Троянди пам’яті
Щось забувається, а щось навіки залишається у просторах пам'яті.
441303
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
02.12.2021 16:25
До частини "Троянди пам’яті"Цікава за сюжетом історія, легка і динамічна, без зайвого. Але це не заважає тексту створювати хороші образи і сцени в уяві читача. Точкові зображення поворотних моментів життя героя розкривають, і його характер, і його минуле. Відкритий фінал пасує історії. Те вкорінення паростка може бути як символом незламності пам’яті, так і новим витком життя героя, який рухається далі, за новими спогадами. Зауваження зроблю хіба що до деяких описів, інколи вони важко сприймаються, наприклад, перше речення – тут ви зібрали в одне і промені, і небо, і горизонт, і землю, і світанок. Краще розділити, описати одне-два явища поступово. Так вони уявляються яскравіше. Удачі в творчості)
⋯
05.12.2021 01:16
До частини "Троянди пам’яті"Спасибі за зауваження
⋯
10.10.2021 22:43
До частини "Троянди пам’яті"Таке гарне оповідання й останні три крапки все зіпсували.
Я розумію, що автор має в голові якусь картинку, але він має показати її читачеві, а не три крапки ставити.
І варто розмітку виправити. Списки та дефіси замість нормальних тире ускладнюють читання.
А взагалі, пишіть, у вас гарно виходить.
⋯
