Про Франка

5 фактів про Яковича, які ви точно чули, але може вже і призабули, то я вам напам'ятаю:

1. Іван Франко не народився в Івано-Франківську (тоді Станіславові) і навіть ніколи не жив там. Він народився в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту. Перейменувати Станиславів придумала радянська влада і зробила це, як на мене, не зовсім вдало.
   Оце хата, де він родився. Там зараз етнографічний музей, а через дорогу — власне літературний.
   

2. Франко стояв біля витоків українського феміністичного руху, всіляко підтримував Наталію Кобринську, а після створення у Станиславові "Товариства руських женщин" активно його популяризував. Виступив редактором знаменитого "Першого вінка".
   

3. Франко почасти використовував драгоманівку як варіянт правопису. Прикладом є уривок вірша «Земле, моя всеплодющая мати…» на двадцятигривневий купюрі з отим прикметним "j" замість "й". Таке ж письмо бачимо на рукописах "Каменярів". Але проза, публіцистика, листи і декотрі інші вірші, які мені доводилось бачити, написані більш подібним до сучасного варіянтом, хоча теж іноді з традиційно-галицьким принципом "як чую, так пишу" (женшчина, льуди). Тобто одне і теж слово в різних текстах Якович писав по-різному. Ну і діалект, звісно, — саме через нього добрих пів України Франка взагалі не розуміє (((
   

4. Не менш цікавою фігурою для історії України залишається його син — Петро Франко: науковець, педагог, письменник, військовий і політичний діяч, життєпис якого тягне як мінімум на бесцелер.
   

5. У своїй статті [Мирон [Франко І.] Сожжение упырей в с. Нагуевичах в 1831 г. // Киевская старина. — 1890. — Т.29. — №4. — С.101-120.], Франко розповідає про реальні події, які мали місце в його рідному селі під час епідемії холери. Саме ця публікація стала основою для написання "Урізької готики" Галини Пагутяк. Сама стаття, до речі, написана для київського видання російською, але всі спогади очевидців — українською.
   

А що ви цікавого знаєте про Франка? І про що ще навколофранкове хотіли б почитати в блогах? Діліться!