Мемні цитати Тигроловів

Маленьке нагадування — до дедлайну два тижні, тож ще є час застрибнути на цього залізного дракона й надіслати свій мешап.

Всім хто досі вагається — ось трохи мемних цитат для натхнення:

«Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи»

«Але — сміливі завжди мають щастя»

«Він боявся, нарешті, сам спати - і одружився. А одружившись, утікав геть на люди, боявся ночувати вдома…»

«У цьому світі ніхто, крім людей, не вмів брехати: білка, кущ, собака - кожен був собою й нічим іншим бути не знав.»

«— Так Одеса-мама...
— А Владивосток — помийна яма..»

«Як часто само життя створює каламбури, такі, яких і не вигадаєш!..»

«і виростали крила у тих, хто був заломився вже зовсім.»

«Буває так, що можна вчорашній день догнати. Але це буває лише в таких нетрищах, де немає календарів, де людина зрештою сама календар встановлює по своїй здібності та й з конечності, де година чи день не відіграє ніякої ролі, де більше аніж деінде пасує ота примовка:
"Все ніщо в порівнянні з вічністю!"»

«Пісня б'ється, як птах у домовині. А далі, вириваючись геть з тієї домовини, з того черева драконового, покриваючи грюкіт і вищання коліс, тая пісня в три голоси здіймається на крила, вилітає назовні і летить слідом, шугає і б'є крильми над спиною дракона.»

“Хохли” тигрів живцем ловлять!»

«Бо ж "дєло слави, дєло чєсті", діло їхньої "доблєсті і гєройства" довезти цей етап до призначення, — до тієї прірви, що десь утворилася і що її від років уже вигачують людськими кістками та душами і не можуть ніяк загатити.»

«Шістдесят суглобів у дракона — то шістдесят рудих домовин, і в кожній з них повно проглинених жертв, повно живих мертвяків»

«але так уже на цім світі ведеться, що кожен до себе гне і свого генія попирає.»

«Бог не без милості, козак не без щастя»

«Тому, каже, що так уже заведено на цій землі — як десь нема кому дати ради, то запорожців туди! Або принаймні їхніх нащадків.»

«І все тільки за те, що я любив свій нещасний край і народ…»

«Любіться! Шалійте! Божеволійте! Бийтеся за неї — за любов! Протинайте один одному груди! Ламайте кості, збивайте роги!.. І беріть, беріть тих мрійнооких самиць за правом сильного! Любітесь! Множтесь!.. Слава хоробрим! Слава сильним!»

«Диявол! Чаклун!.. Сволоч!..»

«І мчить він без зупинки, хряскотить залізними лапами, несе в собі приречених, безнадійних, змордованих, — хоче замчати їх у безвість, щоб не знав ніхто де і куди, — за тридев'ять земель, на край світу, мчить їх у небуття.»

«Смішний народ! Смішне місто!.. Смішний цей край ДВК!..
Дійсно смішний, аж плакать хочеться»

«Велике переселення народів! І таке враження, ніби все це котиться десь у прірву»

«Велика земля, та тісна, чорт би його взяв»

«Тільки тут, тільки в нетрях, у цих жорстоких умовах є та справжня людська солідарність, що робить героїчні речі, як звичайні, як свій обовʼязок, і ніхто ніколи не думає назвати їх героїчними...»