Мистецтво та ШІ

Трохи полазивши по вкладці "Блоги" натрапляв пару раз на теми посвячені ШІ та його впливу на мистецтво, і вирішив теж вставити свої п'ять копійок, можливо вже трохи заїжджені та поношені в кишені.
ШІ в сучасному світі має однозначно великий вплив на різні сфери діяльності, й надіятися що воно не добереться до мистецтва марно. Рано чи пізно людині мистецтва прийдеться відстоювати власну індивідуальність або ввійти в повну синергію з так званою "машиною прогресу", і це безумовно прогрес для діяльностей технічних та наукових, який можна порівняти з промисловою революцією ХІХ ст. Але чи потрібен цей прогрес митцю?

Особисто для мене мистецтво, в любій формі його проявлення, це в першу чергу ідея яку в собі виносила людина, якщо ідею згенерував ШІ, а людина лише втілила її в життя, то постає питання: Хто інструмент і ким користуються насправді? Питання це як ви розумієте риторичне.

В такому разі чи правильно вважати витвором мистецтва те що інтелектуально належить людині, але втілено в життя за допомогою ШІ?
Думаю що ні...
Оскільки ідея це лише русло мистецтва, початок процесу, до якого в подальшому долучається тіло проявляючи майстерність, душа яка емоційно впливає на витвір та сама психологія особистості митця яка доповнює індивідуальність. Все-таки мистецтво це цілий комплекс. Можливо я консервативний, бо виступаю за звичайну картину, де тіло та розум являються основними інструментами, а не другорядними. Звісно ШІ, рано чи пізно, буде взагалі всюди, але ключовий масив роботи та етапи повинна брати на себе людина, ШІ в свою чергу повинно бути лише дуже маленьким інструментом, якщо ми хочемо вважати це мистецтвом, а не генерацією створену оператором.

Так чи потрібен цей прогрес митцю?
І так, і ні. Однозначної відповіді на це питання не буде, але, як би це банально не звучало, я точно можу сказати, митцю щоби бути митцем ШІ не потрібен.

Всім спасибі хто прочитав, буду чекати ваші думки в коментарях☺️