А ви коли-небудь відчували абсурдну й необґрунтовану ненависть до якоїсь людини?

Ось так, наприклад:
Іноді Раян доходив до такої абсурдної ненависті до Енні, що його шкіра від п'ят до маківки буквально вкривалася мурашками. Але це не ті приємні мурашки, які з'являються приємно, коли вперше слухаєш найкращу у світі пісню, а гидкі, слизькі, мерзенні, які огортають тіло, коли не можеш довго зігрітися в теплій ковдрі після проливного дощу.
Уся ця ситуація заважала роботі. Безумовно, коли вони прилетять додому, він попросить продюсерів змінити напарника для шоу. Якщо не дозволять - розірве контракт. З нею він працювати точно не зможе, і нехай пропонують йому у десять разів більше, ніж зазвичай. Ні, і ще раз ні. Це почуття, яке він відчуває поруч із нею, не варте жодних грошей.
Одного разу, коли вони знімали передачу в Румунії, зайшли в ресторан місцевої кухні.

• Мама-ли-га, що за дивна назва, - з глузливою посмішкою кинув Раян, - поки вимовиш.
• Це звичайна каша з кукурудзи, - відповіла просто вона.
• Кукурудза загалом смачна й поживна, тоді має бути нормально.
• Ні, - усміхнулася Енні й прогорнула голосно своє меню.
  Він і сам припускав, що йому ця страва не сподобається, але все ж замовив. Раян заздалегідь придумав, що скаже. На великій таці йому винесли підсохлу по краях помаранчеву кашу. Перша ложка - крупиці неприємно клацнули на зубах. «Приблизно так би було, якби хтось зварив пісок», - подумав він. Усю цю справу прикрашено шматочками сухої по краях сіруватої бринзи, а зверху посипано петрушкою.
• Нормальна страва, цілком можна їсти, - заздалегідь відрепетирував і вимовив він.
  Енні подивилася на нього й цілком розуміла, що він зібрався впевнено й пафосно збрехати. Вона б сказала: якщо щось подобається, то ніколи не переконують ні себе, ні будь-кого іншого, що це добре.
  Але вона знала, що він знав, що вона це знає. Енні подивилася на нього, Раян на неї, запихаючи величезну ложку каші до рота - потрібно швидше її з'їсти, навіщо ж такі величезні порції, і забути про це як про страшний сон. Вона спеціально спостерігала за ним, не відриваючи очей і підклавши руку під підборіддя. Начхати, що її ароматний стейк із золотистою скоринкою остигав.
• Ти мій особистий сорт мамалиги, - сказала вона, коли він нарешті розправився з останнім шматком мерзенної каші, і його обличчя вже не могло приховувати ненависть до всього, що відбувається.
  Так, його неприязнь до неї була більш ніж взаємна.

Читати оповідання про те, чи зможуть Раян та Енні стати друзьями, а можливо і більш можна тут https://arkush.net/book/34610/20

Так, у мене і такі маються сюжети)))