5.8. Ерміл

Ерміл не одразу знайшов сина в натовпі. Максим нишком вислизнув від потенційної нареченої, і звісно ж втік до Аріани. Тепер діти ховалися за колонами про щось захоплено балакаючи. Як завжди, будь-якій компанії віддаючи перевагу один одному. Ну що з ними робити?
— У вас чудові діти.
Праворуч виникла зеленоока красуня. Та, що супроводжувала Рашида весь вечір, уважно слухала їхні розмови, але сама мовчки пила шампанське. Чорна сукня спокусливо сповила її дивовижну фігуру, неземний аромат огортав жінку густою вуаллю. Здавалося, що вона випромінює тепле світло довкола. 
— Дякую.
— І дуже дружні.
— Я волів би, щоб вони дружили з кимось ще. Пригостити вас? — Ерміл кивнув на напівпорожній келих з вином.
Красуня лише хитнула головою.
— Не думайте, що я не помітив. Ви весь вечір стежили за мною. Це Махмуд послав вас?
Красуня посміхнулася котячою усмішкою, граційно потягнулася, так, що розкішні груди ледь не вислизнули з глибокого декольте.
— У вас гарна інтуїція, пане Крон. Проте, зараз ви помиляєтеся. Ніхто мене не посилав. Я завжди приходжу з власної волі. Сьогодні я прийшла до вас.
— Отже, я неймовірно удачлива людина, — Ерміл всміхнувся кінчиком губ. — Дозвольте мені віддячити вам за надану милість? Вибачте, як мені слід до вас звертатися, пані?
Він підніс келих до губ, зробив великий ковток. Хотілося просто напитися і заснути.
— Я  Убастет, — красуня підпливла до золотистих билець і глянула на гостей, що юрмилися внизу. — Приємно познайомитися.
Погляд її зосередився на сестрі й братові Крон. Ті ховалися від натовпу, тримаючись за руки, схилилися так близько, ніби збиралися цілуватися. 
— Що за чудові діти, аж заздрісно! Мої бешкетники й п'яти хвилин не протрималися б на такій вечірці. Порозносили б все, до чого б дотяглися, — Убастет блиснула зеленими очима. — Ви заручилися підтримкою могутнього божества, пане Крон.
У Ерміла аж дух перехопило, і вино застрягло в горлі. Він вдавився і почав кашляти.
— Про що це ви?..
— Кажу, що вочевидь якесь божество особливо прихильне до вас, якщо подарувало настільки прекрасних дітей. Вибачте, невже я вас засмутила? — Убастет розсміялася. — Я думала, ви зрадієте. 
— Так ... так, вони й справді особливі, — пробелькотів Ерміл, раптовий страх розчинився у хвилюванні.
— Скажіть, а нащо ви їх розділили, пане Крон? — Убастет глянула на нього з-під густих вій, заправила оксамитово чорну прядку за вухо.
— Вибачте?
— Вони стали б такою могутньою парою, якби ви їх не розділили... — вона поцокала язиком, похитала головою. — А які могутні були б у них дітки! Чудові, непереможні! Істинний скарб для Потойбіччя. Ех, яка прикрість. Яка прикрість... Проте, гадаю, цьому вже не зарадиш. Цей гріх залишиться з вами до останнього подиху.
— Я не зовсім розумію вас, пані Убастет ...
— Все ви чудово розумієте, Ерміл! Не прикидайтеся, — красуня урвала його, зелені очі блиснули, наче у кота. — Ви в небезпеці пане Крон. Ті хто вбив вашу дружину, вони скоро прийдуть за вашою донькою і за вашим сином, — прошепотіла вона.
Всього мить Ерміл приголомшено мовчав, збентежений словами нової знайомої. Та наступної миті він вже взяв гору над почуттями й зміряв красуню гнівним поглядом.
— Ви мені погрожуєте?
— Що ви, що ви! В жодному разі, пане Крон! — Убастет затріпотіла рукою в шовковій рукавичці, так, ніби відмахувалася від мухи. — Я просто попереджаю.
Котячі звичка красуні її розкосі зелені очі будили пам'ять про ті часи, коли все в їхній родині було добре, коли Аріта, його Аріта, була з ним.
— Ви розбудили стародавні сили, пане Крон. Сили, що не підвладні людському розумінню. Будь ласка, не треба заперечувати, я знаю, що ви прекрасно мене розумієте. Знаю, що ви чекали на цей день. Ви грали в небезпечні ігри з дружиною, невже сподівалися, що вам це минеться? — вона постукала кулачком по позолоченому поруччю. — Ви все гупали й гупали у заборонені двері. Вітаю вас, пане Крон, вам відповіли! Але ви й так це розумієте. Вже зрозуміли. 
Вона пройшла вперед, довга спідниця шурхотіла за спиною, ніби крила.
— Навіщо ви тут? — прошепотів Ерміл низьким голосом, в горлі пересохло від хвилювання.
— Я вже сказала, пане Крон, я прийшла, щоб попередити вас, — Убастет підійшла так близько, що східний аромат її тіла накрив його з головою. — На ваше стукотіння відповіли й не лише ми. Вони теж його почули, пане Крон. 
Ерміл затамував подих, серце з болем стиснулося в грудях. Світ захитався під ногами. Здається він став на краю безодні, й вона от-от поглине його в чорноті.
— Чи це не тому, що ви так сильно любите доньку, — пронявчала красуня йому у вухо. — У вашому серці не вистачило любові для сина?
Убастет відхилилась, захихотіла, тоді глянула на галасливу юрму.
— Очі ворога вже серед нас. На смертних очікують важкі часи, — вона важко зітхнула, змірила Ерміла швидким, хитрим поглядом. —  Бережіть свій скарб, пане Крон. Пам'ятайте, за гріхи відбирають те, що людина найбільше любить.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Avee Delmonico
20.06.2021 19:04
До частини "5.8. Ерміл"
Так-так-так, всі люди, які щось знають, люблять говорити загадками. Ну от спеціально. Аби заплутати. Мені здавалося, що Максим і Аріна насправді не брат і сестра, хіба ні? (☉。☉) Мої здогадки падають в Тартар. А від Армана я чогось такого і чекала, не знаю. Ще й він домагався, аби одружитися на Аріані. Я це пам'ятаю ಠ_ಠ Хотілося його витягти з тієї кімнати, схопивши за комірець його сороки. Чи піджака, що там у нього. *лізу битися* Головне! Що всі все знають (щонайменше, більше за Аріану) і мовчать, як німі. Й Максим, і Даррен, і Ерміл — всі-і-і-і-і (за перших двох взагалі образливо, вони мої улюбленціಥ╭╮ಥ)
Айя Нея
20.06.2021 23:02
До частини "5.8. Ерміл"
Дякую сонечко (≧▽≦) ну от Убастет нарешті щось сказала. Насправді найбільше пояснень дасть саме Даррен і щоденник Аріти. Здебільшого щоденник. (✿^‿^) Так-так, вони всі в курсі. Окрім Аріани, звісно. Бо її оберігають від страшної правди ( ꈍᴗꈍ) Але вже одне ясно, вони там всі не всі люди (≧▽≦) Убастет це такий жирний натяк на те, що відбувається. Ну і так... Вже потроху стає очевидно, що там з Максимом і Аріаною. СПОЙЛЕР. Ні, вони не рідні (✿^‿^)
Айя Нея
20.06.2021 23:06
Так все вірно вони не рідні. Тому ж Убастет каже "ах, які б в них були дітки" ( ╹▽╹ )
Avee Delmonico
21.06.2021 07:36
Які дітки! Ой-ой, ну так, Макс явно дуже любить сестру-несестру, але Аріану тільки з Дарреном! Він вкрав її перший поцілунок, ось тепер хай, всьо, нічо не знаю(≧▽≦) Ахпхха, не всі люди. Мабуть, добряча половина. Або й більше. Даррен з Максом точно (от чого, коли вони мої улюблені герої, то все з ними не так, як із людьми. Вмію ж я обиратиಡ ͜ ʖ ಡ)
Айя Нея
21.06.2021 09:34
Зате вони класні й добрі ( ꈍᴗꈍ) ти обрала найкращих в улюблені!! Найкращих із можливих (✿^‿^)
Avee Delmonico
21.06.2021 10:35
У мене завжди так( ꈍᴗꈍ) щось у всіх книгах я обираю саме таких героїв в улюблені) Певно, якийсь типаж(≧▽≦)