пунктик героя

в кожного він є
уявімо, до прикладу, персонажа, в якого загинула родина
та що там ходити довкола — половина бойовиків на цьому побудовано. і чим справжніший він (бойовик), тим більше супутників (героя) гине
отож, бути героєм — непроста задача. як то кажуть, то тільки в кіно герой перемагає всіх негідників, а тоді обіймає кохану на фоні заходу сонця
в більшості випадків усе по-іншому. до прикладу, тобі пару разів б'ють по макітрі, і ти стаєш, як усі. є ще кращий варіант — погрожують твоїм рідним, і ти також здаєшся
найгірший варіант — це коли від тебе відступаються рідні. вони крутять пальцем біля скроні, починають віддалятись і — якщо ти не впрешся рогом — то знову здасися
коротше, життя ламає всіх. а що воно, те життя, ніхто не знає. мені іноді навіть здається, що на цьому житті найбільше розбираються ті, які здались
ну, тому що справжні герої помирають. разом зі своїми рідними. а може навіть зі своїм народом
розумні люди кажуть, що важливо не перемогти, а вижити. і байдуже, став ти на коліна чи приєднався до ворога — головне, що вижив
так каже еволюційна теорія. а еволюційна теорія не бреше
зі. щось я там іще хотів сказати про пунктик... а, а ну зізнавайтесь, у кого він який?)