1.
Чатуранга дандасана. Наша улюблена чатуранга, – ці слова лунали в голові голосом тренера, який вмів гарно пояснювати будь-що.
А шавасани, оууум. Новий коврик Бодхі рішакеш не скользить, так класно займатись. Справжній німчик. Майбах серед ковриків.
5 хвилин ще йти.
Ранок. Дорога до йога-клубу вела через парк. Двоє чоловіків у костюмах назустріч.
- Оксана Іванова?
- Так.
- Ми зі служби управління захисту установок космічної інтервенції. Скорочено СУЗУКІ, український підрозділ. Ось посвідчення. Там значок планети Земля на щиті. Терміново потрібна ваша допомога.
- У чому? Я? – очі від здивування округлилися.
- Справа в тому, що вам одній відомі коди перезапуску щита.
- Щита? Коди перезапуску?
- Ну так. Великий провидець дарує ці коди випадковим людям, і, за даними нашої системи, ви отримали свій 11.10.2018 о 09.25 і 25 сек. наші радари зафіксували проникнення у вас великої кількості синергетичної космоенергії. В простонароді ви звете її натхненням. Перший рядок : "Навіщо небу сонце?"
4 хв
- Що ви мені втюхуєте? Це прихована камера? Це Свєтка вас підіслала? Заздрить, що пишу. Та кинула вже передайте.
- У нас мало часу, якщо коди не вести протягом 5 ...вже 4 хвилини, будемо мати серйозні проблеми. Ураган Катріна пам'ятаєте? То Катя Стуканова не згадала вчасно вірша про перше кохання. Той "Шурік, Шурік, де подівся?" коштував нашій планеті шматка озонового слоя. А цунамі у Таїланді 2011? То Пабук забув свого вірша після операції по зміні статті. Ми серйозно. Добре, що є Шевченко, Франко і Костенко. Це універсальні ключі, вони часто спрацьовують. Але всенький світ захистити вони не можуть.
3 хв.
З нею щось не те. Лише йога не могла так її змінити, – від думок я не знаходив собі місця. – Вона перестала нервувати, світиться постійно.
Ще й котлети перестала жарити. Каже: шкода там одна, тепер давлюся паровими котлетами і травою, як кролик. А я ж мужик, люблю смажене.
Сьогодні відпросився з роботи і прослідкую за нею, заради нашого шлюбу. Я так сильно її люблю. О, що то за дивні чоловіки? У костюмах? Вони їй погрожують? Чому її схопили за руки? Крихітко, зажди!
– Ксю-ю-ю-ю-ю? – Чому вона не чує? Біжу. Блін, тяжко. Треба хоч іноді бігати на стадіоні, як колись. Який з них більший? Зліва? От його і вирублю першим.
2 хв. 30 сек.
- Послухайте, пані Оксано! Доля Землі у ваших руках. От в цих гарних і слабких руках. Ні, не слабких...
- Хм, - задоволено.
"Блін, чого їх значок так блищить?" – думки у жіночій голові як завше не давали зосередитися.
- Скажіть нам код, і ми разом врятуємо землю.
2 хв.
- Та я не пам'ятаю. Розумієте, я не пам'ятаю того вірша. Колю? Колю, що ти робиш?
Чоловік блискавою влетів у їх діалог гарною розмахайкою з правої, від якої агент СУЗУКІ, який більший, відлетів на 3 метри.
"Ого, який він сильний! Мій Геракл! Он і другий долу летить. Ти шо, ти шо! А я не вірила йому, що на бокс ходив. Тайсон, прям як Тайсон".
Він взяв жінку за руки. Щось каже, але вона нічого не чує.
- Що сталося? –схвильовано, – Чому ми не чуємо один одного?
1 хв. 30 сек.
Чому вона мене не чує? – Оксанко, рідненька!
"Що з її очима? Вона так на мене дивиться, я вразив її. Але чому вона мовчить?"
- Відповідай! Чуєш? Відповідай!
Раптом до нас підійшли двоє чоловіків у світлих костюмах. Дивними приладами вони шандарахнули струмом тих, у чорних, від чого останні неприродно посіріли.
Так. Вірно, посіріли. Від цих же віяло світлом. Вони посвітили в очі Ксю, моїй Ксю. Та прийшла в себе і відразу мене обійняла.
1 хв.
- Ми – агенти СУЗУКІ. Справжні. Ви – герой, знешкодили піратів. Вони крадуть вірші-шифри і продають їх туди, на страшну сторону, від чого у нас на Землі, потім лиха стаються. Ви маєте прямо зараз сказати його вголос. Свій шифр чи вірш. Вічно плутаю ті слова.
- Та він не дуже.
45 сек.
- Пані, вибачте, але похєр! Тільки він зараз врятує Землю і не лише. Чесно!
- Бігом. Ксю!
- Не пам'ятаю його!
- Та в інсті ж є. Умнічка, записала. - Дякую, коханий. Так...
Навіщо небу сонце?
Щоб сяяти блакиттю.
Та виглянь у віконце
насолодися миттю.
- Дякую за службу. І, до речі, Миколо, наступний шифр отримаєте саме ви. Рівно через 10 міс.
- Я не пишу віршів.
- Це поки не стали батьком
- Я?
- Ну, це ваші дєлішки. Але, згідно даних Провидця,ви якраз перед народженням сина маєте отримати шифр, який наступного разу врятує Землю. Чоловіки у світлих костюмах схопили піратів та зникли.
- Я тебе проведу. Злякалася. Не можеш саменька.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!