Прототипи героїв

найкраща подруга головної героїні "Мені дуже шкода" частково списана з моєї найкращої подруги. точніше, я сформувала цього персонажа зі своєї подруги у 2017-х роках, змінивши деякі якості під сюжет. сама головна героїня повинна була стати моїм прототипом, але чим далі вона розкривалася по сюжету, тим більше у нас відмінностей.

Головні герої книги "Меч для Добра, квіти для Зла" Маклен та Повелитель, створені на основі минулого мене і мене майбутнього. Особливо придає задоволення, коли описуєш майбутнього себе, переживаючи з головним героєм свої відчуття. Інших героїв я списував зі своїх сусідів( в мене дуже незвичні сусіди), а деяких на основі певної людини з додаванням крихти якоїсь особливості. Свого часу, коли я жив в гуртожитку, в нас управителька була дуже незвична бабця, всі казали на неї: "Надзіратєль". Я цю жінку не забуду ніколи, такі перли могла видавати тільки вона( як наприклад прийти на роботу наклюкану по саме не хочу і з розмазаною помадою на лобі) а її характер був щось з чимось. Майже без змін, я передав її характер на свого персонажа, одного з генералів Повелителя - Мотрона Скотинівна. Правда, вона з'явиться в наступних розділах і кому цікаво, то дізнається про неї пізніше:)

Мої персонажі - це здебільшого я сам, навіть якщо це жінки. Але ще мені до вподоби такі постаті, як Арсен Люпен (дивний збіг, правда?😁) чи Ежен Відок.

як це не егоцентрично, але зазвичай мої героїні - це я, навіть різні грані мене. Але скоріше не в характері, а варіації "якою б я була, якби народилась в такому світі" або "якою б була, якби сталась така штука"... Так само і інші герої часто є дзеркалом мого оточення. Через це і характери героїв переписую, коли книжка полежить. Не те щоб це свідомо, але "героя застарів і він явно зреагує інакше". від того цікаво щось перечитати й згадати стани, в яких я була. Ідеї, що хвилювали розум.

З-поміж інших, у мене є героїня, до створення якої надихнула пісня....

що за пісня, якщо не секрет?

Персонаж - Божена з "Омріяної..", а пісня - ILLARIA - Відьма)

Зазвичай персонажів я беру зі своєї голови, але іноді виходить і так, що я надихаюся певними людьми, їх рисами характеру, зовнішністю або ж їх історіями.

В мене, наприклад, є деякі схожі риси, але, звісно, я уникаю повного копіювання. Ідея з Елліною в мене з'явилася через Серану із гри TES 5. Дундон і Людмунд - такий собі симбіоз Золтана із "Відьмака" і ГІмлі з "Володаря Перснів"... Серп - дещо розбещена копія Малкочоглу Балібея із "Величного Століття")))) Ну і Карра Алас. Я вже казав, що взяв зовнішність і характер свого першого кохання (окрім гострих вух)

В моїх героях нема ні мене, ні знайомих. Ну, може, збірні образи. Персонажі уявились такими, як є, і почали жити своїм життям. Подекуди я сама дивувалась їхній поведінці і словам 🙂, але вирішила бути демократичною авторкою. . Вже постфактум провіряла на правильність мови жестів, відповідність архетипам, навіть характери по кольору очей. Співпали.)

Зазвичай це збірні образи з декількох людей або персонажів книг або фільмів, плюс чисто авторські фішечки :) Як таких прототипів не використовую.

Аналогічно.

Часто беру за прототип когось із рідних чи просто перехожих людей)