Очі східної жінки

Я була скажено обурена, коли на вході в Мечеть Шейха Заїра мені вказали на роздягнуті пальці ніг в босоніжках й не прикриті руки. І навіть вже куплені квітки не мали ніякого впливу.

Здавалося, що довга спідниця, прикриті плечі та груди, і хустка на голові, того вже достатньо. Закони чужої країни я поважала, тому і приготувалася завчасно. Ну, я так вважала на той момент. Але цього було замало. Добре, що орендована машина з нашими валізами була на стоянці, і ситуацію можна було виправити.

Тож, окей, я доповнила свій східний лук кроссовками з джинсовою курткою. І навіть штани вдягла під спідницю, тому що вона була на ґудзиках і мої оголені ноги могли порушити чийсь там покій. ЇЇ я також залишила на всяк випадок, щоб не чіплялися до довжини штанів. І через пів години нас впустили до мечеті, яка була шостою за величиною у світі.

Здавалося, можна видихнути й насолоджуватися чудовою архітектурою, білим мармуром і золотим декором. Але ні, енергія незадоволення продовжувала працювати проти мене і далі. Крім того, що я почувалася капустою в сотні одежинок при температурі 28 градусів, на кожному кроці мене зупиняли, щоб я поправила хустку, бо вона занадто багато відкриває моє обличчя.

Схід, це окремий світ, до якого я ставлюсь з повагою. Але, все своє життя, мене так обурювали всі ці східні правила щодо їх жінок, що мені завжди було їх шкода. Та одного я не розуміла багато років. Це те, що то була лише моя карта світу.

Спочатку, чотирнадцять років тому, то був Єгипет. Місцевих жінок я тут майже не бачила. Лише одного разу в басейні була жінка повністю одягнена в чорний одяг і так в ньому і плескалася в басейні. Потім в ньому ж висихала, замість того щоб красиво засмагати. Серед працівників були тільки чоловіки. І мені кумедно було спостерігати, як молодий хлопець прибиравши жіночий туалет біля басейну, завжди червонів, коли туди заходили дівчинки в бікіні. Та він був такий задоволений, що сумлінно продовжував свою справу, не зупиняючись.

Років п’ять тому я знову була в Єгипті. І в цей раз я спостерігала, як чоловіки в плавках гуляють по жаркому пляжу зі своїми жінками в чорних коконах. Напевно то була романтика. Але мені все також було шкода місцевих жінок. Поки згодом я не побачила інші картини.

До речі, кожного разу, коли буваю в арабських країнах, очікую побачити чоловіка з декількома його дружинами. Уявляю, як він такий поважний і задоволений йде попереду, а усі його жінки йдуть за ним паровозиком. Спочатку перша дружина, потім друга і так далі, до молодшої. Але мені ані жодного разу ще не довелося бачити таке дружне сімейство. Може в них вже немає багатоженства, хто зна – це ж скільки здоров’я та грошей треба мати, щоб кожній надати належну увагу.

Далі був Катар. Три роки тому. Ми летіли в Бангкок, і в нас була пересадка в цьому місці. Час очікування між літаками був десь вісім годин. Бонусом за це, місцева авіакомпанія дарувала екскурсію. Гарний маркетинговий хід. При нагоді обов’язково скористуйтеся. Мені дуже сподобалося це місто. Гід нам щось розповідала англійською мовою. І хоча мій досвід був не достатнім, щоб її розуміти, одне я змогла перекласти - це те що місцеві жінки можуть самі обирати стиль свого одягу.

Тут як і казала гід, я побачила жінок у трьох різних стилях. Першу я побачила одразу в аеропорту. Вона була дуже худа, вдягнена в чорну бурку (це така довга сукня з рукавами, яка прикриває повністю обличчя). Схиливши свій погляд до землі, вона як згасаюча свічка покірно йшла десь за метр від свого чоловіка, одягненого в біле легке вбрання - кандур (сукня) з гутрой (хустка) та агалом (обруч який тримає хустку). Що сказати, може в них все і добре, але мені було сумно за нею спостерігати.

Другу ми зустріли на місцевому ринку, в легкому світлому спортивному костюмі, з відкритою головою вона впевнено відкрила двері своєї машини, та через миг зникла з мого поля зору. Таких тут зустрінеш не багато. І ось тут в мене є питання - обидві мають однакові правила життя, але кожна зробила свій вибір. Чому перша обрала бурку? Напевно щоб знайти відповідь треба бути ними. Та на це немає великого бажання, тож я спостерігала далі. І на старому ринку я побачила третю жінку, яку і досі згадую з теплом.

Спочатку я побачила повного чоловіка в білому кандурі. Він не поспішаючи йшов по площі. А слідом за ним йшла також повненька жінка в чорному абаї. Це також сукня з рукавами та з прикритою головою, але вже з відкритим обличчям. Поруч з нею йшли дві доньки та син. Вони про щось балакали, посміхалися, і лише хлопець, десь десяти років, бігав до татка, та через декілька секунд повертався назад до мами. Бо з нею було веселіше. Її відкрите обличчя сяяло гармонією щастя та любові, яка ніжно окутувала дітей, і легким дотиком дитячого сміху торкалася спини їх батька. І щось мені тут натякнуло, що справа далеко не в одязі.

І ось нещодавно, я була в Арабських Еміратах. Дуже сучасна країна, мега велике і розкішне все, від машин до хмарочосів. А ось жінки все також ходять в бурках та агаях. Хоча, тут вже можна зустріти жінку, яка працює – в аеропорті на контрольному пості та водієм в трамваї. Здавалось би ура, рівноправ’я все ж таки є і тут. Але мене все одно чомусь чіпляє, коли бачу подружжя, де чоловік гуляє по торговому центру одягнений у шорти та майку. Або в басейні він йде в плавках з красивим накачаним торсом, а вона виходить з нього вся з ніг до хустки у чорному. Ще й погода +24 з вітерцем. Я поруч лежу в роздільному купальнику і мені не жарко. А як же їй? Та напевно вона вже звикла. Чи все ж таки дивиться на мене і заздріть? А що якщо чоловік подивиться на інших дівчат. Але ні, він зосереджено грається з дітьми у воді, та іноді поглядає на свою жінку, і схоже дійсно отримує від цього задоволення.

І тут я лежачі на шезлонзі, намагаюсь засмагнути у грудні на вітрі, та паралельно починаю шукати її вигоди. Адже у кожного мінуса має бути плюс. Тож ось що я нарахувала.

А зато їй не треба зачіски робити, можна забути помити волосся і ніхто не побачить.

А зато можна не мучитися на високих підборах, вдягнула шльопанці й порхай усюди.

А зато їй можна не переживати за фігуру, і їсти зайві солодощі – за чорним вбранням все одно ніхто не побачить.

А зато вона не думає що вдягти, відкривай шафу і з закритими очима обирай – все підійде.

Хоча я і про це почитала. В їх гардеробі в середньому має бути 50 комплектів одягу – на всі випадки життя. У спекотний день, вони можуть разів п’ять переодягтися, тому і потрібен такий великий гардероб.

Ще згадала одне “зато”. Арабська жінка добре знає свої права і закон завжди на її стороні. І чоловіки мають виконувати усі його постанови. Ну так мені розповідали, а як там на справді – хто його знає. Але в мене є маленька історія і про це.

Одного дня ми пішли до музею Золота Рамка. Стали в чергу. Перед нами стояли чоловік з жінкою з маленькими хлопчиком і дівчинкою. Усі були такі красиві, що я з боку таємно милувалася. Бо одразу тільки побачила їх, відчула, що напишу про них, і мені потрібні були деталі. Був жаркий день, чоловік був одягнутий у світло-сірий легкий кандур, з довгими рукавами, а на ногах були темно-сірі кросівки. Діточки гарні, як квіточки у доглянутому саду. Вона, як і належить, вся в чорному, і з відкритим обличчям. З аксесуарів я звернула увагу на великий золотий браслет та кільця на руках. І ще айфон, з якого вона фотографувала своїх діточок. Черні брові, чарівна посмішка й великі східні очі. З характером.

Про це я дізналася, коли ми трішки задивилися на експонати та в одному павільйоні випадково стали поперед них в чергу до ліфта. Вона щось сказала свому чоловікові. Я спиною відчула що це було щось не гарне в наш бік. Він щось дуже тихо їй відповів, напевно щось типу “ну що ти зробиш, це ж туристи”. Але її така відповідь не задовольнила, і вона гучно та наполегливо сказала охоронцю про наше невільне порушення. І охоронець дуже чемно, не зробивши ніякого зауваження до нас, її з сім’єю поставив в чергу до ліфта першими.

Все ж таки, не все так погано в східному краї. Можна жити однаково погано й пригнічено, і на сході в закритому одязі, і в бікіні в країні з рівноправ'ям між чоловіком і жінкою, коли дозволяєш до себе погане ставлення та аб'юз. А можна бути вільною та щасливою, і досягати свого, хоч у чорній довгій сукні. Була б лише любов до себе!

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Анатолій
19.03.2023 19:17
До частини "Очі східної жінки"
Приємно було ознайомитися з Вашою феєрією подорожей по арабському світу. Нам, європейцям, такі звичаї, відносно жінок, мало зрозумілі, але арабські жінки соціально більш захищені.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Ніна Райз
    25.04.2023 20:05
    Дякую за коментарій. Тільки но побачила. Так, нам їх не зрозуміти, але спостерігати дуже цікаво))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше