Лакі і Золоте яйце

Кролик Лакі безупинно біг через все село до курника за біленькою хатою біля вишневого садка і пасіки.

Саме тут за версією всезнаючої карти ховалося ще одне яйце суперсил. Або фаберже, як його називали зловмисники.

І, хоча Лакі був доволі молодим, спритності та швидкості йому бракувало. Ось через фосу не зміг перескочити і втопив задню лапу в холодній дощовій воді (він на це надіявся).

Нарешті зачинені ворота. Ривок, стрибок! І куцохвостик промайнув на міліметр вище паркану.

- Фух!

У курнику сиділи три доволі молоді курки і балакали між собою про якість зерна, яким їх годують.

- Остогидла та кукурудзянка. Ні, щоб добірної пшениці насипали!

- Та яка пшениця нині? Торік всі поля довкола ті довбані орки замінували. Добре, що й так нас годують, а не нами харчуються.

Кролику за дверима стало ніяково. Доведеться вкрасти у цих пташок єдине їхнє багатство. Хоча, може, то не їхнє. Надто вони молоді.

Лакі перестав підглядати у шпаринку, відчинив двері і розгубився.

За легендою на карті він мав знайти золоте яйце, схоже на розбите мишкою зі старої дитячої казки.

Легенда не пояснювала, звідки воно взялося. Чи то мишка не розбила. Чи курочка Ряба ще знесла. Але золоте яйце і було яйцем суперсили. Тільки де воно?

- Ще один мисливець за скарбами? - зневажливо кивнула в його бік біла курка.

- Коли вони, куд-кудах, вже вспокояться? - її рябенька сусідка навпаки переполошилася.

- Нема тут золотого яйця. Давно вилучили за неоплачені борги, - додала третя.

Та Кролик знав, що карта не обманює.

Він почав обдивлятися стіни, долівку, стріху і нарешті побачив те, що шукав - золото сяяло навіть попри темряву.

Яйце ховалося під стіною і вже аж вросло в землю.

- Оце так кляті совєти накази виконували. Можу посперечатися, в того вилучальника на яйце були свої плани.

Кролик став розкопувати довкола.

- Чого стоїте, допомагайте!

Три курки, що мовчки спостерігали зі своїх гнізд, кинулися вниз.

Ось-ось яйце нарешті буде звільнене.

"Треба його до зборів донести і тільки там відкрити!"

Лакі зробив останній ривок. Але крихка шкаралупа розкололася і увесь курник засіяв золотий пилок.

- Дідько, - вилаявся кролик. Навіть це не зміг зробити нормально.

Пилок покрив йому лапи і ніс, курячі крила і просочуючись крізь шпарини курника полетів кудись на схід.

Лакі витяг карту і побачив:

"Щоб шаблі не брали, щоб кулі минали"

Напис був всього хвилину і розчинився разом з картою.

Щасливий кролик помахав ошелешений куркам на прощання.

Свій внесок у перемогу він теж зробив.