Як ми на нуль попали. Частина друга.

Як ми на нуль попали. Частина друга.

На зборах я випадково покурив на ящику з гранатами, і також дізнався, що наступ в Гуляйполі провалився. Орки розвалили частину ЗСУ перед нами. Казали десять танків наших поклали. І ми, доблесна перша рота опиняємось за кілька км від орків. З автоматами й чотирма гранатометниками на всю роту. А напрям рахується танконебезпечний.

Протитанкові гранати в тебе є. Одноразові мухи в тебе є. Але є нюанс. Муха летить на 400 метрів. Гранату треба кидати на танк в безпосередній близькості. А от танк тебе розвалює з кількох кілометрів.

Ну та вже. Попали то попали. Почали швидко збирати на нічники. Перший день сиділи в гаражах, де колись тримали трактори.

Прибігає Генерал (позивний такий у сержанта):

• Розвідка доповіла, що зараз будуть гради.

Діватись нема куди, окопи не вириті, бо не було часу. Сидимо в гаражах слухаємо.

Падало за нами. Падало ближче. Падало по 128-ій бригаді за нами. Але ми того не знали, бо падало ближче. Фурик заліз десь під стару сівалку і копав саперною лопаткою, як по книжці. Тобто лежачи й з під себе. Казав потім: що з кожним прильотом сил в нього лише додавалось. Я потім дивився на ту яму. Як пивниця.

Забігаючи наперед скажу, що майбутні бліндажі Фурика були визнані кращими серед всього батальйону. Бо ніколи не пізно вчитись...

Мішель плювався, якого хера ми з автоматами без нічого важкого. Сергій спав. Толік казав, що все буде добре. Я ржав зі свого майбутнього кума і вмовляв переспати з нашою медичкою, бо та кинула на нього оком. Казав, якщо погодиться, то по нас не прилетить.

• То все на благо взводу, — переконував.

Майбутній кум не переконувався. Звісно, його впертість похитувалась від того, як снаряди прилітали все ближче. Але він встояв. Обстріл таки зарано закінчився.

В Гуляйполі за нами стояли чорні дими. А ми раділи, бо розвідка спрацювала. То потім я дізнався, що коли бригада чи батальйон переїжджає на нове місце, ворожа артилерія шле привітальне бомбардування.

Майбутній кум теж вирішив пожартувати й в нічний наряд він поліз корчами. Я подумав, що його силует то вороже ДРГ. Він нехотячи підіграв і діалог був такий.

• Стій, хто йде?!
• Я.
• Хто я?!
• Я це я.

І пішов ближче. Далі буде…