Станіслав

Я народився в Запоріжжі — колисці козацтва, у місті, що зберігає прадавні таємниці, місці, що дихає на повні груди на Хортиці й задихається від смороду металургійних підприємств, розташованих серед житлових кварталів.
Я пишу про героїв, яких полонить морок їхніх власних душ. Героїв, що заходять надто далеко, відкривають двері, яких ніколи не варто було чіпати, і розуміють: назад вороття немає.
У моїх історіях пітьма не сценічний фон — вона дихає і спостерігає. Вона чекає, бо для неї час не має жодного значення, і поглинає, коли настає мить.
Якщо ви закохані в шепіт ночі, а потойбічна тінь надихає взяти до рук книжку і дізнатись, чим усе скінчилося — ласкаво прошу до моїх невеселих історій.
Але знайте: по-справжньому темні історії залишаються з нами довше, ніж хотілося б.