Віху подолано

Закінчила! Остання крапка поставлена, остання правка з редактором узгоджена, все до останньої буківки викладено. Мені нарешті вдалося закінчити щось дійсно схоже на повноправну книгу. Надзвичайно задоволена собою з цього приводу 😅 Що відчуває людина, яка мислила мініатюрами, що навіть до 1000 слів не дотягували, а тепер подолала бар'єр в 40 тис? 🥳🥰🤯🙃🥳

Однак, за задумом це лише перший том. Нариси на добру половину другого вже давно готові, але вирвати час у бурхливого реалу стає дедалі важче. Покладаю великі надії на літо, та до нього ще дожити треба.

А ще зараз, після пів року редагування, я вже значно менше задоволена якістю отриманого в результаті тексту. Проте категорично заборонила собі його переписувати, бо зрозуміла, що з тими нескінченими покращеннями та вдосконаленнями ходжу по колу. Одних тільки докорінних змін концепції сюжету цей твір пережив 4 штуки (включно зі зміною жанру), а простих переписувань окремих сцен - просто без ліку 😅. Тож треба якось примусити себе рухатися далі. Краще застосую отриманий досвід на наступному кроці.

Ще один привід для задоволення, це те що вдалося таки встигнути закінчити книжку до початку марафона взаємочитання від Крапки. Звісно, не факт, що хтось піде далі визначених правилами перших трьох глава, але ж сподіватися ніхто не забороняє? Як відомо, надія помирає останньою... 😁

То про який же твір йдеться? Та ось про цю суміш віртуального фентезі та реальної фантастики: https://arkush.net/book/21726