Читацький Марафон, звіт сьомий

У мене сьогодні останній звіт з Марафону, хоча я не збираюся припиняти писати про твори, які тут прочитала. Просто це буде не в рамках марафону :)
Цей допис присвячено роману Сміттяр Мар'яни Долі. Він вже мав один відгук на Марафоні, але це співпадіння - я давно хотіла його почитати.
Світ, про який розповідається в романі, дуже цікавий, і, як на мене, дуже важливо для нас усіх, що такий роман є. Адже він відповідає на питання, яке постає перед значною частиною нашого суспільства. Клятий совковий спадок досі робить це питання гострим. Спробую пояснити, про що я кажу.
В світі роману всіх людей розділено на класи - свого роду касти. За законом жанру головний герой належить до найнижчої касти, про правила життя якої ми дізнаємось одразу. Ці правила могли б бути втіленням мрії багатьох людей: в представників цього класу є все, що необхідно для виживання. У них є гарантоване державою соціальне житло, безкоштовне медичне обслуговування, безкоштовне навчання на цілком пристойному рівні, гарантований мінімальний дохід. Є навіть соціальні ліфти, хоча й дуже обмежені: якщо дитина гарно навчалася та успішно склала іспити, вона може піднятися на один клас вище.
Натомість обов'язки цих людей доволі необтяжливі: не можна смітити на вулицях, соціальне житло треба підтримувати в порядку, не можна порушувати закон. Вулиці цього району дуже чисті, оскільки ніхто не хоче отримати штрафні бали в рейтинг. Вдома також усі прибираються, оскільки в будь-який момент може зайти комісія та дорікнути: мовляв, держава надає вам житло за умови підтримання його в порядку. Отак раз - і вирішили питання чистоти на вулицях і в квартирах.
Чому ж це не утопія, а антиутопія? Тому що, маючи оце все, люди не мають свободи. Так, обирати собі професію не можна: що тобі "рекомендували", те й бери. Якщо ти дуже гарно вчився і прекрасно склав іспит, можуть "рекомендувати" на вибір дві або навіть три професії. Але всі вони будуть в межах твого класу. Коли головний герой випадково складає іспит під іменем хлопця з елітного класу, йому рекомендують омріяну професію: астрофізик. Коли він, вже складаючи іспит за себе, відповідає на ті самі питання - звісно, так само, - йому пропонують три професії, найуспішнішою з яких є професія автомеханіка. Принагідно варто зауважити, що певна справедливість на рівні освіти існує: хлопець, що вчився у школі найнижчого класу, отримує ті самі питання на іспиті, що й хлопець з еліти, і його знань цілком достатньо для відмінних відповідей. Але який в цьому сенс, якщо автомеханік - це верх кар'єри, яку він може мати, хоча за своїми здібностями цілком міг би бути астрофізиком?
Існують обмеження й особистої свободи. Так, представники нижчих класів не можуть мати більше двох дітей - бо ж держава вочевидь не прагне збільшувати витрати на їх забезпечення всім необхідним. Міжкласові шлюби не заборонені, однак, наприклад, жінці більш високого класу невигідно йти за чоловіка нижчого класу, бо її клас понизиться. Очевидно, що за таких обставин вибір партнера не такий вже вільний.
На тлі цих обмежень уже, як на мене, не відіграє такого вже великого значення той факт, що поділ на класи з самого початку був нечесним. Навіть якби це відбулося справедливо, вся система побудована так, що про справедливість тут не йдеться.
На жаль, сьогодні в нашій країні (та й не тільки в нашій) є багато людей, які готові були б сприймати навіть такий світ як утопію. Вважаю, їм було б корисно прочитати цей твір.
Сюжет роману нагадує славетного "Принця й жебрака": двоє хлопців, один - з найнижчого класу, другий - з найвищого, міняються місцями. Вони роблять це добровільно, причому все відбувається дуже верибельно: елітний хлопець, який не тямить у житті, наполягає, а хлопець з найнижчого класу усвідомлює ризики й сумнівається. Але зрештою вони домовляються, й починається сповнене неочікуваних (авжеж!) неприємностей життя. Втім, приємності в ньому також очікуються, принаймні, для того хлопця, який отримав можливість навчатися на астрофізика. Чи вистачить йому допомоги дівчини, яка знає правду? Чи пожалкує про свій вибір другий хлопець? Не буду спойлерити, краще почитайте :)
#банда_читає_аркуш