Глава 8

Вони сиділи у кафе, не відриваючи погляду один від одного. Зробивши замовлення, навіть не доторкнулися до нього. Заку треба було багато розповісти, а Каміллі — поставити хвилюючі її питання.

Ніхто навіть не підозрював, про що говорять ці закохані. Навіть якби з'явився свідок їхньої розмови, він, мабуть, вирішив би, що вони божевільні.

— Отже, ви не єдині перевертні, є й інші. По всьому світу утворені численні зграї. Кожна зграя має ватажка і Старійшин. Звучить як сюжет до фантастичного фільму, — промовила Камі, намагаючись осмислити отриману інформацію.

— Усе набагато серйозніше й іноді страшніше за фільм, — Зак накрив руку дівчини своєю.

— Розкажи мені про неї, — тихо попросила Камілла.

— Її звали Аріс. Моє перше кохання. Вона була звичайною дівчиною. Через деякий час я дізнався, що вона покохала іншого. Аріс сама зізналася мені в цьому. Я був у розпачі, сердився на неї, на себе. Спочатку я просто кричав на неї, а потім перетворився на вовка... Вона навіть не встигла втекти, — Заку важко давалася ця розповідь. Страшні спогади спливли у пам'яті. — Коли я зупинився, було вже пізно, — здавлено промовив він.

— Що потім сталося? — чомусь Камілла відчула замість страху, жаль. Вона бачила, як Зак мучиться від свого вчинку, і не могла засуджувати його.

— Старійшини вимагали мого вигнання, але мої батьки переконали їх дати мені шанс… Так Джейкоб став моєю тінню, — з сумом відповів перевертень.

— Тепер я розумію, чому він… — почала Камі, але затнулася на півслові.

— Що він? — насторожено спитав Зак.

Камілла не встигла відповісти, їх перервав дзвінок мобільного. Зак невдоволено скривився і з небажанням відповів.

— Що, Джейкобе?.. Що?! — Зак схопився з місця. — Ти певен?!.. Так, вибач… Зараз буду!

Відключившись, Зак схопив свою куртку, що висіла на спинці стільця, і вибіг надвір. Камілла поспішила за ним.

— Що сталося? — стурбовано спитала вона, схопивши його за рукав.

— Наша зграя в небезпеці, я маю їхати, — швидко промовив Зак.

— Я з тобою, — твердо сказала Камі.

— Ні! Це небезпечно! — Категорично відрізав перевертень.

— Прошу тебе, Зак! Будь ласка, дозволь мені поїхати з тобою! — З благанням промовила дівчина.

— Камілло… ти не розумієш… — похитав головою Зак. — Я не хочу знову наражати тебе на небезпеку.

— Я тебе не залишу! — спіймавши таксі, вона сіла в салон і нетерпляче подивилась на хлопця. — Ти довго стоятимеш?

Зітхнувши, Зак сів поруч із Камі. Вказавши адресу, хлопець із вдячністю подивився на дівчину. Йому не хотілося вплутувати її в справи зграї, але те, що вона зараз поряд з ним, було цінним для нього.

Коли вони приїхали, Зак з шумом відчинив двері й влетів у хол.

— Ну, нарешті!.. А вона що тут робить?! — з обуренням вигукнув Джейкоб.

— Вона зі мною, — спокійно відповів Зак і, потягнувши за собою Каміллу, пройшов у вітальню.

— Ти зовсім здурів?! — Завівся Джейк. Він полегшено зітхнув, коли Камілла зникла з їхнього дому, і дуже сподівався, що більше не побачить її, але хтось ніби знущався з нього.

— Краще перейдемо до справи, — Зак повернувся до брата і виразно подивився на нього.

— Зграя Тоні Стюарта готує напад, — коротко промовив Джейк, невдоволено глянувши на Каміллу, яка не відводила погляду від Зака.

— Що це означає? — Запитала Камі, відчувши велику тривогу.

— Якщо ти тут, будь добра, хоча б мовчи, — злісно кинув Джейкоб.

— Спокійно, я думаю, вона має право знати, коли їй відомо, хто ми, — втрутився Джошуа. Він завжди намагався згладжувати запальність свого друга. — Вовки в зграї Тоні Стюарта більші й сильніші, і їх дуже багато. Тоні прагне захопити якнайбільше вовків, щоб створити могутній клан. Він уже зумів підкорити кілька зграй, тепер настала наша черга. Хоча він не вперше нападає на нашу зграю.

— І що ви збираєтесь робити? — Знову запитала Камі. Їй сподобався Джошуа: на відміну від Джейкоба, він не плекав до неї ненависті, і вона це відчувала.

— Битись, що ще, — промовила Дарсі. Від її тихого та спокійного голосу у Камілли пробігли мурашки. Щось у ній було зловісне.

— Тобто… — Камілла злякано глянула на Зака. — Ні я…

— Я повинен, — Зак узяв її долоні у свої, — це мій обов'язок.

— Зак, — на очі дівчини навернулися сльози.

— Тільки цього зараз не вистачало, — пробурчав Джейкоб, насупившись.

— Камілло! — Несподівано в будинок влетіла Джесс.

— Джессіко?! — Камілла підскочила з місця і підбігла до подруги. — Що ти тут робиш?!

— Я відчуваю, що тут щось не так, останнім часом ти дивно поводишся. І я вирішила, що це пов'язано із Заком. Я приїхала дізнатися, що відбувається, — випалила Джессіка. Повернувшись додому, вона виявила, що Камі знову кудись пішла. Телефон не відповідав, і Джессіка вирішила приїхати сюди, щоб нарешті розібратися в усьому.

— Послухай, забирай свою подружку і валіть із мого дому. Розв'язуйте свої проблеми в іншому місці, — різко промовив Джейкоб, якому вже набридло, що вони витрачають час на дурниці.

— Я нікуди не піду! — відрізала Камілла, кинувши погляд на Джейка.

— Джессіка, все дуже непросто, — почав Зак. Отримавши підбадьорливий кивок від Камілли, він продовжив:

— Ми перевертні. Камілла дізналася про це кілька днів тому.

— Перевертні? Почекай… Якщо… Ні, безумство якесь, — пробурмотіла Джесс. — Ти серйозно?

— Все? Може, вже поїдемо? Часу обмаль! — нетерпляче озвався Джейк.

— Спочатку, ви мені все поясните, — стримуючи роздратування, заявила Джессіка.

— Якщо тільки швидко, — з цими словами Джейкоб перетворився на вовка.

Джессіка ледь чутно скрикнула і, схопивши Каміллу за руку, потягла її до виходу.

— Ходімо звідси, тобі тут не можна залишатися, — Джессіка боялася озирнутися. Їй стало страшно.

— Ні, Джессіко, — похитала головою Камілла. — Я маю бути із Заком.

— Камілло, це небезпечно, вони… вони… — Джессіка з жахом дивилася на подругу. Вона хотіла якнайшвидше піти звідси.

— Джессіко, — Камі стиснула її плечі, — їм належить битва, зараз. Я не хочу залишати Зака ​​і не можу залишити його. Вони перевертні, але нам нічого не загрожує, —Камілла намагалася підібрати слова, щоб переконати подругу, що їй нічого боятися.

— Гаразд, — Джесс оглянула уважним поглядом присутніх. — Тоді я також з вами. Я тебе не залишу.

— Але, Джессіко, — запротестувала Камілла. Їй зовсім не хотілося наражати на небезпеку Джесс.

— Не сперечайся, — твердо промовила дівчина.

Камілла міцно обійняла подругу.

— Дякую, — зворушено прошепотіла вона.

Дорогою до лісу, де мало статися зіткнення з противником, Камілла все розповіла Джессіці. Дівчина трохи заспокоїлася, але все одно з побоюванням поглядала то на Зака, то на Джейкоба, який зосереджено вів машину. Біля хатини всі зібралися, чекали тільки на них. Джейкоб одразу узявся до справи. З'ясувавши деталі, він став разом з усіма розробляти план.

— Нам їх не перемогти! — В паніці вигукнув Кріс, він був досить молодим перевертнем, і йому ще не вистачало мужності. — Їх більше вдвічі, і вони сильніші за нас!

— Що ж ти пропонуєш? — грізно спитав Джейкоб. — Тікати? Хто ще думає так само?

Перевертень притих і сів на своє місце біля багаття.

— Якщо хтось хоче піти, то нехай зробить це зараз. Мені не потрібні боягузи та дезертири під час битви.

Ніхто не підвівся і не ворухнувся.

— Що ж, — спокійніше заговорив ватажок. — Кріс має рацію — нас набагато менше. Єдиний шанс перемогти — застати їх зненацька. І в нас є одна перевага: ми боротимемося на нашій землі. Ми знаємо тут кожне дерево. Тут наш будинок, — Джейк обвів поглядом свою зграю. — Ми поділимося на кілька груп. Атакуватимемо по черзі. Джош, Кріс, Білл, Алан, Коул, Еван, Філл — ви разом зі мною нападатимете спереду. Коли вони наблизяться, Майк разом із Беном, Льюїсом, Еріком та Морісом атакують із правого флангу, Люк із Томасом, Дрейком, Робіном та Уолтером — із лівого. Інші заходитимуть із тилу. Я вийду нібито на переговори. Це дасть нам небагато часу, щоб оцінити ситуацію. Коли я крикну «ВпередІ», хтось повинен буде скинути на них вибухівку з вовчим аконітом, — Джейк знову обвів поглядом тих, хто сидів. — Зак, це будеш ти разом із Дарсі.

— Що? Ні! Я битимуся разом з вами! — схопився Зак, обурено поглянувши на брата..

— Ти ж розумієш, — Джейк подивився на нього, — ми не можемо передбачити, як ти будеш триматися в битві. Перетворившись на вовка, ти непередбачуваний. Я не можу так ризикувати.

— Я не можу сидіти осторонь, Джейку! Ти не зможеш мене зупинити. Вибач, але доведеться цю роль виконати Дарсі самій, — безапеляційно заявив Зак. Він був рішуче налаштований.

— Я можу, — раптом озвалася Камілла.

— Ну, вже точно ні! — Джейк повернувся до неї. — Я не дам нам програти через якесь дівчисько!

— Обережніше зі словами, брате! — Одразу ж підскочив до нього Зак.

— Я впораюся, — стала між ними Камі. — Я вас не підведу. Джейку, я хочу допомогти.

Джейкоб перевів погляд з Зака ​​на Камі й трохи подумавши, ствердно кивнув.

— Чудово. За моєю командою ти кидаєш вниз вовчий аконіт. Ми тут же нападаємо — я з першою групою. Потім правий та лівий фланги. Коли вони більше не чекатимуть нападу, атакує група з тилу,— він глянув на хлопців, чекаючи, що хтось щось скаже. Але всі мовчали. — Можливо, не всі ми виберемося з цієї колотнечі живими, але стати прислужниками Тоні – цього не бувати. Краще померти, — і, піднявши праву руку вгору, він додав: — Битися до кінця!

— Битися до кінця! — підхопили перевертні й стали на знак готовності.

Усі зайняли свої позиції Сонце все далі заходило за обрій. Вони чекали нападу на заході сонця. Джейк робив обхід. На одному з дерев, обладнаному спеціально для атаки зверху вовчим аконітом, він побачив, як Камі та Зак сидять мовчки в обіймах один одного.

— Ти боїшся? — спитала дівчина, уважно дивлячись на хлопця.

— Ні, — відповів Зак, м'яко посміхнувшись, він взяв Камі за руки.

— А я боюся, — тихо зізналась вона.

— Я не допущу, щоб тобі нашкодили, — запевнив її Зак.

— Я боюся зовсім не за себе, — промовила дівчина, стурбовано дивлячись йому в очі.

— Зі мною все буде гаразд, — він ще міцніше притис її себе. — Ось побачиш. На світанку вже все буде скінчено. Ти мені віриш?

— Так, — видавила з себе посмішку Камілла.

Джейк стояв, дивлячись на них.

— Дай їм побути разом ще трохи, — пролунав за його спиною голос Джессіки. Він повернув голову і зустрівся з її трохи наляканим, але рішучим поглядом. «І навіщо я вплутав їх у все це? — подумав він. — Вони надто вразливі. Вони лише Смертні…»

— У нас немає часу, — суворо промовив Джейкоб. — Зак!

Хлопець озирнувся.

— Потрібно займати позиції, — скомандував Джейкоб, поглянувши крадькома на Каміллу. Якщо з нею щось станеться, винен буде він. Зустрівшись з дівчиною поглядами, Джейк зрозумів, що не зможе переконати Каміллу піти.

Зак кивнув і, поцілувавши на прощання Камі, пішов за братом.

— Вони не програють у цій битві, — Джесс підійшла до подруги, — просто не можуть.

Камілла кивнула, ковтаючи сльози й міцно обіймаючи Джессіку. Вона подумки дякувала їй за те, що вона зараз поряд з нею. Раптом пролунало виття. Перевертні з чужої зграї наближалися.

— Почалося, — сказала Камілла, відчуваючи тривогу. — Приготувалися.

Вони з Джессікою зайняли умовні місця, міцно стискаючи в руках вибухівку з вовчим аконітом. На гілці, навпроти їхнього дерева, завмерла, очікуючи слушного моменту, Дарсі.

— За командою Джейка, — прошепотіла Камі, спрямовуючи погляд вперед.

— За командою Джейка, — трохи тремтячим голосом повторила Джесс.

Першим з'явився Тоні. Міцний, мускулистий хлопець, досить високий. Темне волосся коротко обстрижене. Примружений погляд і чорні, як сама ніч очі. На обличчі усмішка. За ним крокувала вся його зграя. Найбільш наближені до ватажка — Мейсон, Ріккі, Монті, Кірк — йшли за ним. Здавалося, вони навіть його манеру перейняли собі. І на кожному обличчі — той же злий вищир. Далі – решта вовків. Були ті, хто, здавалося, зовсім не хоче йти — це були перевертні із завойованих Тоні зграй. Принижені, але остаточно не підкорені. Опинившись у парі десятків метрів, Тоні зупинився і підняв ліву руку, даючи знак, щоб всі зупинились. Він пройшов трохи вперед. Назустріч йому вже йшов Джейкоб. Коли вони порівнялися, Тоні заговорив напрочуд дзвінким голосом:

— Не передумав? Може, обійдемося без цієї зайвої метушні? Знаєш, кров так погано відмивається, а я сьогодні в улюбленій сорочці, — млосно промовив перевертень.

— Можемо й обійтися, якщо ти підеш по-доброму, — Джейк, не моргаючи, дивився йому в очі. Тепер треба було показати, що він не боїться його. Відвести погляд – перша ознака слабкості.

— Ну, Джейкобе, це неможливо! — все так само млосно відповів той. — Мені потрібен кожен перевертень! — прошипів він, наблизившись впритул до Джейка. — Обирай: або ви добровільно підкоритеся мені, або я вирву твоє серце, а заразом розірву твоїх найвірніших цуценят.

— Я згадаю про твою пропозицію, коли дивитимуся, як ти стікаєш кров'ю, — на його манер відповів Джейк. — Прикривай свої груди, бо я вирву твоє серце і вичавлю з нього всю кров. Всю, до останньої краплі.

Тоні відійшов на крок.

— Ти зробив свій вибір. Не кажи потім, що я не був милосердний до тебе, коли будеш робити останній видох, — він повернувся до своїх і видав грізний рик. Вся зграя одразу кинулась у бік Джейка.

— Вперед! — крикнув той і відбіг на кілька кроків до хати.

Камі, Джесс та Дарсі кинули вибухівки. Вовчий аконіт обпалив перевертнів. Вони закричали від болю, а на них уже летіли Джейк із Джошуа та інші хлопці. Вони на ходу перетворювалися на вовків і впивалися іклами у своїх ворогів. Ті швидко схаменулися від першої атаки й теж почали перетворюватись. Камі вистежила очима Зака: сірий вовк боровся з чужинцем рудого забарвлення. Звірячий інстинкт узяв гору — він захищав свою зграю. Можливо, не усвідомлюючи, що коїть, він бився дуже сміливо та люто. У неї серце завмирало від кривавого видовища, але вона не могла відвести погляду, боячись побачити найстрашніше.

Праворуч і ліворуч вибігли інші групи Джейка і з розлюченістю кинулися в бій. Чужинці трохи розгубилися від такого нападу з усіх боків, але чисельна перевага робила свою справу. Сили були нерівні. На одного вовка зграї Джейка доводилося по кілька зі зграї Тоні. Хтось жалібно скрикнув, і Камі побачила: чорний, як смоль, вовк Тоні перегризає горло Крісу. Вона затиснула руками рота і, намагаючись не видати ні звуку, не змогла стримати сльози. Джесс з жахом спостерігала за тим, що відбувається. Джошуа відбивався від двох. Раптом ззаду до нього почав підкрадатися третій.

— Джош! — гукнула Дарсі, її очі стали жовтими.

І дівчата побачили, як вона стрибає з дерева і приземляється вже у вигляді білої вовчиці. Вона кинулася на нападника ззаду і повалила його на землю.

З тилу наближалося підкріплення. Інші члени зграї бігли на допомогу своїм друзям. Сили трохи зрівнялися. Втрати були з обох боків, але зграя Тоні була поранена набагато сильніше. Деякі його перевертні почали здаватися: ті, що були з інших зграй і не хотіли цієї битви. Вони бігли в сторони, а Тоні в ненависті видавав ще страшніший рик і з ще більшою розлюченістю рвав іклами своїх ворогів.

Ось вони й наблизились один до одного. Чорний і темно-сірий вовки. Навколо них не припинявся бій, але вони вже нічого не помічали. Вони кружляли навколо один одного, гарчачи, оголюючи ікла і готуючи гострі пазурі. Першим стрибок зробив Джейк. Тоні відразу піднявся на задні лапи й потужним ударом відкинув від себе Джейка. Той упав на землю, але відразу підхопився і приготувався до оборони. Однак Тоні не поспішав, він ніби грав зі своєю жертвою. Вони знову почали ходити по колу. Раптом хтось стрибнув на Тоні ззаду, — це був Джошуа, — але Тоні блискавично зреагував і притиснув Джоша до землі своїми важкими лапами, готовий перегризти йому горлянку. Джейк кинувся на нього і, скинувши з Джоша, покотився з ним, чуючи як ламаються під ними сухі гілки. Вони кусали один одного, здирали шкіру пазурами. Джейк відчув гострий біль у ділянці серця, а потім цівку гарячої крові. Вони знов стояли один навпроти одного. Джейк почав втрачати свідомість. Він це розумів. І зібравши всі сили та злість, стрибнув на Тоні. Той не встиг ухилитися і виявився притиснутим до землі. Джейк розсік йому шкіру в ділянці шиї. Його чорна шерсть відразу забарвилася в червоний. Тоні зробив спробу скинути супротивника, але Джейк вже оголив свої ікла для вирішального удару. Ще мить, і чорний вовк обм'як мертвий. А Джейк тримав у зубах його серце. І з його пащі стікала густа бордова кров.

Чужинці не одразу помітили загибель свого ватажка. Але як тільки усвідомили втрату, один за одним почали втікати. Дехто продовжував бій, але вони програвали. Зграя Джейка, побачивши поразку ворожого ватажка, підбадьорилася і з останніх сил завдавала смертельних ударів. Того, хто не встиг втекти, було вбито. Ліс був усіяний вовчими тушами. Дехто здався в полон. Вже перетворившись на людей, вони йшли до Джейка, ставали навколішки та говорили:

— Дозволь бути у твоїй зграї! Будь нашим ватажком!

А він мовчки кивав, відправляючи їх до хати. До них уже бігли Камілла та Джесс. Камі шукала поглядом Зака, але не бачила його. Вона вже подумала про найгірше.

— Джейкобе, — наблизилася вона до нього. Той подивився на злякану дівчину. — Де Зак?

Погляд його кинувся за її спину, і вона почула гарчання. Дівчина повільно обернулася. Перед нею був сірий вовк, весь у червоних плямах. Чи то у своїй, чи в чужій крові. Він повільно наближався до неї, готуючись до нападу.

— Зак! — крикнув Джейк і хотів було відгородити Камі собою від брата, але та не дала йому це зробити. Вона рукою торкнулася його грудей, даючи зрозуміти, щоб він не втручався.

— Зак, — Камілла зробила крок назустріч вовку. — Зак, це я — Камілла.

Вовк перестав гарчати. Дівчина зробила ще один маленький крок.

— Зак, ти казав, що не завдаси мені шкоди. Дивись — це я, твоя Камілла. Борися, Заку, борися.

Вовк зробив крок назад, опустивши голову, але продовжуючи дивитись на дівчину. Всі довкола завмерли. Джесс до болю стискала руки. Аби тільки перевертень не кинувся на Каміллу.

Камі ще наблизилась до вовка і простягла до нього руку. Вовк раптом знову загарчав. Вона відразу відсмикнула руку і відступила. Але вовк жалібно заскалив, знову опускаючи морду вниз. Камі бачила, що всередині нього вирує битва. Вона не знала, чи буде це останнє, що вона побачить у своєму житті, але Камілла наважилася і кинулася до вовка. Вона встигла тільки помітити його усвідомлений погляд, а в іншу мить уже обіймала людину.

— Камілло, — тремтячим голосом прошепотів Зак.

— Мовчи, — зупинила вона його, міцно цілуючи.

Усі стояли в повній розгубленості. Мовчання порушив Джейкоб.

— Допоможіть пораненим, — наказав він, звертаючись до зграї.

Частина зграї розшукувала ще живих перевертнів. Джейк пішов до будинку: треба було переконатися в вірності новоприбулих. Проходячи повз Камі, він обернувся і подивився на неї. Вона розібрала по його губах зовсім нечутне «Дякую». Вона кивнула і трохи посміхнулася. Тепер кожному треба було відновити сили. Дівчина попрощалася з коханим та поїхала з подругою додому. Камілла та Джесс проговорили до ранку, їм було що обговорити. Їхнє життя круто змінювалося, і вони поки не знали, що чекає на них далі.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.