IV
Обіймаю асфальт.
В тріщинах бачу тебе.
Вітатися недоречно.
Прощатися не на часі.
Підіймаюсь. Злітаю.
Впоратись легше,
коли рахуєш сходинки.
Сто дев‘яносто дві.
Ми тут. Нам пощастило.
Ми знову живі.
Влучно. Крізь вікна
та пластир
ти скажеш:
сумую за.
І я обійматиму небо,
а не асфальт.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.