Використання іншомовних фраз в художніх творах

           Іноді в художні тексти додаються іншомовні вкраплення -  слова і фрази та невеликі за обсягом уривки іншомовного тексту. Допускається як пряме використання: “merci” так і транслітерація: “мерсі”. Цей прийом можна зустріти у багатьох творах світової літератури. Але темою цього блогу є правильне застосування іншомовного тексту або ж іншомовної лексики в україномовних творах для українського читача.

       Іншомовну лексику можна часто побачити в роботах українських письменників-постмодерністів, наприклад, у Сергія Жадана та Юрія Андруховича. 

       В залежності від тематики та жанру твору, такі доповнення зовсім не псують основний текст, а навпаки —  роблять більш виразним. При цьому у читача має бути відчуття, що він споживає стовідсотковий україномовний контент. Для цього автор має  створити створити зону комфорту. Навіть якщо твір зачіпає не зовсім комфортні, "болючі" теми.  

      У своїх текстах я інколи теж використовую іноземні слова і фрази, як з перекладом так і без. Я знаю, що читачі моєї "Вампірської історії" слідкують за розвитком цієї роботи. Зазвичай, я залишаю тексти на розсуд читачів. Кому ж як не читачеві вирішувати, як  сприймати той чи інший твір? Але в наступному розділі — трохи поезії від персонажів і стародавні символи. І ось, стисле пояснення: Я мала на меті зробити текст сучасним і легким для сприйняття. Розділ можна знайти за цим посиланням.

https://arkush.net/book/35662/28

    Повертаючись до іншомовної лексики. Якщо автор має на меті передати особливості  іншої культури та світогляду, то майстерно використані фрази або цитати іноземною мовою зроблять твір більш яскравим. Вони підсилять атмосферу і додадуть автентичності і колориту. На Аркуші деякі автори вдало застосовують цей прийом. Я особисто дуже люблю такі твори 😍.

     За правилами Аркушу на платформі дозволяється публікувати лише україномовний контент. Дійсно, ми маємо дотримуватися правил і розвивати  та вдосконалювати саме українську мову.  

      Але в деяких випадках доцільно  застосувати іншомовні слова і фрази. Наприклад, коли герой твору подорожує за кордон. То ж як правильно використати іншомовну лексику таким чином, щоб вона урізноманітнювала україномовний контент? Я зробила перелік нижче, опираючись на джерела, які переглянула, та власний досвід:

   1.  Головне, не “переборщити”. Інколи іншомовного контенту буває забагато і тоді читач може заплутатися. Кількох фраз достатньо. Але вірші і тексти пісень можна додати повністю, або уривками і потім пояснити. ( про це в наступних пунктах).   

  2.  Цитати найкраще додавати на початку твору/розділу — з перекладом нижче або в примітках. 

 3.  Більшість українських читачів спокійно сприймає слова, як от “amigo”, “sorry”, “amour” . На мою думку, переклад таких лексичних одиниць робити не потрібно. 

4. Ви плануєте використати фразу іноземною мовою, якою не володієте. Наприклад, хочете, щоб персонаж заговорив японською. І перше що спадає на думку: перекласти в гугл і вліпити цю фразу в текст. Але цього робити не варто, хіба щось дуже-дуже простеньке. Використання складних фраз потребує вивчення тієї чи іншої мови, хоча б на елементарному рівні. Або ж слід звернутися за порадою до носія мови. (Наприклад, зайти на форум і задати питання — теж варіант.)

5. Іншомовна фраза, а потім пояснення.

   "C'é una chiave!" промовив Серджіо. Це ключ! - читачеві одразу стає зрозуміло, про що говорить Серджіо.

6.  Складні фрази, або уривки  потрібно детально перекладати. Наприклад, зміст листа, або репліки персонажів. Інакше, читач не зрозуміє і може втратити інтерес до твору. Не варто сподіватися, що якщо хтось не зрозумів, той загуглить. Читачі не повинні гуглити — це робота автора тексту. На мою думку, примітки працюють в цьому випадку найкраще: оригінальний текст плюс  примітка(*) і розмістити пояснення під розділом. 

7.   Автор може передати значення через контекст. 

“Хлопчики кажуть: “Aiyo,/айо, в неї на потилиці два ока. Machang/ мачанґ, побачишся з нею вдома.” Тобто, читач не розуміє дослівно, але відчуває певне культурне середовище через аiyo і machang.

8. Автор може передати значення через діалог. Наприклад, коли один персонаж пояснює термін або явище іншому.

9. Залишити іншомовний текст без перекладу. Можливо, це трохи екстремально, зате створить відповідний ефект. Це доречно в певних випадках, наприклад, коли потрібно зробити акцент на почуттях персонажа, передати його емоційний стан ( панікує, робить безглузді вчинки, не розуміючи, що від нього хочуть), а також підкреслити абсурдність ситуації і створити напружену атмосферу.

   Здавалося б, з поезією не все так просто. Але можна застосовувати ті ж прийоми, наприклад, пояснити через діалог персонажів або ж якимось оригінальним способом. 😍

   На завершення, можна сказати, що головне  — це пояснити  значення іншомовного тексту, через дослівний переклад або в контексті, не порушуючи цілісності твору. Читач має зрозуміти і отримати позитивні враження від прочитаного. 😊 

   Дякую всім за увагу до цього блогу. Висловлюйте думки, як маєте час, діліться досвідом. Конструктивна критика і коментарі завжди вітаються.👍