Електронні книги / #взаємність (3)

1

Зазирни у мою душу,

Як із вивертом пече.

Шлях пройти щоразу мушу,

Щоб пробачити себе.

Я не екстраверт відкритий -

Кожним болем не ділюсь.

Радість теж в мені вирує,

Та хіба моє комусь?!

Мені байдуже на інших,

Що у кого в житті.

Окрім кола найрідніших,

Як же їм допомогти?

Приспів:

Інтроверт мій спосіб жити

Через себе та не вглиб.

Зайве щоб не допустити -

Захлинувся корм для риб.

Я не добрий і не злий бо,

Але в гаморі життя

Творю прикрість у надію -

Сіре зовні теж є я.

2

Чи потрібна допомога,

Чи спроможен її дати?!

Як назовні лячно й складно!

Клята мушля - мої грати!

Водночас то є мій захист,

Зберігає розум що.

Бо як всим тим перейматись,

Перетворюсь я в ніщо.

Бо слабкий таке я знести -

Сил на все не вистача.

Кожне горе в мені счезне,

Світлом вийти щоб хоча.

Приспів

3

Кожен з нас - вага для світу.

Хтось на користь, хто на зло.

Є й такі, що не впливають

В підсумку та й ні на що.

Я не лізу в чужі душі.

Без запрошення тим пач.

Навіть рідні такі ж мушлі,

Як не схочєш, то пробач.

Тож не думай, що я зверхній.

Хоча хочеш, то нехай.

За взаємність тобі вдячний!

Доброта - то Рай за край.

Приспів

+

Нас багато таких в'язнів.

Кожен має власний світ.

І не завжди зовні блазні -

Для глибин є заповіт.