аліна думала, що буде складніше. Як їй набридло стримуватися і ховати свої почуття. Дівчина вийшла з кабінету, щоб поставити квіти у воду і подякувати за такий приємний дарунок.

Арсен сидів у кріслі у вітальні цілком задоволений собою. Він вирішив якнайшвидше закохати у себе Аліну, бо своїм хребтом відчував, що дівчина саме та, хто йому потрібно і решту життя він хоче провести поряд з нею. Все його нутро аж німіє від думки, що кицюня якимось чином зникне з його життя. Наприклад, сила яка зараз тримає її в будинку раптом зникне і Аліна вийде і ніколи не повернеться. А він нічогісінько про свою майбутню дружину не знає. Ані номер телефону, ані адреси, ані місця роботи.

— Арсене, дякую за чудові квіти, вони неймовірні! Сподіваюся, мої менеджери тебе задовольнили?

Чоловік знітився. Оце треба ж було так втрапити! В ту мить, коли хотів зробити приємне Аліні, зовсім забув, що вона власниця квіткового бізнесу. Хоча, тепер він знає її місце роботи, а це величезний плюс.

— Так, подвійна вигода тобі, і подарунок і дохід — сказав посміхаючись і пригортаючи дівчину до себе, а вона зі сміхом вдарила його по руках і втекла на кухню.

— АА якщо серйозно, то твої працівники неймовірні - менеджер уважною до всіх моїх побажань, а кур'єр швидкий і акуратний, все доставив точнісінько як я замовив. Розкажеш, як тобі вдалося все так чудово вибудувати?

Аліна зашарілася від приємних слів і поставивши букет у вазу, почала розповідати про свою гордість, адже розвивала цей бізнес з нуля.

За бесідами Аліна і Арсен провели весь день. Вони старанно добирали теми для розмов, оминаючи те, про що справді хотіли поговорити, але поки що жоден із них не наважувався - про почуття, які зароджувалися у них. Ввечері, Арсен коли був у душі, вдав що забув рушник і попросив Аліну його принести.

Аліна відчула як її щоки червоніють, щойно вона почула прохання Арсена. А її друга іпостась нашіптувала, що треба скористатися можливостями. Дівчина шикнула на неї, похапцем передала рушник і втекла з ванної кімнати. До неї долинув сміх Арсена. Розуміючи, що другого спального місця у будинку немає, Аліна постаралася міцніше замотатися у ковдру. Коли Арсен прийшов у спальню він побачив замість Аліни лише “лялечку”, яка старанно імітувала сон. Важко зітхнувши Арсен підтягнув кокон з дівчиною до себе ближче і намагався заснути.

Прокинувшись зранку Аліна і Арсен вирішили не зраджувати своєму графіку дня. Аліна трохи попрацювала, Арсен тим часом приготував їсти. Вони багато розмовляли, намагалися весь час торкатися одне одного. Так пройшов день. А коли вони знову лягли спати, сталися декілька важливих речей.

Аліна, як представниця сімейства котячих першою відчула запах диму і почала будити Арсена.

— Прокидайся, у нас пожежа.

Арсен насилу зміг прокинутися, бо саме снилося йому, що він пристрасно цілує і не тільки Аліну. Врешті він прокинувся, і вибіг зі спальні, дівчина за ним. Виявилося, що якимось чином із каміна випав жар і перейшов на килимок. Ввечері вони пили вино і сиділи перед каміном. Щоб було тепліше - підтягли килимок до вогню ближче. Весь будинок був у диму і вогонь перекривав вихід. Аліна завдяки своїй котячій чутливості вже майже втрачала свідомість. Поки Арсен мочив ковдру, щоб вийти, дівчина намагалася збити вогонь в коридорі. Коли чоловік повернувся з ковдрою, Аліна осіла на підлогу зі страшенним кашлем. Арсен підхопив її і поніс крізь вогонь до виходу.

Однак, дива не сталося і та магія, яка не випускала Аліну з будинку і досі діяла.

— Дідько, халепа!!! Що робити? Може через вікно? Може воно діє тільки на двері? — Арсен у розпачі не знав що робити.

— По-ці-луй мене. — Крізь кашель ледь чутно промовила Аліна.

—Що? Як нам вряту-вати-ся? —Арсен уже і сам кашляти почав.

— Ка-жу ж, кхе-кхе, по-ці-луй, тіль -ки так ме-не про- кхе-пустить, кхе-кхе.

Арсен миттю притиснувся вустами до Аліни, міцно поцілував і подумав: “Шкода, що наш перший поцілунок виявився зі смаком попелу”. Коли поцілунок завершився, вони змогли вільно пройти крізь двері, а Аліна остаточно втратила свідомість. Надворі уже були пожежники і лікарі. Дівчину швидко оглянули, але окрім кашлю більше ніякої шкоди не було. Те ж саме і в Арсена. Їм дали льодяники і сказали чекати. Потім їх забрали до себе сусіди, аби вони мали змогу помитися і поспати залишок ночі.

А вранці, коли Аліна прокинулася, побачила, що Арсен пильно на неї дивиться, то зрозуміла, що прийшов час відкривати свої секрети.

— Думаю, ти хочеш почути пояснень. Історія трохи довга, але це важливо, вислухай, будь ласка.

Арсен нічого не сказав, лише кивнув.

— Все почалося, коли моя майбутня мама познайомилася з моїм майбутнім татом. Вони відразу одне одному сподобалися і оскільки були обоє уже дорослі і вільні, то зав'язали стосунки. І ніхто з них не знав, що в тата була шалено закохана одна дівчина, відьма. Так, так, вони існують і я тому підтвердження. — Аліна відповіла на німе запитання в очах Арсена і продовжила:

— Вона кохала його таємно, ніколи навіть не наближалася до нього і тато навіть не здогадувався про її існування. Та коли вона побачила поряд з ним щасливу маму, то в гніві й ревності підійшла до них і сказала:

— Оскільки ти мене зрадив, то я тебе покараю. Ваша майбутня донька має знайти свого істинного чоловіка, який покохає її у будь-якій подобі. І не зможе вона перетворитися поки він не буде пристрасний до неї. Навіть не намагайтеся одурити покарання, попри всі ваші намагання, дитина все одно буде і першою народиться дівка. — Вона повернулася і швидко пішла. Мама з татом подивилися один на одного і оскільки ніхто з них не вірив в потойбічне, просто посміялися і продовжили прогулянку. Коли на наступні вихідні мама поїхала провідати знайому бабусю, то переповіла їй цю історію.

— Послухай дитино, оскільки я сильніша, то зможу трішки втрутитися в прокляття, але скасовувати його не зможу. Я заповідаю, щоб перше перетворення відбулося лише у повноліття, а коли поблизу дівчинки з’явиться її суджений, то вона перетвориться на кішку. Також треба обмежити їх пересування, інакше можуть загубитися і твоя донька буде вічно страждати. Тому вони не зможуть віддалятися одне від одного за межі помешкання, аж поки не зміцняться їхні почуття. Перевіркою буде поцілунок, якщо він буде справжнім і бажаним, то всі перепони і іпостась дівчини зникне, а вони зможуть жити далі щасливо. — Аліна закінчила і ніяково подивилася на Арсена, котрий весь час її уважно слухав.

— Тобто, тепер я не зможу почухати Ваську за вушком? — Запитав з лукавинками в очах. Схоже, що історія його зовсім не налякала.

— Тю, дурень — засміялася Аліна. — Я йому розповідаю, що проклята відьмою, а його єдине що цікавить, це моя друга іпостась? Навіть не знаю, радіти чи сердитися? — Удавано бурчала Аліна, адже від такої реакції їй полегшало. Очевидно, що Арсен не поспішає телефонувати відповідним лікарям і готовий бути з нею і надалі.

Раптом Арсен посерйознішав, встав з ліжка і запитав:

— Аліна, вийдеш за мене заміж? — І завмер, майже не дихаючи.

— Ааа, не знаю, що й сказати. — Аліна від такого повороту розгубилася.

— Скажи, що згодна і пішли снідати, бо я вже їсти хочу.

— Ну тоді згодна. — Аліна щасливо засміялася і обійняла свого майбутнього чоловіка. А потім вони дружно пішли на свій перший майже сімейний сніданок.

Ось і все :))

Коментуйте, ставте лайки і не забудьте підписатися на автора, щоб у вас постійно були новини про мене) Візуал кота і Арена знайдете в блозі завтра))

Майте мирне небо і дякую ЗСУ!!!!

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.