Ескейпізм чи політика?

Дочитав блог-пост. Якщо вже радити на повну котушку, то пишіть про космос-гумор-науку, а з якогось місця коли читач втягнеться БАЦ! йому по лобі і далі рішуче перевести твір на болючі соціально-політичні рейки! (Ну і звісно з письменницькою майстерністю щоб аж щелепа відвисала)

Дякую за адекватний коментар

Ескейпізм (в мріях - у вигляді розгляду "подій рівня вимирання" як от надпотужний ШІ)

Про що люди пишуть - те й читають. На платформі переважає фентезі і романтика і (вкладка "жанри"), тож там буде найбільша кількість читачів. Чому? Хз. Чув, що психологи кажуть, мовляв, в сучасних умовах найбільш здоровим є чергування ескапізму і заглиблення у реальність. Можливо, автори-читачі Аркушу хворі. Я сам такий) P. S. Заздрю Вашій впевненості у собі. Тобто у Вас навіть думки не було, що текст не читають, бо Ви ще не набрали підписників, а не лайкають, бо він може людям не подобатись.

У мене он «Донбас 1984» лежить — чиста антиутопія, політика, соціальний треш. Нуль коментів. Я теж колись думала, що гостра соціальна тема зайде. Ага, щас. Читач не хоче, щоб йому колупали рани, читач хоче любові та магії. Така аудиторія, нічого не вдієш.

Хоча там з редактурою біда, текст сирий і потребує вичитки. Але навіть якби він був ідеальним, сумніваюся, що черга б стояла. Політика і соціальні драми зараз справді «не на часі» для читача, всі хочуть магії.

У мене теж склалася подібна думка. Я теж, до речі, ще в 14 році писав про події на Донбасі і взагалі про війну. Але воно теж сирувате.

У вас такий специфічний стиль, що люди читають і потім губляться в потугах коментування. Бо треба б відписати в унісон, але не вдається, то краще промовчати)

Бодику, дякую. Дуже цікава гіпотеза, дякую. Ви, по суті, емпірично довели мою теорію **Коментарної Сингулярності**. Вона описується простим рівнянням: **C = 1 / ( Σ(Ps * G) + ∫(M dF) )**. * Де **C** - кількість коментарів. * **Ps** - рівень, політичного та соціального трешу в оповіданні. * **G** - коефіцієнт реалістичності сюру. * І найважливіше — **інтеграл від M по F**: ступінь **M**атюків, інтегрований по всій шкалі **F**ілософської глибини. Коли знаменник стає занадто великим, **C** прагне до нуля. Так, люди просто бояться ділити на таку, халепу. Виходить, що кожен мовчазний читач — це не просто читач. Це, хай йому грець, маленький **фізик-теоретик**, який, побачивши рівняння, що веде до колапсу, чемно відходить на безпечну відстань. За що їм окрема, подяка.

Саме це я і мав на думці.)

Я та розумію, я тут один, хто має якісь амбіції? Боже, як я посмів хотіти пободатися читачу)) Про лайки згадав! Гріх просто! Треб сидіти в андерграунді й писати для 20 людей - це ваш ідеал, я так розумію?

Ви хотіли почути чужі думки чи підтвердити власні?) Хтось, як Ви, хоче визнання (яке не завжди означає якість), а хтось дійсно готовий писати для 20 людей, але таких, що знаються на темі, жанрі, сенсах. Вам дали доволі конструктивні думки стосовно Вашої роботи, висловили свою думку. Кому з нас знати, що Вам хочеться писати більше: політику чи фантастику (я сподіваюсь, що Ви мали на увазі саме "фантастику ", а не "фентезі", оскільки оцим "якесь" навіяли флером знецінення). Пишіть те, що, як Вам здається, здатні "витягнути". До хорошого тексту завжди прийдуть і читачі, і визнання. А якої ще поради Ви чекаєте?

Тобто ви всі тут виключно займаєтется письмом як хобі після роботи і вам нецікаво щось більше? Я просто тут не так давно, тому можу не зовсім розуміти, я ж бо згадав про лайки, а це гріх.

Оце ви натягнули сову на глобус 🤣🤣🤣 Звісно, що хотіти бачити сердечка на своїх творах не гріх, але писати треба те, до чого душа лежить. Бо можна написати таку дивовижну хрінь, женучись за лайками чи якимось іншим визнанням, що потім самі крінжуватимете. Коли мода на умовну фантастику пройде. І так, здається, що ви хочете писати на замовлення. Тоді пишіть на замовлення. Винятково заради лайків. Хто ж вам заборонить? 😏

На відміну від вашої тусовки, я не боюся йти на конфронтацію з місцевим людом. І це так хочу всім подобатися. Ну канешно))

Та йдіть, я що, проти? 🤣 І ви хочете подобатись, бо тоді б не плакали про відсутність лайків.

Я хочу комусь подобатись. Це страшний гріх! Якась абсурдна дискусія, якщо чесно.

дивні люди не хочуть лайків, бояться уваги і стараються її не привертати. Дуже багато правильних, глибоких і безрезультативних рішень. "От що ви будете мати від того? Як так можна?" - до біса то все, ви одним блогом уже маєте той результат, який запланували. Це як з гарною дівчиною. Всі знають, що перший крок - фігня і втрата стратегічної позиції, але людина, в якої є самооцінка швидко розставить все по місцях. Рухайтеся - поки інші критикують)

Амбіції є у кожного, але їхній характер різний. Ви кажете "хочу, аби мене читали". Люди пишуть: "у Вас перенасичений образами текст" (що правда; окрім того зверніть увагу на присвійні займенники та тавтології). Ви у відповідь "це мій стиль, критикуйте персонажів". До персонажів та сенсів читач може й не дійти. Ви коли перечитаєте роботу згодом, на свіже око, – помітите, що малось на увазі. Ви пишете "люди не читають жанр у якому я пишу, не так як "якесь" фентезі". По-перше, ще спробуйте написати якісне фентезі. По-друге, Вам пишуть "читають, але залежить від настрою". Від Вашого тексту дійсне віє відчуттям, що Ви пишите, бо хочете на широку публіку – і нічого в цьому поганого нема. Є питання: Вам навіщо писати? Хочете популярності – зайдіть у розділ "популярне" у книжкових, проаналізуйте ринок, подавайтесь у ті жанри. Хочете витриманої якості – пишіть те, до чого більше лежить душа. Бо коли душа лежить, то ви майже завжди думками в тексті, і поринаєте у тему, бо вона Вам цікава. Розбирається у жанрі, маєте більший матеріал, на який спираєтесь (не може однаково якісно паралельно жити дві історії, одна завжди починає шкультигати). Може я погано перечитала коментарі, але я не бачила претензію конкретно до бажання зібрати лайки. Репліка "не хочу витрачати час, хочу аби одразу зацікавились" дійсно тяжіє до бажання читачів, а не автора, тож люди Вам і розписали, що думають на цей рахунок. Не знецінюйте, будь ласка, кількість читачів у кожного, бо для когось це може бути важливим. Так от я питаю: Ви хочете почути чужі думки чи знайти когось, хто підтвердить, що Ваше унікально глибоке "політичне" не потрібне, бо всі дурні, тому доведеться писати "якесь там" фентезі, щоб Вас помітили? Пишіть. Пишіть "якесь" фентезі. Чи фантастику. Чи гумор. Що хочете пишіть. Залізьте в дослідження, які аналізують ринок (хоча і там ви можете знайти момент з "половина читала фентезі, а інша половина опитаних – антиутопії") книжковий, подивіться. І вже для себе вирішуйте. Це ваша відповідальність. Ви ж не спитаєте у нас: народжувати мені дитину чи ні? І кого краще: хлопчика чи дівчинку? У кого перспектив більше? Бо мені, знаєте, доведеться багато вкласти в той процес, – а раптом на виході отримаю не те, чого хочеться. Зрештою, у нашому світі часто вирішує маркетинг, а не сюжет)

Знову ж таки, я просто хотів у блозі запропонувати дискусію про те, чим цікавиться широкий читач, а коментатори почали переходити на мою особистість, мовляв, я хочу "писати на замовлення" і взагалі самозакохана зірочка. Інтелектуали, що тут скажеш.

Написане вами в блозі перекреслює цей ваш коментар 🙄 Якби ви хотіли просто дискусію, то сформулювали б текст блогу інакше. І про свою особистість ви першим почали писати.

Ви весь свій допис обкрутили довкола "я помітив", "я виклав історію, "мені варто сконцентруватись на чомусь іншому?", – а тепер кажете:"Та я просто хотів поговорити про те, чого хоче читач". Ви надто перебільшуєте тон написаних тут коментарів та їх спрямованість безпосередньо на Вашу особистість. Ну, кожному своє, може Вашим поглядом все так і сприймається, звідки ж мені знати. Можливо, Вам, хочеться просто поговорити: типу піти проти "тусовки", не дивитись нікому в зуби. Що можу сказати, теж непоганий спосіб провести вечір. На любителя, але...Я не любитель. Тому що можу побажати: не замиленого ока, читачів та виправданих очікувань від сфери. Вас ще багато відкриттів на літературному шляху чекає, сил Вам їх сприймати гідно.

Пишіть те, що подобається у першу чергу Вам!)) Автор може підлаштовуватися під аудиторію й казати тільки те, що більшість хоче почути-але тоді він перестає бути собою. Загалом, я б сказала, що популярність залежить не від цінності самої ідеї, а від того, кому й як її порадять алгоритми-і більше того, навіть з яким настроєм будуть читачі. Тому те, що більшість обирає якийсь жанр, не означає, що попит буде лише на нього. Можу по собі сказати, що в різний час і під різний настрій можу читати як про політику, так і щось розважального характеру

Піду читну, що там у Вас) Але дійсно, писати "на замовлення" то таке діло... Я пишу те, що мені особисто цікаво, а будуть ще читачі, то буде супер. Не буде ще читачів – то нічого страшного. Оригінальні твори пишу лише в жанрі реалізму.

Чому всі вирішили, що я хочу писати на замовлення? Я кажу про пріорітети. У мене є дві різнопланові історії, одна на соціально-політичну тематику, друга більш філософсько-комендійно-фантастична. Я просто вирішую для себе, на що мені витратити наступні кілька місяців, щоб потім не вийшло, що воно нікому нецікаве, бо я, бачте, ноунейм.

Мабуть, тому, що ви написали про вподобайки і про важливість для світу) Висновки напрошуються самі собою. А якщо ви ноунейм, то й гумористична фантастика може пройти непоміченою.

Це якраз випадок, коли автор питає у інших, що йому писати - те, що хочеться, чи на замовлення. Цікаво буде почитати коментарі, хто що думає, або що порадить. Рідко читаю незавершені твори, невідомо коли буде наступна глава - можна забути що було до цього.

Може тому що ви написали цю історію "важкими" нуарними реченнями?

Кртитикувати треба сенси та характери, а не манеру письма, бо комусь подобається Забужко по стилю, комусь Хемінгвей, усім не вгодиш з подачею.

А ви не вгоджайте, а напишіть так щоб не буксувати очима.

Ну чому ж відразу як божевільний професор? Людина, яка горить своєю ідеєю, у будь-якому разі гідна поваги, навіть якщо поки не зустріла однодумців. Дуже багато відомих митців і винахідників не були визнані за свого життя, і тільки згодом суспільство дозріло до того, щоб оцінити їхні заслуги. Відомі автори теж починали з нуля, шукали свого читача, іноді навіть зазнавали насмішок-але продовжували робити те, що любили, що було важливо в першу чергу для них. І саме завдяки цьому досягли успіху. А писати задля моди сенсу немає, бо сьогодні вона одна-а завтра вже інша

Інколи "не клює" не тому, що ви використали невдалу наживку. Все залежить від озера. На аркуші постійно переважно автори десь до 100 штук і кілька не надто активних читачів. Поки тут не стануть щось продавати, або не почнуть залучати читачів, буде мілко і мало. З іншої сторони тут унікальна можливість почути відгук від тих, хто сам робить, а значить точно почуєте альтернативу. Вихід - максимальна участь у марафонах взаємочитання конкурсах і т д. і т.п.

Тут таке відчуття, що на аркуші відсотків 90 людей - це читачі й письменники ОДНОЧАСНО))

так і є Це має свій вайб але це точно не масове явище

Дуже важке питання. На яке ніхто не знає відповіді, я думаю.

Останнім часом мені дедалі більше здається, що людям більше цікаве умовне фентезі, бо втома від того, що відбувається, і це нормально, бо психіка не може постійно бути в стресі, треба якось відволікатися.

Я в квітні прийшла на аркуш з першою книгою (до того писала, але не книги). Ви б могли уявити що в топ-6 всіх книг платформи буде книга про Петлюру і УНР? Та пальцем би крутили.

Якщо подивитися на популярне за місяць, то стає зрозумілим, що Ваша книга є радше одним із виключень, принаймні на цьому сайті.

В фентезі т зв червоний океан, перенасиченість. Дуже важко виділитися.

До речі, Ви збираєтеся шукати для своєї книги видавця, коли закінчите, чи це тільки онлайн буде?

Поки що дуже зарано про це навіть думати