Письменники, які стереотипи про письменство дратують вас найбільше?

А вам не здається, що допис у якійсь інсті чи ще десь та літературний твір під офіційною обкладинкою - то трохи різні речі? Соцмережі - це вважай як повсякденне спілкування, у ньому буває всяке і без цензури. Але література - це вид мистецтва. Як і в будь-якому мистецтві, у ньому є свої правила, якщо хочете, канони. Писати грамотно - це вимога самої літератури як виду мистецтва. Це вам не в кухні за столом побалакати.

Насправді я багато про це думаю. Межі настільки розмиваються, що ламається сама ця четверта «стіна». А визначені канони - ким вони, зрештою, визначені? Можливо, якщо авторський голос із помилками, то це якраз і допомагає краще передати ідею, заради якої й була задумана книга. Хто знає

1. Не знаю, де там які межі у вас розмиваються. Ось книга, а ось гаджет із вашою персональною сторінкою. Їх якось можна сплутати? 2. Визначені канони визначені усіма попередніми поколіннями письменників. Багатьма-багатьма тисячами. Саме завдяки ним ми взагалі маємо літературу як мистецтво. 3. Наведіть хоча б один реальний приклад, коли авторський голос із помилками передав ідею краще, ніж передав би її грамотно.

Цікава історія з помилками залишається цікавою історією.. зрештою, їй може допомогти коректор. А грамотно написану бездарну графомань не виправить ніщо. Менше уваги рюшикам

Найгірше - міф про талант, або про те, що для того, щоб добре писати треба не вчитись, а ✨відчувати✨

Назвати зараз нецікавим життя пересічного українця може тільки той, хто на собі не відчув силу прокляття "А щоб ти жив у цікаві часи!"

Ого. Перечитав коментарі і навіть не знаю, що добавити🤔 Якщо чисто від себе, що мене найбільше дратує, то це: Коли люди думають, що все написане відбулося з автором, це він так інтерпретує, сублімує особистий досвід і т.д. Якби у моєму житті відбувалося все, що я пишу, то я б уже давно поїхав у психлікарню слідом за дахом🤪 Щонайцікавіше, зазвичай такі висновки люди роблять з поезії, особливо інтимної лірики, бо ж там душа та серце, а може ще якісь частини тіла💘 Ото я щотижня закохуюся, мені зраджують, я зраджую, хтось помирає, хтось народжується і т.д. Дивуюсь, як то я ще на роботу встигаю ходити і щось писати між тим😅 Ну і тут уже згадував Вісник Темряви: якщо пишеш або читаєш слеш — латентний гей, а якщо пишеш горор — маніяк, садист, аб'юзер тощо. Наркоманом не називали, може тому, що в мене у творах ще не було наркозалежних😔 Дяка за цікавий блог🤗

о, так... а ще коли створюєш у творі атмосферу занепокоєння чи жаху, а прилітає в коментах "автор певно чимось занепокоєний та нажаханий"... взагалі часто дивують висновки деяких читачів

Найбільш дратує такий стереотип про письменників: письменник пише виключно гусячим пером на цупкому папері чорними чорнилами каліграфічним почерком, після написання сторінки твору посипає чорнильний текст золотою пудрою. Письменник носить твідовий костюм, має густі брови, часто дивиться у вікно довгим задуманим поглядом схрестивши на грудях руки.

)))))

Ну чорним чорнилом і пером це прикольно, я так іноді роблю. Шкода що дуже довго і все одно потім доводиться перенабирати на ноутбуці. І коли тут встигнеш подивитись у вікно? Та і костюм в таку спеку...

Що можна писати, не маючи таланту. На жаль, ні. Ну, тобто не заборонено, але результат в кращому випадку "бідненько але чистенько"

1. що письменниками є всі, хто просто щось пише.. як на мене, то це самообман... для мене Письменник - це людина, яка заробляє собі на життя письменництвом, або хоча б (бо не всім потрібні гроші) має значну кількість читачів та зробила (робить) більш-менш вагомий внесок у розвиток літ-ри... тобто 99,9% тих, хто називає себе письменниками, такими не є.. і дратує мене саме те, що кожен, хто створив акаунт на сайті самвидаву, автоматично починає себе так називати та ще й у блогах повчати інших, як треба писати.. це бісить 2. грамотність обов'язкова - підтримую... читачі підсвідомо вчаться мовленню на творах, які читають... тому неграмотні твори є як мінімум зневагою до укр-ї мови, читачів та культури в цілому.. і відповідно стереотип, який створили та підтримують писаки, що головне "просто писати, а все інше неважливе" - бісить, бо веде до отупіння читачів 3. має бути розумніше - теж так вважаю... Письменник, а не писака, має бути інтелектуально розвинутим, інакше його твори будуть "ні про що", а ідеї, які він там буде розкривати будуть хибними.. інше питання - що інтелект це не тільки ментальний рівень, його типів навіть не два.. плюс дивимось пункт 2. - все написане впливає на свідомість читачів.. далеко не всі мають настільки розвинений ментал, щоб відстежувати ці ідеї-паразити... 4. тут трошки протиріччя з пунктом 3. може бути - Письменники пишуть лише високе чтиво - ні, Письменництво - це або про заробітки (і тоді ти пишеш те, що читають, але це про теми, тобто пам'ятаємо про пункти 2 і 3), або про пошуки\творчість (тоді це унікальність, важливість, розвиток, внесок в літ-ру - але точно не про "пишу аби писати як пишеться") 5. має бути більше досвіду - скоріше "так", але-але.. недостатність досвіду можуть компенсувати допитливість, використання досвіду консультантів та розвинена уява з логічністю мислення.. плюс унікальність власного (нехай і малого) досвіду, чи унікальність бачення звичайних речей, які стануть фішкою автора.. бо так то у будь-кого є досвід як мінімум життя в сім'ї (або без сім'ї) та виживанні в школі (чи відсутності цього) - тож і писати в принципі є про що теж у всіх а от всяка ахінея по типу: писати щодня, книги мають друкувати на папері, твори мають відповідати сучасним течіям, про "тут цілий список" писати неможна - це, як на мене, повна фігня.. і вона бісить... особливо закони, які обмежують теми... ну от як травля автора гарі поттера та самої історії через її позицію, що є лише два гендери... літ-ра має відповідати принципу свободи, в ній має бути все (але це не про якість тексту, а про суть)

А чому можна бути неуспішним бізнесменом, неуспішним музикантом, неуспішним математиком, але неуспішним письменником бути не можна?

а чому всі люди світу, які готують вдома, не вважаються кухарями? чому ті, хто має гарний голос та співає у душі, не є співаками? чому ті, хто бігає зранку, не є легкоатлетами? ті, хто кожен день сидить за кермом власного авто і возить не тільки себе, не є таксистами? може тому, що Письменник - це професія (яка звісно ж може бути покликанням) або хобі (якщо це про розвиток чи додатковий заробіток), а не просто навичка письма та наявність уяви (а часто взагалі відсутність навіть цього, лише думка, що чомусь треба бути саме письменником).. і питання тут не про успіх, бо Успіх для письменника - це стати міжнародним брендом, а не просто бути відомим в межах рідної країни (це не успіх, навіть коли це проф. діяльність, що кормить).. окрім того, щоб сказати, що Письменник неуспішний, людина для початку має стати Письменником, а не просто калякати "що-небудь" від "нема що робити" чи "я ж Письменник і треба калякать щодня"... неуспіх - це коли людина все життя (чи дуже довго) щось вперто робить, але не може зробити щось реально варте високої оцінки чи досягнути якоїсь іншої власної цілі (бо успіх теж не факт, що є ціллю).. чи навіть робить щось реально круте, але соціум чомусь її ігнорить.. а не про "людина робить те, на що апріорі не здатна (і навіть не намагається навчитись, бо ж бляха геніальна від народження - хто сказав це хз, але вона в це свято вірить), бо вавка в голові каже, що це саме те, чим вона є" можна не досягти успіху навіть коли ти реально геній, бо успіх, на жаль, це щось на рівні долі, і якщо його не дано, то вище себе не стрибнути (хоча, звісно ж, я дуже хочу, щоб це було не так, але ще не зустрічала тих, хто зміг би зламати уготоване зірками).. але "жінка - людина, але не кожна людина - жінка"

Ну більшість людей готують їжу та водять автівки. А людей що регулірно пишуть художні твори не так-то й багато. І на якомусь же етапі цього письма людина може себе ідентифікувати як письменник? А то у вас виходить або коли гроші заробив, або коли внесок в літературу зробив. А в історії літератури купа іменитих письменників, які грошей за свої твори не бачили, а те що внесок зробили взнали на порозі смерті, а то й не встигли дізнатися, а скільки тих що писали так само а визнання не отримали. А оскільки переважно творчі професії як раз є сферами з доволі малим відсотком успішних представників, то що ж тепер усім хто все життя цим займається навіть називатися відповідно до роду діяльності не можна. Бо якось усіма іншими професіями людям можна називатися з того часу, як вони починають ними займатися, а то й ще на стадії навчання. Можна бути і неуспішним письменником і просто поганим письменником і взагалі безтолково-бездарним письменником, так само як можна бути поганим і безтолковим представником будь-якої іншої професії.

"Можна бути і неуспішним письменником і просто поганим письменником і взагалі безтолково-бездарним письменником" А можна бути і поганим письменником, але успішним і багатим)))

Тсссс, не паліть контору )))

"називатися відповідно до роду діяльності" - можна називати речі своїми іменами.. бо діяльність це про роботу, а не про відпочинок... не моя провина, що ви не розумієте де межа переходу.. для мене донести до вас своє бачення не є чимось важливим і витрачати на це час я не бажаю.. все, що я хотіла сказати - я вже сказала.. а ви можете далі гратись в нерозуміння п.с. особисто я не знаю людей, які б хоч раз у житті не намагались щось написати (ну хоча б вірш), але жоден з них ніде не волав, що він письменник після "перших трьох абзаців" (як роблять зараз).. а от тих хто керує авто чи готує серед них значно менше (перших то взагалі одиниці).. і те що когось там менше само по собі не робить їх кимось.. то ж для мого досвіду ваша схема не працює якось так

1. Шо писати треба щодня. Ні й ще раз ні! Авжеж, якщо ви поставили собі таку ціль і якщо у вас строки горять, то це справа така, потрібна. Але тим не менш, я вважаю, що працювати в своєму темпі - це непогано! Авжеж, писати раз на півроку такак собі альтернатива, але кілька разів на тиждень - норм тема. Найголовніше давати собі перерву вчасно, бо інакше буде вигорання й все - па-па. 2. Що писати на суржику погано. Авжеж русизми часто бувають ненавмисними й дуже ріжуть око, але якщо суржик усвідомлений і доданий для колориту - чому ні? Наприклад, коли персонаж на ньому розмовляє. 3. Що без детального плану все пропало. Ні, план як на мене, має бути обов'язково, але давати собі простір для імпровізації - дуже важливо, бо писати ж тоді не цікаво буде

Що гарні твори то результат таланту, а не праці. І в зворотню сторону, що таланту достатньо аби бути письменником. Що письменництву не треба вчитися. Навчили грамоті в школі — можеш бути письменником. І ще про «головне аби було написано з душею» З новенького — що давати запити чату gpt дорівнює письменництву.

ці штучні тексти - капець...але іноді бачу, що прочитань таких книжок доволі багато, люди не помічають чи їм пофіг?

Хтось не помічає. Комусь пофіг. Комусь і взагалі приємно, що з митців «зняли корону» (в нас цього поки не дуже багато в обговореннях, але в англомовній спільноті рівень злорадства деяких персон з цього приводу зашкалює)

...той випадок, коли саме легко та швидко написні твори чи глави збирають кращі відгуки. а ті, над якими мучилася та працювала, — так собі. твори, "написані з душею" — видно, вони кращі, ніж "бездушні".

"Автор заклав сюди якийсь великий сенс! Це глибока метафора!" - закиди такого типу. Якщо фіранки сині, вони сині. Все. "Не друкувався, не письменник". "Якщо ти пишеш чи читаєш слеш, то ти - латентний гей". "Якщо твій персонаж аб'юзер та садист, то для тебе це ок. Ну, раз ти про це пишеш". Ну і улюблене: "Всі горор письменники - приховані ман'яки, садисти й вбивці". А ще наркомани й сатаністи. Куди ж без цього?

А ще наркомани й сатаністи - це як бабки у дворі))) такого в мене ще не було))

А ще є бабки у дворі, які називають всіх письменників графоманами

це у якомусь дворі, де раніше літераторам житло давали і тому вони такі слова знають)

Харківський будинок "Слово", не інакше))

останнє частково вірно. ти мусиш мати якійсь життєвий досвід. якщо не сама то принаймні бачити приклади серед друзів/знайомих/сусідів.

Стереотип, шо автор курить якусь ядрьону траву, шоб таке писати

О, я колисьтна такі закиди говорила, що палю не просто ядрьону, а червону, марсіанську

Їм і в голову не приходить, що нам не треба жодних стимуляторів. Бурхлива фантазія - звичайний стан мозку))

Стереотип, що жінка може писати тільки про "отношеньки", А в чоловічих жанрах працювати не вміє

Найгірше коли самі жінки письменниці в це щиро вірять)))

Згодна

Стереотип - називати себе письменником у нашому становищі.

є таке)))

Стереотип, що жінка може писати тільки про "отношеньки", А в чоловічих жанрах працювати не вміє

Ще б знати, що таке ці "чоловічі" жанри... ):

Чоловіки (не всі, звісно) відносять туди все, крім любовних романів🤣

Римська імперія)))))) Поясню у приватних повідомленнях, а то Ви без телеграму не у курсі деяких приколів нашого Письменницького клубу рівна-рівному

Письменник повинен хотіти більше розуму, ніж в читача, більше досвіду, більше пережитих емоцій, бо розповідати про обмежене й нецікаве - хто читатиме? Ще більш обмежені. Якщо автор поважає читача, він буде розвиватися і вдосконалюватися, щоб бути розумнішим за читача - не в сенсі, читач дурний, а письменник розумний, а в сенсі - письменник знає те, чого читач не знав і уявити не міг, а письменник йому це показав.

До всіх стереотипів ставлюся поблажливо, на те вони й стереотипи, що вкоренилися міцно і за один раз їх "висмикнути" не вдасться)) Але додам ще один пункт до списку: якщо герой висловлює якісь провокативні та аморальні думки - то це обов'язково думки самого автора, просто протрансльовані вустами героя. Звісно, зараз вже цей стереотип майже зник, але інколи трапляється🙃

ой, в мене було таке оповідання від першої особи, і героїня була не дуже гарна людина. Так потім мені висказували, як я могла так зробити))) потім боялась писати від першої особи, зараз вже пофіг)

Ахаха, то капець🥲 Але дійсно бувають такі люди. Шкода, що вас це тоді травмувало, але добре, що зараз змогли побороти👍

О, нова аватарка. Класна;) Так, чогось коли описуєш поганців іноді вважають, що ти описуєш від свого імені. Скільки хороших акторів по цій причині закенселили:(

Дякую))) Так, дійсно, це ж і з акторами так само😢

того чувака з гри престолів переслідували і хотіли вбити (як у змі писали), і він вирішив не зніматися

Так, і того актора, що грав роль Драко Малфоя. Дуже шкода їх, взагалі ж іще тоді були дітьми/підлітками

ооо про малфоя не знала, він для мене таким лапочкою був (ох ці фантазії підліткового віку)))

"Треба досвід в темі, яку розкриваєш". Хочеться одразу піти до авторів фентезі, запитати, як їм літається на драконах 😌 "Ти не письменниця/письменник, якщо не видалася твоя книга" "Хто це буде читати?" "Письменник повинен знати все"

Ну, один знайомий письменник писав, що щоби писати про польоти на драконах, треба вивчити закони аеродинаміки

Так, щоб розуміти, як працює техніка польоту. Я ж мала на увазі саме драконів, бо дракони це не тільки про польоти

А коли людина летить на драконі: вона знає закони аеродинаміки чи просто приручила дракона та летить? Може, ця техніка більше потрібна, якщо нудятно описувати політ від першої особи дракона: я підійняв ліве крило, праве, ліве, праве. Вітер такий-то, температура повітря, я важу стільки-то, поїв/не їв, на мені стільки-то людей такої-то ваги Серйозно цікаво буде таке читати?

Ну так будь-яка книга розрахована на свого читача. Опис аеродинаміки буде доречним у фантастичному романі, де автор детально показує фізичні особливості вигаданого ним світу, наприклад. Але зрозуміло, що такий опис абсолютно ні до чого у фентезі для підлітків про перше кохання, де дракони - це просто антураж.

Ось і я про це

Все залежить від автора та контексту. Мені наприклад, було б важко читати закони аеродинамики, бо не розумію всіх тонкостей. Сюжет не завжди потребує настільки дрібних деталей. Якщо героїня летить рятувати друзів, опис, а як же працюють крила і все таке, буде не до місця. Мені здається, ви зараз до мене приськіпуєтеся. Це був лише приклад. Можу навести інший - щоб описати згвалтування, не треба бути зґвалтованою. Вивчати факти, досвід інших, дивитися матеріали. Або, щоб описати смерть героя. Ми ж не помираємо заради цього

Я не прискіпуюсь, а намагаюся розібратись у Вашій позиції. Тепер остаточно бачу, що вона у нас однакова Дякую!

О так. Стереотип #1 - жінки так не пишуть Стереотип #2 - навіщо читати жінок... Стереотип #3 - хороша література не буває українською стереотип #4 - українці не читають фантастику Це можна продовжувати. Але насправді все це не має значення.

ооо ці всі теж є. думаю люди, які говорять, що нема хорошої літератури укр, її не читали ніколи. А ось, що не читають фантастику, можливо є, ну, відомих імен, що на слуху, не так вже й багато

Фантастику в нас не друкують від українських авторів, саме через цей стереотип. Якось була підписана на один блог київських авторів. Вони писали міське фентезі про Київську відьмочку. То розказували, що редактори намагалися переконати їх забрати з роману відьомство, бо українці таке не читають

Боже, яка маячня. Я маю на увазі, стосовно того, що в Україні не читають фентезі чи фантастику - читають, читають багато. Але, на жаль, через стереотип про те, що якісних книг українською не буває, читають переклади зарубіжної літератури. І то, не тому що, вона якісніше, а тому що "Ну це ж західне, означає якісне" хоча це далеко не завжди так. Через те деякі українські автори повторюють слід в слід за зарубіжними, штампують книжки з кліше, й абсолютно не оригінальні. Але я впевнений, що наші автори можуть писати не гірше зарубіжних, і не менш цікаво. Не хочу хизуватися, або рекламувати свої книги таким чином, але наприклад мої книги - незважаючи на натхнення більш відомими книгами, мені вдалося утворити абсолютно оригінальний та цікавий Світ, та сюжет, який не схожий цілком на інші книги. Тому, якось так.

Я з вами погоджуся. Наші автори не тільки можуть це, але й роблять це

Повірте. всі ми вважаємо. що створили абсолютно неповторний і оригинальний світ. цікавий і чудовий, всі до одного, про сюжет взагалі мовчу, свіжіше і оригінальнише не буває. І я так вважаю, і ви, всі. Але стало цікаво: що особливого в вашому світі? Якісь фішки. чому він не схожий цілком? На обкладинках пан. схожий цілком на багатьох інших лицарів, королів чи принців. а що особливого? Мені дійсно цікаво. Дякую. якщо розповісте, хоч 5 ознак вашого світу.

Добре, я спробую вам пояснити. Я надихався всіма відомими творами, такими як Відьмак і Гра престолів, але більше все-таки Відьмаком. Конкретно Відьмак — це мутант, мисливець на чудовиськ, який використовує еліксири і бореться з ними поодинці, попередньо пройшовши випробування травами. У моєму творі полюванням на чудовиськ займається спеціалізований орден мисливців на чудовиськ, що складається в більшості з колишніх злочинців і солдатів. Тобто, це люди, які пройшли через певні життєві труднощі і не вперше тримають у руках меч. Їх вербують з в'язниць або армій і переводять у загони, які складаються приблизно з п’яти осіб: одного або двох старших мисливців, а решта — або новобранці, або більш досвідчені бійці. Вони одягнені в клепану броню, шкіряні плащі, що забезпечує їм як мобільність, так і захист в бою. Вони озброєні мечами, сокирами, арбалетами, луками, молотами та іншою зброєю — залежно від умінь і конкретної людини. Конкретно головні герої озброєні мечами, тому що вони є ефективною і швидкою зброєю. У моєму Світі ви знайдете: Авторських і унікальних чудовиськ, таких як Болотник — Страж Болот, що складається з моху, тини і рослин. Лихо — абсолютно авторське чудовисько, що мешкає в лісах і біля річок, неподалік від населених пунктів. Мимо проїжджаючих подорожніх він огортає лозами страху, насилає на них ілюзії, змушуючи бачити найстрашніші речі. І згодом, коли жертва повністю не в собі, пронизує її своїми довгими кігтями і витягує душу. Також в моєму тексті можна зустріти унікальну атмосферу, цікавий сюжет (так вважаю не тільки я, а й ті, хто читав книгу), живих персонажів з прописаними характерами і минулим, які розкриваються поступово (не відразу). Багато цікавих боїв, глобальних битв. Я б продовжував далі, але не хочу вас втомлювати. Дякую, що запитали.

ви мене пробачте, але ліхо одноглазоє - герой сусідньої міфології, воно навіть у фільмах-казках у них є, так що ні, не особливий)

Я маю на увазі не саме Ім'я чудовиська, а те яким я його зробив. Поглинаючи душі своїх жертв, він поміщає їх у кокони у своїй печері, де маринує, а в цей же час ці душі переміщаються в «Світ кошмарів» і бачать свої найпотаємніші страхи. Згодом душі або знищуються, або стають змученими душами — тобто жорстокими привидами з примарними клинками на службі у лиха. Якщо сама душа пройшла перевірку міцності. Також лихо поглинає душі жертв, які марінуються у його коконах, становлячись сильнішим. Суть чудовиська полягає не в його назві, як ви зрозуміли, а в оригінальній авторській концепції: від лиха одноокого я взяв лише ім’я і зовнішність, усе інше — абсолютно авторське. Перемогти чудовисько можна за допомогою бомб «Розсіюючих імлу», які на час припиняють дію темної магії лиха, роблячи його вразливим і дозволяючи вбити. Жертв, що перебувають під впливом ілюзії, можна пробудити за допомогою «Часнику», незважаючи на всю кумедність цього засобу)

жертв в коконах маринувала Шелоб і інші пауки толкієна, ви створили мікс)

Ви здивуєтесь, але при створенні цього чудовиська я не дивився ні на володарь перснів, ні на інші твори, все створив виключно зі своєї фантазії) Й таке буває) Не обов'язково меньш відомому автору копіювати щось цікаве з більш відомих творів, щоб створити щось своє, оригінальне) Просто у нас такий час, що вже дуже багато чого створили інші автори, але це не означає, що оригінальних творів не може бути. Я виключно надихався атмосферою відьмака та іншого фентезі, а не копіював щось звідти. До того ж, в мене завжди була добра фантазія, з нею мені пощастило)

Пощастило створити героя рос. казок? Пробачте, це за межами розуміння. пишіть, ваша воля, як ви замість змінити наполягаєте, що воно ваше неповторне - хто я? Щасти вам з творами.

Ось якщо що посилання на те, як виглядає це Лихо. Окрім ілюстрації самого лиха, ви також зможете побачити багато других ілюстрацій персонажів, лорні вставки про Всесвіт, таке інше. Буду радий якщо завітаєте: https://t.me/bogdaniobookschannel/33

Що стосується обкладинки - вона створена саме для того, щоб пригорнути увагу, я й не ставив ціллю зробити її надто оригінальною) А текст й анотацію - так. Якось так. Я привів вам ознаки, чому вважаю свій текст оригинальним та цікавим, а Світ не типічним та яскравим. Звісно, у кожного своя думка, і ви маєте право на свою. А читати чи ні на основі наданої вам інформації - це вже ваша справа) Сподіваюся, вас не втомив.

«Якщо коротко: 1) структура Ордену, 2) походження мисливців, 3) нові види чудовиськ, 4) жорстка атмосфера світу, 5) акцент на психологію героїв».

можливо, ви праві, і це справді оригінальний світ, дякую за відповідь)

Звертайтеся) Радий що вам сподобалося)

Як мило, бажаючи схвалення себе, ходити та гнобити у коментарях інших

Я начебто на самому початку уточнив, що не хочу реклами за рахунок коментарів, і тим більше, нікого не гнобив. Лише висловив свою суб'єктивну думку. Де ви побачили протилежне? Мені задали питання щодо твору та ознак за рахунок яких він оригінальний - я постарався дати на нього вичерпну відповідь. Якби не запитували, то й не ліз би куди не слід)

Мій коментар був для МарКо Кейк

Якщо це ви мені, то я знайшла в творі героя російських казок, вам це імпонує? мені ні) я не бажаю схвалення себе, я не вилажу наперед з творами якості нижче середньої, де просто темрява від помилок і нестиковок логічних. я взагалі все поховала, бо це дійсно мило - толерувати культуру ворога і називати милими тих, хто намагається автору донести. що так не можна. Але ж це мені не можна навіть згадувати. що я колись була якось дотична до сайтів сусідів, десять років тому, це я ворог( А Лихо доноглазоє в творі з маркером "моє оригінальне" - норма, так) Бо я гноблю завжди. А ви вже запроторили масою твір з рос. персонажами в топ і раді. Головне, щоб автор не травмувався.

Та Ви що? Чомусь із Ваших блогів не видно, що Ви їх пишете не для схвалення Ви побачили у персонажі Лихо з лозами персонажа Лихо Однооке, якого там немає, та почали гнобити автора. Вам ок бачити те, чого нема? Мені - ні

це персонаж лихо і в нього одне око, якого ще треба великого розуму, щоб скласти 2 та 2? а я придумаю персонажа ваню козенятка і скажу, що він до біса оригінальний - ви ж мене з лайном змішаєте. бо ви в нас на сторожі автентичності, тіко для одних можна не дуже автентично писати, а іншим треба ух. як автентично) не смішіть

Треба мати велику параною, щоби називати Лихо, в якого одне око, але яке називається Лихом за паспортом, і діє абсолютно інакше, ніж його однойменнець, толеруванням русні І припиніть вже переходити на особистості, жертво Ви наша

МарКо Кейк, запевняю вас, російський фольклор – це останнє, з чого я черпаю своє натхнення)

ого. вас бомбить, реально, стільки праведної ярості) спрямуйте в мирне русло: відбетьте автору книги, щоб були красиві і змістом. і формою, буде гарна справа для гарної людини

Якщо автор звернеться, то буду з ним працювати, якщо ні, то ні. Це ж Закон Вільного Вибору. І я Вас нікуди не посилала

ні, я пишу для себе і для тих. хто адекватно сприймає інформацію. а не піниться від люті через невідомі причини. ви теж пишете для схвалення, а для чого? для засудження? всі пишуть для схвалення і підтримки, і це нормально. тільки мені одній ви вирішили заборонити і поставити в вину нормальні дії, бо що? ідіть. допоможіть автору з твором. там раельно є для вас робота) і буде гарна книга

Причина початку діалогу з Вами очевидна: Ви наїхали на автора з надуманої причини. Далі пінитися почали Ви, але ж, звісно, я То Ви таки пишете для схвалення? А як щодо слів, що не шукаєте підтримки? Ото вже дійсно не смішіть

Вибачте, але Болотяник, як Дух-охоронець болота з зовнішністю з тіни та моху - це український фольклор Хоча ось за Лихо дарма до Вас причепилися

Ви не знаєте російської народної казки "Лихо одноглазоє"? А вона є. Є фільм "На нєвєдомих доріжках" - там теж воно є. Ви не знали цього? Я знаю. Проте, я ж троль. який не має права казати - ось руснявий персонаж. Щоб автор змінив на не такого яскраво сусідського. Толеруйте, ваша воля. Якість письма вас не бентежить? Як редакторку і бета-рідерку? Ок. Значить. автор буде розвиватися не вгору. а вглиб. бо вгору вже нема куди. він ідеальний.

Який милий перехід на особистості. Та знаю я про Лихо Однооке. Та ж якщо геть інше Лихо, то у чому толерування російського?

Вас конкретно щось взяло, не знаю. що саме, та і не цікаво, я сказала свою думку і не гидила на автора, я вважаю персонаж не оригінальним. бо зустріла ідентичний в рос. культурі, зі схожими характеристиками, я сказала про це, бо можна замінити. Не хоче автор - не треба. і зараз твір автора потребує вичитки і правки, це теж правда, і вам би як гарному редактору пройтися по ньому, допомогти. а не мене тут гризти за коментар. в якому немає нічого поганого і страшного. І образ немає теж. А на особистості ви перейшли, ви вже прийшли з тролінгом мене як особистості за мої особисті блоги і мою особисту думку, ваш перший коментар тут - вже від невідомо з якої причини злоби, я і схвалюю себе. я і стверджуюся. Ви себе не читаєте? А треба. Перечитувати і аналізувати, бо виходить - плюнула і давай волати: а, в мене плюнули. А то ваше вам вернулося. Я вам не чіпала перша ні словом, нічим взагалі. І не чіпатиму. Сподіваюся, ви з вашою злобою зробите для мене таку ж ласку.

Не кажіть мені, що треба робити, і я не скажу Вам, чому Ви не праві Не переносьте на мене Ваше бажання відбетити цього автора, будь ласка

а бажання є. це так) ок, не буду, тихого дня

Ось я виглядає мій болотник. А оригінальний він чи ні - це вже на ваш розсуд. Не маю ціллі вести дискусії на ці теми: https://i.pinimg.com/736x/cf/e3/e1/cfe3e199acbdebdf2d96258c4cfd4cb1.jpg

Не оригінальний. Однак це все, що у Вашому описі неоригінального Ну, сказали, що у Вас все супероригінальне, будьте ласкаві подивитися в очі реальності

Для мене він оригінальний, для вас може ні. Кожному не догодиш. Слідкуйте за своїми творами і оригінальністю в них. Принаймні, таких чудовиськ в інших відомих мені творах я не зустрічав, на основі цього зробив висновок, що він оригінальний. Навіть якщо вбити в гугл «Болотник» і дивитися зображення, то подібного образу, як у мене, ви не зустрінете. А те, що ви просто шукали, що дорікнути, це вже й так зрозуміло)

ну, звичайно

Пане автор, я не маю проти ваших героїв нічого, пишете - пишіть, я знаю персонажа з рос. казок з одним оком і на ім'я Лихо, і про це сказала) я б його особисто змінила, бо і інші можуть знати те сусіднє лихо. Але то ваша воля. А все, що далі - то не моя і не ваша проблема, щасти вам. і шукайте бету на вичитку і правку, бо багато повторів, кострубатих фраз, але і це нормально, ніхто не пише зразу красиво і без помилок, так що все нормально.

мені треба було зразу йти в особисті, пробачте

О, номер три це от те від чого регулярно палає...

Це вам ще не писали, що чоловіки не вміють писати х))))

Мені писали, що не вміють писати про секс)))

Які унікуми хахаха ХD

Коли питають: — Скільки, кажешь книг у тебе видано? Ні, не збірок... Не у м'якій обкладинці... Скільки?! Ну от і помовч. Письменник воно, ти диви...

ооо є таке. А якщо і є, то буде питання "А чого всього одна книга?", а коли дві "Ой, всього дві", а коли десять, то "Оу, чому ти ще не відома на весь світ")))

Не зустрічаюся зі стереотипами, оскільки практично ні з ким не обговорюю власну творчість c: Я маю на увазі, в близькому оточенні)

Що письменники гроші лопатою гребують. Особливо ті, яких надрукували))))

ну, якщо дитяча лопатка і гроші з монополії))

Супер! Тре запам'ятати