"Це не природно!" - "Та невже?"

Всім привіт, шановні. Місяць прайду, який має вкотре нагадувати прибічникам “моделі ЧЖ”, що вона може і популярна, та не єдина можлива (наскільки вдається — то вже питання інше, зрушення є як в позитивний, так і в негативний бік) в розпалі, тож час поговорити про щось спекотне. Так, щоб палала ніжна персикова шкірка...а може, й кісточці дістанеться, хто знає? Вибрати було складно (так, ми пам’ятаємо ваші палкі запити про фемслеш, працюємо), аж тут наш нешановний пан-ініціатор Ліги подав таку шикарну ідею, що гріх було не підтримати!

(Хто не в курсі: на букнеті декому забракло моральної підтримки, ну а Аркуш — то гірше наркотику, не лише нешановний пан не дасть збрехати!)

Про що мова? Та звісно ж, чи “природнім” є те, що Хомо Сапієнса іноді не вдовольняє закладена у традиційних релігійних талмудах модель ЧЖ, і він шукає, як би спотворити видане “від виробника”: то на свою ж біологічну стать заглядається, то первинні чи вторинні ознаки не влаштовують аж до бажання обміняти, а то взагалі — починає казати, що не все так однозначно з природним дуальним розподілом, як так можна! Чи “мама, тато і я” — то справді єдино щаслива сім’я для високоорганізованих розумів, закладена еволюцією?

Так як у нас тут все ж літературна площадка і рейтинг блогів “до 18” — то не чіпатимемо ніжні частини напряму, а спробуємо подивитися на них з точки зору пізнавальної літературної біології.

А це як? Зараз розкажу на пальцях. Отже, вираження емоцій та поведінки персонажів через характеризацію їх у анімалістичній формі — цілком традиційний стилістичний прийом. Щоб було ще зрозуміліше (бо вийшло якось заумно): вирази “кохаються, як лебідь з лебідкою”, “люблю свою любку, як голуб голубку” та інші порівняння закоханих чи молодят з кіньми, курями, соколами — навіть зміями! — тощо настільки тісно інтегрувалися у світову літературу, що є універсальними для багатьох мов. В українській мові ці вирази мають або дуальний (самець та самичка) характер, або універсальний (“як два голуби”). В принципі, для одностатевої пари в тексті можна застосувати обидва вирази – і читачі все ще зрозуміють, про що мова. Однак що, як ви, шановні автори, вже втомилися від одноманітних варіантів “голуби-лебеді” і бажаєте збагатити свою стилістику чимось, більш репрезентативним для не-гетних стосунків? Можливо, навіть хочеться чогось екзотичного, менш звичного для широкої аудиторії? Врешті-решт, саме письменники мають привносити в життя читачів щось новеньке, не все ж соцмережам).

Тоді тримайте огляд можливих варіантів Виключно Природної Різноманітності не-гетних стосунків серед живої природи. Ще раз: все, що наведене нижче, базується на результатах цілком реальних спостережень цілком реальних біологів. Не фантазія, не вигадка для задоволення “збочених нахилів квір-спільноти”. Посилання на джерела є, дивіться самі.

Примітка від автора: блискучий аргумент “це почали досліджувати виключно через популярність теми, раніше не було таких збочень” — ні, це не так. 76,7% опитаних науковців спостерігали у досліджуваного виду тварин гомосексуальну поведінку, але лише 48,2% фіксували дані про ці спостереження. Досліджували давно, публікувати стали відносно нещодавно, бо цензура та суспільні упередження.

Трохи базису

Одностатеві стосунки між тваринами, за даними дослідження спостерігаються більше, ніж у 1500 видів — від комах до ссавців. З приблизно 515 (Вікі) видів приматів — у 51 вида (10%, якщо що). Причому дані дослідження включають не лише фіксацію фактів самого “фітнесу” — це й залицяння та формування стійких сімейних пар. Ок, “фітнес”, з кардіо чи без, трапляється статистично частіше, однак і ці заняття мають прихильників).

Що цікаво: серед ссавців, на відміну від людської культури, одностатеві стосунки це переважно для дорослих — особини, що не досягли повної зрілості, фіксувалися за цим заняттям менше. Давайте, розказуйте далі про “молодь бавиться, подорослішаєш — зрозумієш”)

Ссавці трошки більше тяжіють до “чоловічої міцної дружби” (з 261 виду серед 199 фіксували взаємодію між самцями, між самицями — серед 161), але більше половини видів демонстрували випадки змішаних моделей.

*джерело картинки

Слеш

Так, тому й пінгвіни). Серед птахів взагалі повно випадків, який описує саме цей жанр, зокрема і через схильність збиратися в моностатеві групи під час зимівлі (примітка автора: що трапилося у відпустці, залишається у відпустці, чи не так ;)), а також якщо певні особини не приймають участі у паруванні (а це трапляється нерідко).
– Звичайні сірі гуси (Anser anser) схильні утворювати чоловічі пари навіть під час шлюбного сезону. І якщо в молодих роках гусаки більш схильні до гетеро стосунків, то чим старший птах, тим більше його приваблюють такі ж файні парубки, як він сам, а не самички. За 30 років спостереження за зграєю гусей не зафіксовано жодного випадку пари ЖЖ — лише гетеро, чоловічі, або тріади гуска+два гуся. Подібне спостерігається і в качок, коли холостяки-крижні тримаються компаній своїх бро;
– Самці пінгвінів Аделітакож схильні утворювати чоловічі пари і навіть імітувати насиджування гнізда (каменя або покинутого самкою яйця). До них також приєднуються фламінго
– А тепер трошки зелено-червоних прапорців: для австралійця наші “лебідь з лебідкою” відносно їхніх чорних красенів… трохи не релевантне порівняння. Адже саме серед чорних лебедів відсоток успішного виведення пташенят серед гей-пар становить 80%, тоді як серед гетеро-пар він лише 30%. Щоправда, трохи токсичності у їхній спільноті все ж є: щоб отримати нащадків у гей-парі, чорні лебеді часто крадуть яйця з чужих гнізд, або паруються з самичками, а потім просто виганяють їх з гнізда від яєць (оце “не зійшлись характерами” навіть спільні нащадки не втримають!)

(Примітка автора: гаразд, це по суті людське упередження; може бути й таке, що материнський інстинкт конкретно у цього виду лебедів слабкіший порівняно з іншими – серед птахів є види, де саме самець опікується гніздом, а самка після кладки добровільно кидає її, і це стабільна поведінка).

Серед ссавців “чоловіча дружба на одну ніч” характерна для копитних (примітка автора: а ковбої та кочівники спостережливі 🙂), летючих мишей (хоча й фемслеш серед них буде популярним прохолодними зимовими ночами у печері серед зграї), китоподібних (дельфіни — то взагалі; якби вони зробили свій еее..хаб — вважаю, від тамтешніх тегів червоніли б усі, чого варте “люби навіть не ближнього свого”.

Отже, тепер ви знаєте, що вираз “вони стояли і дивилися на захід сонця, наче два бізони серед прерій” – то автор все ж хотів на щось натякнути 😜.

Фемслеш

Дві самички альбатросів цілком можуть порозумітися для спільного виведення потомства. Знову-таки, європейські зубри (зубриці? зубрині? я в розгубленості🤔) геть не проти виразити своє невдоволення нахабством коліжанки по табуну у цілком зрозумілій формі; антилопи, байбаки, древесні кенгуру; схожі на білок, однак ближчі до приматів тупаї – серед них також частіше фіксується “міцна жіноча дружба”, аніж чоловіча.

Серед звичайних пацюків у неволі, якщо зграя виключно жіноча, подібні стосунки трапляються доволі часто, як і серед плямистих гієн, де роль самця апріорі нижче, ніж роль самиці (та вони ще й менші). Домінування у цих стосунках первинне. Проте ті ж бонобо більше застосовують “тільки для дівчат” для порозуміння та в якості форми підтримки.

Транс-персони

Хоча гермафродитизм сприймається скоріше аномалією, аніж нормою, та це не так однозначно: згідно з все тим же дослідженням, гермафродити та псевдогермафродити (коли ознаки є лише імітацією) зустрічаються серед 60 видів ссавців. Серед тварин, що розташовані нижче на щаблях еволюції (комахи, безхребетні, плазуни тощо), таких випадків ще більше. Наприклад, слимаки є цілком функціональними гермафродитами, які під час сезону парування або “підкидають монетку”, або просто обмінюються генетичним матеріалом. Морські зірки та дощові черв’яки теж без проблем змінюють стать, та ще й можуть розмножуватися клонуванням.

Та все ж зміна статі без хірургічного втручання — справа складна суто біологічно. Тому справжні транс-тварини — це ті, для яких характерна висока пластичність клітин та кардинальні гормональні перебудови.

Пам’ятаєте Марвіна, рибку-клоуна, татка непосидючого Немо? Деякі види риби-клоуна тримаються сімейними групами з домінуючого самця, декількох самок та незрілих самців; і в разі загибелі самки її партнер змінює стать на жіночу і обирає нового партнера серед найбільш зрілих самців групи

(Примітка автора: ех, цікаво, чи Піксар спромігся б перезняти цей мультфільм, відобразивши трохи іншу версію...хоча ні, не зрозуміли, сказали б “це Попелюшка номер 2”🙄)

Серед риб є і такі, хто цілком може опісля трансгендендерного перетворення змінити стать назад за певних обставин - адаптація, так. І ні, це не кросс-дрессінг, все цілком серйозно.

До речі, про кросс-дрессінг: молоді самці деяких видів птахів спеціально не поспішають змінювати своє забарвлення на більш чоловіче, бо імітуючи самку, вони можуть тишком-нишком пролізти до “султанського гарему” більш успішного самця і відповідно, підвищити свої шанси на передачу генного матеріалу без сутичок та агресії. Еволюція іноді дуже хитра: “що ти як баба” у них не вияв слабкості, а перевага.

Вагітний чоловік – оксюморон чи все ж цілком можливий сценарій? А непорочне зачаття?

Ок, про морських коників не знає хіба що лінивий. Так, це в них самці виношують потомство у своєму тілі, іноді в парі з самкою, іноді без.

Рибка-півник, до речі, теж опікується гніздом і малюками самостійно, хоч і за допомогою зовнішнього інкубатора. Самці птахів ківі та якан чекають, доки самиці відкладуть яйця у збудоване гніздо – ну а далі самі якось дають потомству раду.

Окремо скажу про деякі види рептилій, серед яких партеногенез (запліднення зародків всередині самиці її ж генетичним матеріалом без участі протилежної статі) трапляється з високою ймовірністю. Деякі з таких — кавказькі скельні ящірки – взагалі не мають самців (може, й були колись, та природа вирішила “а нафіга”) , так що це, в принципі, теж рахується, як двостатева вагітність ("я й мама, я й тато").

І наостанок - трохи про парадокс Дарвіна

Незважаючи на те, що “фітнес” між особинами однієї статі здається еволюційно непродуктивним – де розмноження? – за думкою багатьох дослідників він відіграє достатньо важливу роль (ні, не відсіювати “слабкі гени”): знімати соціальну напругу серед зграї, зміцнювати ієрархічні та соціальні зв’язки, не вдаючись до силової агресії.

(Примітка автора: людським суспільством подібний спосіб вирішення проблем, особливо без взаємної згоди сторін, апріорі вважається негативним — на те є причини і достатньо вагомі. Але у природі, коли постає вибір між “я тобі горло перегризу” і “давай вирішимо конфлікт інакше”, серйозні травми — це те, чого прагне уникнути тварина з точки зору виживання. Чисто теоретично, якби не було настільки значної суспільної стигми одностатевих стосунків, то припускаю, що соціальне напруження принаймні між особинами чоловічої статі було б нижчим. А може й жіночій теж пішло б на користь, в якості моральної підтримки, як серед тих же приматів)

Так що, любі автори, тепер ваша скарбничка метафор цілком може поповнитися новими знахідками. Хоча маєте пам'ятати, що не всі читали цю статтю. Ну й взагалі, люди не дуже спостережливі, а серед тварин не завжди статевий диморфізм виражений помітно. Плюс, соціальна стигма. Але все ж, так, це природно. Особливо серед приматів, з якими у нас доволі багато спільного як біологічно, так і соціально.