«Тобі вже пізно...»
«Тобі вже пізно...»
- цю фразу я неодноразово чула від свого чоловіка.
В минулому - я кравчиня. І досить гарна кравчиня. Я працювала не просто в ательє. А в ательє класа «люкс». Та й досі ношу сукні, які сама собі шила.
Проте у далекому 2017 році, коли шила чергову сукню чи жакет, чи ще щось, яскраво відчула: «Поки я сиджу за машинкою — моє життя проходить повз».
І це було не тільки про розваги чи подорожі. Мені не подобалася моя діяльність. Я хотіла іншого — того, де працюватиме мій мозок, а не лише руки. Мені хотілося креативності, хотілося сипати ідеями та втілювати їх у реальність, а не монотонно прокладати шов за швом.
Звісно, я поділилася своїми думками з чоловіком, з яким тоді не просто зустрічалася, а ми жили разом уже понад рік, і отримала у відповідь фразу:
«Тобі вже занадто багато років, щоб змінювати професію. Ти не встигнеш стати гарним спеціалістом у новій сфері. Ну максимум можеш спробувати себе у веб-дизайні, бо ж у тебе вже є навички творчі з твого шиття»
Тоді мені було 26 років, а зараз — 34. За цей час я перепробувала:
• тестування програмного забезпечення;
• фотографію;
• копірайтинг;
• психологію;
• таро;
• картини в стилі нитяної графіки;
• організацію зустрічей клубу анонімних авторів і книжкового клубу "Своя полиця"...
Навіть працювала в інкасаторській фірмі, коли жила в Гданську (Польща), і рахувала там мільйони злотих.
Проте моє серденько йокнуло, коли я стала працювати редакторкою в журналі. Саме тоді, коли переживала найгірший емоційний стан, я відчула:
«Це моє».
Вже майже два роки я вичитую тексти — і як редакторка, і як бета-читачка. Співпрацюю як з авторами-початківцями, так і з відомими (Олена Кузьміна, Юлія Кубай — дякую вам за довіру на початку мого шляху 💜).
А нещодавно почала проводити мастермайди для творчих людей, щоб допомагати та підтримувати на шляху до втілення їхніх проєктів в життя.
Бо ж ніколи не пізно. Не пізно намалювати картину, навчитися грати на гітарі, написати книгу, створити комікс, зняти міні-фільм...
Щодо того чоловіка... Наскільки мені відомо, він і досі нічого не змінив у своєму житті, хоча був ним незадоволений.
Зате я знаю кількох жінок віком понад 50 років, завдяки яким тепер вважаю, що:
«Ніколи не пізно йти до своїх мрій і шукати те, що приноситиме задоволення» ✨
Коментарі
Спойлер!
Спойлер!
Спойлер!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Слава захисникам і захисницям України! ✊🇺🇦
Щира шана всім, хто невтомно боронить нашу землю від ворога, зупиняючи його на всіх напрямках і вкладаючи всі сили у нашу перемогу.
У найскладніший час ви єдиний надійний гарант нашої безпеки і нічне жахіття для ворога.
Дякуємо за вашу звитяжну працю! Повертайтесь додому живими та неушкодженими 💙💛






