Щоб не сталося в житті - у тебе моє бути зовнішня опора. Особливо якщо ти творча людина.

Коли я жила в Одесі, то супроводжувала клуб анонімних авторів.
Близько 9 місяців щосуботи ми збиралися в книгарні-кав'ярні, спілкувалися, писали, ділилися думками й переживаннями.

Згодом я почала чути від учасниць та учасників, що щоб не сталося в їхньому житті, вони впевнені — в суботу буде клуб авторів, на який вони прийдуть.
Або не прийдуть, залежно від ситуації.
Проте саме знання, що клуб усе одно відбудеться, - тішило їх.

Справа в тому, що клуб я проводила незалежно від того, чи приходила одна людина, чи три, чи взагалі ніхто.
Тому він став опорою, острівцем стабільності серед хаосу сьогодення.

Звісно, траплялися ситуації, коли я не могла провести зустріч. Тоді її проводила котрась із учасниць.
І навіть якщо зустріч не йшла за планом — ми просто сиділи й розмовляли.
Бо приділяти цей час своїй творчості увійшло в учасниць та учасників у звичку. Навіть якщо це просто розмови, а не виконання вправ.

Та й для мене клуб був опорою — я знала: що б не сталося, я маю його провести.
А якщо не можу — маю потурбуватися про те, хто зробить це за мене.

Так і з мастермайндами. Вони проходять щодві суботи. Тільки уяви: двічі на місяць у тебе є простір для розвитку своїх ідей, проєктів і планів серед таких самих творчих людей.

Важливою особливістю ММ я вважаю те, що вони не обмежені географією — зустрічі проходять онлайн. Адже навіть коли ти переїжджаєш в інше місто чи країну, або їдеш на певний період у справах, завжди знаєш: у тебе є можливість доєднатися до зустрічі й отримати підтримку.

Наступний мастермайнд відбудеться 10.05 з 12:00 до 15:00.
Більше про зустріч можеш прочитати в мене на сторінці в інстаграмі: @poltavets.stasya

А які зовнішні опори маєш ти?

P.S. Я сумую за нашим клубом в Одесі 💜