Концентрація мавок, або про Етнофентезі у простих цифрах

Ця ідея прийшла в голову несподівано, але після деяких роздумів видалася достатньо цікавою, щоб за неї взятися.
(З очевидних мінусів: довести, що Чурчхела — то не я, тепер стане ще складніше.)

До цього року все, що мені було відомо про конкурс етнофентезі — "там суцільні мавки" 😁. І в принципі, розумію, чому: мультфільм з милим котожабом ще більше підвищив рівень захоплення цією етноперсонажкою, хоча "Лісова пісня" і без того доволі популярна. Але. Чи справді мавка так популярна в літературі, що вже зуби судомить, а чи то виключно стереотип?

Тож був проведений дуже швидкий аналіз творів конкурсу за допомогою швидкочитання, уважних очей, інструменту для підрахунку кількості знаків та слів (є таке розширення для браузера) та простої ексель-таблички. Ні, без ШІ, тому припускаю, що підрахунки приблизні і могла десь схибити з цифрами, не помітивши мавку, яка зачаїлася серед лісу).
На момент підрахунку на сторінці проекту було 98 творів (не враховувалися зняті "Рибне місце" та "Набуток", в також позаконкурсні).

Почнемо з найбанальніших питань:

1. Про кого більше пишуть - чоловіків чи жінок?

Про жінок. 49% творів мають головну героїню, 47% - головного героя, ще у 4 творах серед основних дійових осіб обидві статі.

2. Тут зібралися любителі мікро чи макро об'єму?
   Середній обсяг - 15 383 знаки, відносно максимально дозволених 20К, отже, скоріше макро)

• до 5К - 1% творів;
• 5-10К - 16% творів;
• 10-15К - 22%;
• 15-19К - 24%;
• 19К+ - 36%

3. Романтичні стосунки (прям щоб помітні, вплетені у сюжет) присутні у 27% творів. Серед них - 2 фемслешних (гаразд, один фактично пре-фемслеш, на межі) та 2 слешних твори.

4. Смерть головного героя чи когось з важливих персонажів присутня у 40% творів. Щасливий кінець— у 46%, тож оптимізм перемагає (хоча у 18% творів з хорошим кінцем теж хтось помирає в процесі).

Переходимо до найцікавішого - хто ж з міфічних істот стане маскотом нинішнього конкурсу?

Фаворит (скоріше, фаворитки) однозначний — відьми, відьмаки та мольфар/ки. 34% творів мають серед дійових осіб представників саме цього рольового класу).

Мавки згадуються всього у 20% творів (примітка авторки: дуже часто "мавка" виступає як синонім русалки з аналогічними характеристиками, чи щось середнє між русалками і нявками). Русалки — 16%, полуденниці — 5%. Трошки повітруль, декілька змій, різноманітні духи та привиди, а також богині.

Серед істот чоловічого роду топ оф майнд - чугайстри (13%). На другому місці — вовкулаки (12%). Домовики — 7%, водяники та лісовики - по 6%. Геть забула підрахувати перелесників, оціночно вони зустрічаються у 5-6% творах. Упирів практично не було, зміїв теж. Декілька божеств та іншої хтоні, однак небагато.

Найпоширеніше рослинне міфологічне кліше — квітка папороті — зустрічається у 7% творів. Було трохи барвінку, десь верба).

Щиро думала, що мінімум у половині творів будуть козаки — а ні, всього у 5%! Та й кладовище, як локація, не надто популярне — зустрічається всього у 6% творів.

Мінімум у 3 творах дійові особи — котики).

Якось так). Буду рада доповненню цікавої статистики спостережень з вашого боку 😊.
Ну а кому треба бурчання про кліше, шароварщину, Велесову книгу та інші поширені помилки використання українського етнобестіарію — то чекайте огляду від Химерного (так, це виклик 😜). Хочу трохи перепочити від наукового гугління.