Козацьке фентезі та міфи про козаків.

Поспішаю поділитись. Перший цикл пригод козака Мамая вже цілком на arkush.net.

Перше оповідання циклу колись посіло 8-ме місце на першому конкурсі фентезійних історій: Брама. Та увійшло в збірку (трясця, навіть буктрейлер збірки знятий за мотивами мого оповідання). Тож предсталяю вам повноцінне продовження на цілком україномовному порталі. Три історії:
Відьма. Суд Богів. Природа Звіра.
Бігом читати!

https://arkush.net/book/565

І раз зайшла тема про козаків, розвію кілька міфів:

1. Козаки, то поголовні алкоголіки.

Гарна казочка, проте правди в ній не багато. На січі це засуджувалось. Керівництву вручались ордери з попередженням, якщо схильність до пияцтва помічалась. А у випадку повторення інцидентів вступали в хід вже "дисциплінарні" заходи. В походах діяв сухий закон, і карали "на горло" дурника, котрий закон порушував. Дисципліна в козаків завжди була сильною, не дарма Військо Запорізьке вважалось одним з кращих в Європі. А як ви собі уявляєте дисципліну в поголовних алкоголіків? Є теорія, що козаки самі поширювали цей міф, пошиваючи недооцінивших їх ворогів у дурні. Проте, звідки ростуть ноги у етилової казочки, здогадуються усі.

2. Козаки і шаровари.

Ні, не носили. Точніше носили, проте не такі, як ви бачите на виступах народного ансамблю, коли в ті шаровари поміщається весь колектив. Штани у воїна повинні бути практичними. Тобто, біля колін вони були підв'язані. Або взагалі вузькі.

3. Козаки і татари то одвічні вороги.

Знову зрозуміле коріння казочки. Про всяк нагадаю, що між козаками і кримським народом траплялись місцеві сутички і двосторонній грабунок. Проте серйозні межі це не переходило ніколи. Для тієї епохи явище цілком звичне. Ще нагадаю, що козаки з кримськими татарами заключали мирні договори, згідно з якими козаки забезпечували захист татарських кордонів. Стали б вони захищати кордони одвічного ворога? Якщо по правді, то це були найадекватніші сусіди козаків з усіх можливих.

4. Оголений рембо.

Будьмо розсудливі: козаки не воювали в одних шароварах і черевиках. Це красиві зображення, нехай там і будуть. Холодно, не практично і безрозсудно. Це з тієї когорти міфів про рогаті шоломи вікінгів і чорні костюми ніндзя. Нагадаю про одне з кращих військ. В обмундированні (награбованому в тому ж числі) козаки рідко мали нестачу.

5. Це лише вертва населення.

Згідно спогадів останнього козака, це не просто верства, це - цілий народ. Чабани, скотарі, землероби, ковалі, рибалки та мисливці. І все це козаки. І жили вони не лише на січі, а й на хуторах та в містах. Деякі могли і кочувати.

6. Козаки то аскети і самітники. Жінок не потребували, сімей не заводили.

Ага-ага. А з'являлись вони тоді як? Непорочним зачаттям? Я вже згадував, що це не просто верства населення, а цілий народ. Народ, який не дає потомство? Дивуюсь я деколи таким тезам в книжках з історії, але правда дещо відрізняється.

7. Хортиця.

На острові Хортиця (що в Запоріжжі) Січі не було. Підтвердить екскурсовод або толковий історик.

8. Бойовий гопак - то стиль бою козаків.

Скажу по чесному. У воїна з холодною чи вогнепальною зброєю швидше за все не буде часу махати ногами, тим більше з розвороту чи в стрибку.

Взагалі, оці всі бойові мистецтва і справжня військова підготовка мають мало спільного, можливо потім про це буде блог. Так, кулаком в зуби козаки володіли, або підняти й кинути об землю. Але не потрудились це систематизувати. А Володимир Пилат таки потрудився. В 1985-му. Куля з мушкету межи очі - то стиль бою козаків.

Сюди ж і Спас (теж такий стиль бою). Прямих доказів зв'язку стилю спас до січового товариства немає. В мене особисто двояке ставлення. Ніби й розвивають щось українське, але паразитують на пам'яті про козаків.

Такі були деякі з багатьох міфів про наших пращурів. Знаєте ще? Пишіть в коментарі.