написання персонажів протилежної статі

30.07.2025

⋯

мені здається, я би так не боявся цієї теми, якби не всі ці відео про «чоловіків, які прописують жінок» і навпаки. от здається, що все просто: не думай про стать — думай про особистість. але де проходить ця межа? де ця особистість, яку можна наліпити і на персонажа, і на персонажку, переходить у стать, яка вимагає відмінностей між рисами характеру, особистим та соціальним життям між вищезгаданими персонажем і персонажкою? як знайти баланс між гендерною рівністю та біологічною й психологічною різністю?

планую зараз роман з головною героїнею-жінкою. я, раптом що, чоловік. з самого початку бачив у головній ролі конкретно дівчину, от не знаю чому — просто продумав історію й уже не можу її переінакшити. і начебто повноцінна особистість виходить, й історію рухає самостійно, й окремо від чоловічої статі має життя та характер — та чи достатньо цього, щоб мене не розкритикували за «занадто порожню/несамостійну/клішовану героїню»? чи достатньо я кваліфікований письменник, чи достатньо добре розумію жінок, щоб бути готовим віддавати їм головні ролі?

поділіться під цим блогом власним досвідом написання персонажів протилежної вашій статі. про що варто думати, які питання собі ставити, як перевіряти, чи не прописуєш ти картонку зі статевими ознаками? або ж поділіться своїми улюбленими (чи ненависними) помилками серед невмілих авторів у цій сфері.

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Христина Холод

01.08.2025 21:12

Якби на вас подивився інопланетянин, він би побачив просто бігаючі мішки з м'яса з дивними примхами. Йому було б плювати, хто з них чоловік, а хто жінка І до речі, про залазити в череп... це єдиний спосіб, яким я можу працювати. Я взагалі не здатна писати від третьої особи. Це просто... неможливо. Моя свідомість відмовляється

⋯

Артур Сіренко

01.08.2025 17:28

Це не просто важко - це дуже важко. Насправді, персонажа протилежної статі можна описувати тільки зі сторони. А так щоб від імені персонажа протилежної статі.... Ні, це можуть тільки тільки окремі талановиті автори, що можуть перевтілюватись абсолютно. Та й таке - наскільки в них то вдається.... Досі я навіть не пробував писати такі літературні твори.

⋯

Катерина Лилик

01.08.2025 16:48

Я в основному пишу чоловіків. Щоб не було кліше, я думаю, персонаж має бути самодостатнім.

⋯

Віра Бегаль

31.07.2025 15:51

Аби не лізти в гендерні питання (бо вони в цьому конкретному контексті не є особливими) — як варто працювати з усіма темами, в яких маєте сумніви щодо власної компетенції: 1) пишете так як ви самі це бачите 2) даєте на прочитання кільком бетарідерам, які більш обізнані в темі 3) корегуєте текст після зворотнього звʼязку Бо ви не побачите вузькі місця власного світогляду допоки не випустите їх назовні у вигляді слів на папері чи екрані. Власні упередження — це сліпа зона для людей, аби їх помітити найкраще працює сторонній погляд і зворотній звʼязок. Ну а піддавати надмірній самоцензурі власний світогляд аби раптом щось не сталося і хтось не покритикував — то зайве і не допомагає в творчому процесі.

⋯

Вісник Темряви

31.07.2025 14:30

Блін, як би тупо не звучало, але пошукайте жінку у собі. От прямо отак: "Якби я був жінкою, то...". Насправді немає ніяких унікальних відмінностей жінки від чоловіка, окрім статевих органів і двох-трьох проблем. Не існує ніякої жіночої чи чоловічої логіки чи психології. У нас відмінностей - мізер. Тут більше про характер вашої героїні чи що? Про психотип навіть.

⋯

Raven Zeitemann

31.07.2025 13:14

Та все ж просто. Дивишся на чоловіка/жінку як на людину й пишеш. Чоловіки можуть плакати й бурхливо переживати так само, як і жінки можуть замикатись у собі й грубити, наприклад. Немає великої різниці. Я написала цілий роман від імені чоловіка (перша особа) і жодного зауваження не отримала від жодного чоловіка, який цей твір читав. Натомість мені сказали, що я добре передала думки чоловіка. А все через те, що я писала про людину, а не про стать. Та й усе ¯\_(ツ)_/¯

⋯

Dark Mist

31.07.2025 13:12

Пишіть як пишеться, жінки, в принципі, це також люди, вони все зрозуміють :)

⋯

Dmytro_Bord (Орест Пограничний)

31.07.2025 12:36

Просто пишіть про персонажа як про людину, не звертаючи увагу на його стать окрім моментів, де це потрібно по сюжету. У мене багато жінок-персонажок і ніби все вийшло, хоча раз мені таки сказали,що вони занадто стримані як для жінок. Що ж, у наступній главі персонажа закатала істерику :) Також я думаю має значення кого саме ви вирішили описати - умовну принцесу-воїна чи "гламурне кісо". В другому випадку треба піднягти матчастину, щоби знати куди наноситься тоналка, а куди туш :)

⋯

Kotoryba

31.07.2025 13:07

І навіть "гламурне кісо" можна описати по різному, враховуючи, скільки насправді зусиль та часу потрібно, щоб нанести той самий гламур та бути в курсі усіх модних тенденцій 😏

⋯

Мавка (Ганна Заворотна)

31.07.2025 15:09

А про занадту стриманість хто писав? Бо стрманість і навпаки ще ж і від ситуацій залежать, і від інших людей

⋯

(користувача видалено)

31.07.2025 01:45

"але де проходить ця межа" — Ніде. Пиши персонажа як людину, а не як стать, якщо у тебе історія не про специфічну гендерну тематику і все буде чудово. "як знайти баланс між гендерною рівністю та біологічною й психологічною різністю" — Ніяк, це вигадана проблема. Просто пишb жінок як людей. " та чи достатньо цього, щоб мене не розкритикували" — Дай почитати кільком феміністкам, дізнаєшся. Ну або хоча б якимсь жінкам. Відмінность між жінками і чоловіками існують в досвіді, а не в особистостях. Якщо досвід персонажа не зумовлений статтю/гендером - не треба писати людину як категорію. Перевіряється це через ексклюзивні трейти, котрими ти готовий наділяти персонажів однієї статі, але не іншої. Ну і ексклюзивне ставлення. Наприклад, якщо в описі персонажа ти жінку описуєш через талію, стегна, або груди, а чоловіка - ні, то це явно сигнал до того, у тебе в голові насрано і що ти займаєшся проекцією власного ставлення до жінок на власний твір. Таких штук багато.

⋯

Mія Море

30.07.2025 23:22

Я полюбляю психологію. Дійсно, в багатьох випадках ж і ч відрізняються. Навіть, чуйність і співчуття будуть різними, вже не говорячи про якісь кризисні моменти, де зазвичай жінки істерять, а чоловіки замикаються в собі. Проте, скрізь бувають винятки. Головне почати писати, а дальше потрібні слова наздоженуть 😉

⋯

ГаляВуд

30.07.2025 22:58

Головне, щоб вашому герою/їні повірили. Для цього треба створити цілісного believable персонажа, з власними жестами, психологічними особливостями, вадами, мовою і т.д. А чоловік це чи жінка, думаю, якраз у процесі створення воно саме приходить. Та і в сучасному світі дуже важко провести чітку межу між ч і ж. Може бути і ніжний чоловік і жінка-грім, все залежить від вашого бачення і вміння донести це читачу. Це якраз найважче. А щодо критики. Вона завжди буде. Кого не критикують? Читаю відгуки на гудрідсі на начебто визначні твори і там є критика. Кожен по-своєму сприймає текст. Так, критика - це страшно, але до цього треба просто звикнути і не писати з думкою "а шо скажуть люди?". Бо люди завше знайдуть, що сказати.

⋯

Самван

30.07.2025 23:04

про критику істина, я згоден. давно змирився, що всім і кожному не догодити. але задача автора — мінімізувати кількість критики, максимізуючи якість роботи. для цього ми й задаємося питаннями, як ті та інші письменницькі аспекти опановувати.

⋯

написання персонажів протилежної статі

Коментарі

Додатковий коментар:✖

Скаргу надіслано✖

Слава захисникам і захисницям України! ✊🇺🇦

Додатковий коментар:

Скаргу надіслано