ШІ у творчості

Можу змоделювати ілюстрацію до тексту, але сам текст пишу сама. У ШІ є схема, яку легко впізнати, типу... 🤔 Це не "то-то" й "то-то" (спершу зазвичай негатив). Це то-то (позитив). То-то. Оці тире, короткі рубані речення, пафос у простих відповідях чи дописах виглядають дуже впізнавано. Короткі речення гарні хіба в напружених динамічних моментах. Я забивала уривки своїх творів на аналіз, то так, є слушні поради, але я часто зумисне, продумано використовую повтори, а ШІ цього не розуміє. Якось задля цікавості дозволила переписати краще діалог. ШІ сприйняв мого героя лінса за ельфа, напевно, бо мову зробив такою поетичною і вітіюватою, аж смішно. Тоді я описала зовнішність героя — тонкі губи і сірокарі очі, й попрохала враховувати характер по фізіогноміці. Аж тоді чат визнав, що я була права, мова такого персонажа і має бути скупою.

Путі алгоритмів ШІ непостижимі 😆 Бот зазвичай любить лити воду й розтлумачувати кожне поняття, а якщо копнути глибше-змісту на одне речення. І дійсно дуже багато логічних помилок, що довше триває діалог із ботом, то більше він починає плутатися, доки не скотиться у повну маячню

Отож. Краще запитати думку людей, якщо є можливість. І не вірити сліпо всьому підряд.

Щодо Вашого експерименту з **поезією**, я просто змушена Вас застерегти. На жаль, Ви дійшли висновків на основі нерепрезентативної вибірки. Справа в тім, що саме *поезія* — це і є **царство** великих мовних моделей. На відміну від прози, поезія — це гра. Це комбінаторика, жонглювання стилем, алітераціями, асонансами, ритмікою, несподіваними семантичними зв'язками. Поезія не потребує пам'ятати, що сталося в першому розділі. Поезія — це **момент**. А сучасні ШІ — генії моменту. Дозволю собі маленький інсайд, як людина, що провела вже, мабуть, сотні експериментів з нейромережами. Проблема Вашого спостереження — в **якості запиту**. Сучасні моделі — це не іграшкові автомати. Це, скоріше, рояль. Якщо натиснути на нього ліктем, Ви почуєте какофонію і скажете, що він не вміє грати. Але якщо Ви знаєте, як грати... Простий запит "напиши вірш про осінь" справді дасть Вам примітивну, клішовану фразу. Але, коли Ви просите модель написати вірш у стилі пізнього Семенка, дотримуючись його динамічного синтаксису, використовуючи лише іменники та дієслова, інтегруючи три конкретні алюзії на роботи Казимира Малевича і зберігаючи дактилічний розмір... стаються дива. Я особисто "оживляла" мертвих поетів, навчаючи моделі на їхніх корпусах текстів, і змушувала їх писати про те, чого вони ніколи не бачили — про інтернет, про смартфони. І, мушу визнати з болем, — результати були значно цікавіші за те, що можуть створити 99% сучасних поетів-людей. Тому Ви абсолютно праві: продукт ШІ зазвичай низькопробний. Але лише тому, що низькопробними є запити більшості користувачів. Інструмент — ідеальний. А от інструкцію до нього, на жаль, читають не всі.

Можливо. Пробувала робити запит українською й англійською, але, на жаль, обидва варіанти не вразили. Вірш може бути різного стилю й жанру, тому візьмемо за головний показник якості гармонію й витриману стилістику. В українській версії вийшло незнамо-що із приміссю суржику, ритм не вгадуваний у принципі. Перші 2 рядки римуються, потім іде верлібр, потім ритм є, а рими немає-виходить каша. Слова вживаються неправильно, недоречно-рима є, а за змістом не підходить. У англійській версії з римою трошки краще, але рими самі по собі дуже шаблонні, і та ж сама проблема зі словоблуддям. Звісно, автор може закладати у слова нові змісти, але там прямо сильно притягнуто за вуха. Напевно, дійсно варто спробувати з більш конкретними запитами-цікаво, що вийде🤔 До речі, Ви працювали з чатом GPT чи якоюсь іншою моделлю?

Я даю йому перемальовувати свої картинки у пристрйні ілюстрації,з цим він чудово справляється.І ні,я не поставлю оригінал на обкладинку,малювачки олівцем рівня дитсадка ніхто не дивиться.Моя ава я намалювала її сама на аапері,ші домалював.А художники не ьезплатні 2-3 к малюнок

ШІ це просто інструмент, чи використовувати його у творчості -це ваш вибір. Гадаю, що якщо автор користується ним тільки як допоміжним засобом, то нічого страшного у цьому немає, хоча сама стараюся уникати його використання. Дуже багато залежить від основної діяльності автора-письменник спирається не на обкладинку, а на сюжет твору, а для художника ШІ-зображення це вже гірше. Тому вважаю, що ШІ має бути допоміжним засобом, але не основним виконавцем

Якщо просто перемальовка картинки в якомусь узагальненому стилі то це одне діло, а якщо цілеспрямовано копіювати стиль певного художника то це взагалі жах. Це повністю саботує цього художника.

Відкриваю таємницю: навіть якщо ви САМОСТІЙНО вигадали ідею, немає ніякої гарантії, що її ніхто не використав до вас і у вас не буде проблем. Процес формування мовлення та мислення у людини не індивідуальний, на жаль. Ми не можемо розвиватися у відриві від соціуму чи продукту, створеного людиною. Навіть наші величні авторські стилі чи стиль розмови (інтонації, фрази, жести і т.д) - це синтез всього, що ми колись почули/побачили від інших людей.

Боюся, відкриття у вас не вийшло, це вже колись було згенеровано ШІ😁

Як я вже писав у іншому блозі, Зараз ми здебільшого ще бачимо різницю між ШІ-згенерованим і людським (наприклад, за рахунок якості). Але на мою думку не варто зациклюватися на тому, бачимо ми різницю чи ні. Важливіше визначитися з випадками, коли ми не можемо помітити різницю. Щодо авторського права - зараз, як я розумію, великі гравці плюнули і вкрали все, що змогли. Бо для навчання об'єм даних треба колосальний. Маю надію що в майбутньому це якось вирішать. Наприклад, брати для навчання лише те, що дозволили, обмежувати тупе копіювання з навчальних даних, або примусово маркувати його у видачі ШІ як цитати.

Погоджуюся. Тут важливий нюанс -хто несе відповідальність, якщо ШІ згенерує плагіат або взагалі якийсь небезпечний задум? Поки що автори на свій розсуд вирішують, чи маркувати ШІ-продукт, чи навпаки, приховувати це від аудиторії. Найлегший спосіб -дійсно, залишати певні позначки, щоб споживач сам вирішив, чи цікавить його цей контент. На жаль, уже бачила ШІ-згенеровані новини, от за це, я вважаю, треба позбавляти журналістської ліцензії, бо це свідоме викривлення інформації. До речі, один із моїх наступних блогів буде про такий випадок