про бізнес...

Колись, у далекому чотирнадцятому році я шукала альтернативу деякому сайту, про котрий ми усі знаємо. І на жаль нічого не знаходилось. Тоді я ще була наївна, і свято вірила, що нести в маси прекрасне і щире це шляхетно і вдячно. Проте мені не хотілось робити це чужою мовою, а для рідної банально не було місць.
Я хотіла створити власну літературну платформу українською для нас, але не вміла і не знала як. Грошей теж на це не мала. Було скажене бажання, але не було жодних можливостей.
Час йшов, я продовжувала писати чужою мовою для хоч якоїсь аудиторії, тихенько складаючи рідне у шухляду. В якийсь час мені запропонували співпрацю із міжнародною платформою, і я подумала - це воно!!!! Саме те, що потрібно.
Підписання контракту, і сварка з попередньою, усім відомою платформою на той час. Мої чужомовні твори були видалені звідти через порушення мною "деяких правил спільноти". На той час ми майже всі її порушували, хто намагався донести світу правду.
Натомість свої іншомовні твори я продала на міжнародний сайт, ще не підозрюючи, чим це все закінчиться. Результатом стали жорсткі строки викладу тексту, і звісно безжальні умови на право володіння інтелектуальною власністю.
Результатом стало те, що у двадцять другому році, вісімнадцятого січня мені від адміністрації надійшов лист про обов'язкове підписання додаткових паперів що до співпраці з окупованих територій України. Тоді я ще до останнього не вірила, але... Аби вивести зароблені кошти з тієї платформи, я мусила підписати той документ. Інакше усе моє зароблене в них просто згорало. Це було боляче, але таки довелось. Результатом стала заплямована моя репутація письменниці на міжнародній арені.
В ту мить я зневірилась і зламалась. Аби забрати свої твори у цієї платформи, треба було викупити їх з урахуванням усіх збитків, а це карколомні суми, навіть зараз. Платформа віддала зароблені мною кошти, але.

1. Іншомовні тексти досі читаються, і це мене не тішить.
2. Я не зможу стерти цей тягар зі свого життя фізично, бо на це треба купа ресурсів, часу і коштів.
3. Я продовжила писати, але вже тепер стала більш принциповою, і прискіпливою.
   4.Бізнес, навіть той що стосується творчості, це жорстоке середовище, де наївну молодь зжирають живцем, і навіть не давляться.
4. Краще ви прочитаєте це, і навчитесь на моїх помилках, аніж хтось ошукає вас через ваш добрий погляд на цей світ.
   МОРАЛЬ:
   Навіть якщо ви робите помилки, отримуйте з них уроки, а не ставайте на ті ж самі граблі. І ще, ніколи, НІКОЛИ не здавайтесь, як би низько вам не довелося впасти!!!!!!
   Всіх обійняла.