Dictum factum

Важливо бути господарем життя. Олег ним і був. П’ять років впадав за своєю моделлю, потім п’ять років шлюбу, а коли через десять з’ясував, що вона не хоче псувати свою точену фігуру через якихось там вилупків, подумав, що час розлучитися.

Так він описував себе усім у тому чаті знайомств. Ще натякав, що він професіонал своєї справи, і тому, коли мені припекло таки звернутися до професіонала, я навіть забула, що можна запитати Олега.

Маю правило-експертна думка кількох. А тому коли у двох лікарів я уже побувала на прийомі, третім у пам’яті виплив Олег.

Він зрадів, забув, звісно, що півроку тому набивався на побачення, але мені було якось не до побачень, і коли я нагадала йому, що він лікар, то звісно, йому стало цікаво, хто ж то звернувся.

У мене ніяких упереджень не було, лікар видавався цілком нормальним, і коли я запитала, коли я можу прийти на прийом, запропонував години прийому. Або, або. Що ж, я не знала точно коли, але він сам нагадав, що час один вже зайнято, тому лише один варіант.

Добре – відповіла я.

Того дня все було за планом, і коли я приїхала заздалегідь, то навіть раділа, що все домовлено. Діктум фактум – так світилося у статусі Олега.

І от на годиннику рівно час прийому і лікар не прийшов.

Я перевіряю телефон, і там – «не зможу вас прийняти». В день прийому.

От такий діктум фактум? – не стрималася я.

Я захворів, тому реабілітуюся наступного разу – написав Олег, я побажала швидкого одужання і на тому все.

А далі минуло кілька тижнів, я нагадала про прийом, але мій діктум-фактум де факто виявився дуже цікавим лікарем. Він спочатку запитав, чи я не помилилася, а потім попросив більше ніколи не писати йому і заблокував. Реабілітований на всю голову.

Не те, щоб він єдиний лікар у світі, але такого штибу точно перший. І це добре, що нічого серйозного не треба було. Діктум фактум? Авжеж. Господар життя, від якого не хотіли вагітніти, бо по факту покластися не можна. Мужик мєльчал акі кілька в томаті.